Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
книга-офтальмология.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

Дистрофічні захворювання кон'юнктиви

ПТЕРИГІУМ (крилоподібна пліва) – дистрофічні захворювання кон'юнктиви очного яблука, що характеризується утворенням складки кон'юнктиви склери, поступово наростаючою на поверхню рогівки і зрощеної з нею. Спостерігається у людей, очі яких можуть бути чутливими до піску, пилу, хімічних подразників. Птеригіум бачимо неозброєним оком.

Птеригіум розвивається в ділянці очної щілини (як правило, з носового боку) у вигляді трикутника, основа якого прилягае на склеру.

Лікування – хірургічне (видалення птеригіуму). Операцію необхідно проводити до того, як птеригіум досягне центру рогівки, оскільки після його видалення може залишитися помутніння рогівки та зниження зору. Навіть після успішної операції можливі рецидиви.

ПІНГВЕКУЛА – це вікова зміна, і так само, як старечі плями на шкірі, виникає в результаті тривалого перебування на сонці. Це повільно зростаюче новоутворення може розвинутися через вплив вітру і пилу, але на відміну від шкірних плям пінгвекули практично ніколи не бувають злоякісними. Хоча іноді виростають досить великими і заважають нормальному зору, особливо нелегко доводиться тим, хто носить лінзи.

Навіть після хірургічного видалення пінгвекула та птеригіум нерідко з’являються знову і ростуть набагато швидше і більше, ніж раніше. Відмінним засобом боротьби і профілактики з ними є окуляри з 100 % захистом від ультрафіолету.

Доброякісні новоутворення кон’юнктиви

Дермоїд (дермоліпома)– належить до вад розвитку (хористоми), з’являється на першому місяці життя; це овально–кругла пухлина білувато–жовтого кольору, найчастіше локалізується біля зовнішнього або нижньозовнішнього лімба, не має тенденції до злоякісного росту.

Папілома  – розвивається у перші дві декади життя. Це численні вузлики у нижньому склепінні кон’юнктиви, пронизані судинами, що надає їм червоно–рожевого кольору, мають м’яку консистенцію з тонкою основою (ніжка), часто кровоточать.

У дорослих трапляється зроговіла папілома – локалізується біля лімба у вигляді одиночного нерухомого напівпрозорого утворення, сірувато–білого кольору.

Епітеліома Боуєна (carcinoma in situ) – являє собою сірувату напівпрозору бляшку, що нагадує птеригіум, з бугристою поверхнею та білуватими вкрапленнями. По периферії має розширені судини. Нерухома, часто локалізується біля лімба.

Капілярна гемангіома – локалізується у внутрішньому куті ока, складається з різко звитих синюватих судин, що інфільтрують півмісячну зморшку та кон’юнктиву очного яблука; поширюються на склепіння та орбіту.

Лімфома – напівпрозоре жовтувате потовщення кон’юнктиви вздовж склепіння, складається з окремих зливних вузликів, на поверхні яких є тонка сітка новоутворених судин, може поширюватися на орбіту.

Невус – частіше з’являється у дитинстві, рідше – у другий або третій декаді життя.

Розрізняють: стаціонарний невус (локалізується за ходом очної щілини, світло–жовтого, світло–коричневого або рожевого кольору, легко зміщується над склерою, біля лімба – нерухомий); прогресуючий невус (характеризується збільшенням розмірів, одночасно з безпігментними або слабопігментними ділянками з’являються зони інтенсивної пігментації, межі стають нечіткими, збільшуються і поширюються судини пухлини); блакитний невус (кон’юнктива очного яблука зафарбована (порівняно зі шкірою) у коричневий колір, плоске утворення – великих розмірів із чіткими межами; може поєднуватися з меланозом).

Первинний набутий меланоз кон’юнктиви – пухлина виникає у середньому віці в різних ділянках кон’юнктиви, вогнища пігментації плоске з чіткими межами.

Кісти можуть бути уродженими або виникати в результаті травми і запалення. Вони світлі, пропускають світло при трансілюмінації.

Обстеження хворого: 1) зовнішній огляд; 2) візометрія; 3) периметрія; 4) біомікроскопія; 5) офтальмоскопія.

Лікування залежить від виду пухлини. Хірургічне видалення пухлини з призначенням кріотерапії; при рецидивах– b–опромінювання, лазерне випарювання (СО2) – короткодистанційна рентгенотерапія та брахітерапія. Після видалення – обов’язкове гістологічне дослідження видаленої тканини.

Рисунок 15– Папілома, невус