Іридоцикліт

Основні симптоми: світлобоязнь, сльозотеча, біль в оці, зниження гостроти зору, змішана ін’єкція, війкова болючість, зміна кольору і рисунка райдужної оболонки, звуження зіниці, поява задніх синехій, помутніння вологи передньої камери та склистого тіла, виникнення преципітатів на задній поверхні рогівки.

Невідкладна допомога: інстиляції мідріатиків для розширення зіниці (1 % розчин атропіну, 0,25 % розчин скополаміну, 1% розчин гоматропіну, 0,1 % розчин адреналіну); аплікації з адреналіном, субкон’юнктивальні ін’єкції 0,1мл 0,1 % розчин адреналіну;

Кортикостероїдні препарати (дексон, дексазон, дексаметазон, гідрокортизон) в ін’єкціях під кон’юнктиву і парабульбарно.

Протизапальні краплі – макситрол, максидекс, ципромед, гаразон, пренацид по 4–6 разів на день;

Краплі НПЗП– дикло-ф, дифталь, наклоф.

Антибіотики та сульфаніламідні препарати – внутрішньом’язово, парабульбарно та субкон’юнктивально.

Перорально – ібупрофен по 400–600 мг 4 рази на день або індометацин по 25 мг 3 рази на день на впродовж тижня;

П’явки на скроню; 40 % розчин гексаметилентетраміну з 5мл 10 % розчину глюкози внутрішньовенно, електро або фонофорез мідріатиків та антибіотиків.

Ендофтальміт і панофтальміт

Захворювання розвивається в умовах інфікованих проникних поранень очного яблука або внаслідок метастазування.

Основні симптоми: змішана ін’єкція ока, різке зниження гостроти зору, набряк кон’юнктиви, біль в оці, жовтавий рефлекс зіниці. При панофтальміті ознаки захворювання значно посилюються, відзначається хемоз кон’юнктиви, обмеження рухливості очного яблука. Можливі поява екзофтальму, підвищення температури тіла.

Невідкладна допомога: гнійний ендофтальміт, травматичний, після операційна діагностична вітректомія (мазок та посів на флору, при цьому в склисте тіло вводять антибіотики); концентровані краплі антибіотиків (цефазолін або ванкоміцин почергово з гентаміціном або тобраміцином (закапувати той чи інший препарат кожні півгодини – не капати одночасно!).

Субкон'юнктивальне введення антибіотиків – гентаміцин 40 мг і ванкоміцин 25–50 мг або кліндаміцин 40 мг; системні антибіотики – цефазолін 500–1 000 мг в/в кожні 6 годин, або ванкоміцин 500 мг в/в кожні 6 годин і гентаміцин 2,0 мг/кг в/м одноразово, надалі по 1,0 г/кг кожні 8 годин, додати кліндаміцін по 600 мг в/в кожні 8 годин при підозрі на анаеробну флору; інтравітреально антибіотики – амікацин 0,4 мг в 0,1 мл або цефтриаксон 2 мг в 0,1 мл і ванкоміцин 1,0 мг в 0,1 мл; кліндаміцин 1 мг в 0,1–0,2 мл може бути використаний замість ванкоміцину під час вітректомії; циклоплегіки – атропін 1 % 3–4 рази на день; кортикостероїди – в краплях, під кон'юнктиву та в склисте тіло. Субкон'юнктивально триамцинолон 40 мг; кеналог 40 під час вітректомії, інколи щодня. Оглядати хворого кожні 4–8 годин.

Під час погіршення стану хворого через 48 годин – повторна вітректомія з уведенням антибіотика.

Внутрішньовенну антибіотикотерапію продовжувати впродовж 6–10 днів, залежно від стану ока, і тоді перейти на оральні антибіотики до загальної тривалості курсу 14 днів. Показом для проведення ургентної вітректомії з метою видалення гнійного склистого тіла є момент, коли починає зникати рефлекс з очного дна!

Грибковий ендофтальміт – флуконазол 200–400 мг на день перорально, у резистентних до терапії хворих призначити в/в амфотерицин B (дуже токсичний!) у добовій дозі 1 мг/кг упродовж кількох тижнів, не перевищуючи загальної дози 2г! Місцево –циклоплегіки. Кортикостероїди – протипоказані! При проведенні діагностично-лікувальної пункції склистого тіла – вводять у склисте тіло амфотерицин в 5 мкг в 0,1 мл. Контролювати стан нирок!