Гостра непрохідність центральної артерії сітківки

Порушення виникає внаслідок спазму, тромбозу та емболії. Тромбоз звичайно розвивається на тлі атеросклерозу і гіпертонічної хвороби в осіб похилого віку, емболія – в умовах ревматичного ендокардиту у молодих, а спазм – при нейроциркуляторних дистоніях, стресових станах у різному віці.

Основні симптоми: різке зниження гостроти зору до світловідчуття або нуля. На очному дні в ділянці заднього полюса сітківка молочно-білого кольору, центральна ямка жовтої плями червона. Артерії звужені, диск зорового нерва блідий, межі його у зв’язку з набряком сітківки нечіткі.

Невідкладна допомога: терапія має бути спрямована на швидке розширення судин. Показані судинорозширювальні препарати: нітрогліцерин (0,0005) під язик, інгаляції карбогену (суміш 5 % оксиду вуглецю (іv) з киснем), вдихання амілнітрину (2–3 краплі на ватці). Внутрішньовенно застосовують 10 мл 2,4 % розчину еуфіліну з 20 мг 20 % розчину глюкози, ретробульбарно – 0,5 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату. Внутрішньом’язово вводять 1 % розчин нікотинової кислоти за схемою (від 1 до 5 мл), 1 мл. 1 % розчину дибазолу з 2 мл 2 % розчину папаверину. Під кон’юнктиву доцільне застосування 0,3 мл 10 % розчину кофеїну. Усередину – 0,04 г но-шпи, 0,3 г компламіну, 0,1 г галідору, папаверин з дибазолом. Проводять антикоагулянтну терапію: внутрішньовенно вводять 10 000 ОД фібринолізину з 10 000 од гепарину в 300 мл ізотонічного розчину хлориду натрію.

Гостра непрохідність центральної вени сітківки

Порушення розвивається в осіб, старших за 50 років, на тлі гіпертонічної хвороби та атеросклерозу.

Основні симптоми: різке й швидке зниження гостроти зору звичайно до сотих часток, на очному дні диск зорового нерва збільшений, із нечіткими межами, темно–червоного кольору. Вени різко розширені та покручені, вздовж судин відзначаються численні крововиливи, можлива поява плазморагій.

Невідкладна допомога: лікування проводять під контролем протромбінового індексу та інших показників коаулограми.

Застосовують антикоагулянти, протизапальні та розсмоктувальні засоби. Внутрішньовенно вводять 10 мл 2,4 % розчину еуфіліну в 20 мл 20 % розчину глюкози, внутрішньом’язово – 10 мл 25 % розчину магнію сульфату, ретробульбарно – 500 од гепарину з 1 000 од фібринолізину. поперемінно з уведенням 0,5 мл 0,4 % розчину дексаметазону з 500 од гепарину (8–10 ін’єкцій).

Внутрішньовенно краплинно застосовують 30 000 ОД фібринолізину та 10 000 од гепарину в 300 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. Для підтримання гіпокоагуляційного ефекту показані повторні внутрішньом’язові ін’єкції 500–10 000 ОД гепарину через кожні 4 год. під контролем часу згортання крові. Із 2–3-го дня додають антикоагулянти непрямої дії. Усередину приймають но-шпу по 0,04 г 3 рази на день. Є також інші схеми лікування.

Неврит зорового нерва

Неврит зорового нерва виникає як ускладнення запальних процесів в орбіті, придаткових пазух носа, захворювань центральної нервової системи, інфекційних процесів.

Основні симптоми: значне й швидке зниження гостроти зору, на очному дні – гіперемія диска зорового нерва, його збільшення, розмитість меж, вени розширені. На диску і навколо нього численні крововиливи й плазморагії.

Невідкладна допомога: Антибіотики внутрішньом’язово та парабульбарно (цефтриаксон, цефалексин, лінкоміцин). Внутрішньовенно вводять гексаметилентетрамін з глюкозою, натрію хлорид, калію хлорид, ретробульбарно – 1 мл. дексазону або 0,5 мл 2,5 % розчиу гідрокортизону. У разі риногенного походження невриту показані адреналін–новокаїнові блокади відповідної половини носа. Проводять дегідратаційну терапію (всередину призначають діакарб, фуросемід, внутрішньом’язово 25 % розчин магнію сульфату), електрофорез або іонофорез антибіотиків, преднізолон – ендоназально. Антигістамінні препарати – супрастин, фенкарол, тавегіл, діазолін, зіртек, клоритин у загальноприйнятих дозах; вітамінні препарати.