Крововиливи в склисте тіло - гемофтальм

Крововиливи спостерігаються після травми ока, в умовах гіпертонічної хвороби, захворювань крові, високої короткозорості. Великі крововиливи діагностують як гемофтальм.

Основні симптоми: зниження гостроти зору різного ступеня, при гемофтальмі – до світловідчуття, зниження або відсутність рефлексу з очного дня під час дослідження в прохідному світлі.

Невідкладна допомога призначити постільний режим з підняттям голови, бінокулярна пов'язка впродовж 2–3 днів, інстиляції хлориду кальцію, глюкози з аскорбіновою кислотою, пілокарпін 1 % – 2 рази на день. Субкон'юнктивально вводять 12,5 % розчин дицинону. Загальна терапія: аскорутин, вікасол, амінокапронова кислота, дицинон у таблетках і в/м, глюконат кальцію 10 % в/м.

Після 2–3х днів – розсмоктуючі препарати: калію йодид, діонін, лідаза. Кортикостероїди в краплях та субкон'юнктивально. фібринолітики – фібрінолізин, колалізин, гемаза.

Автогемотерапія. ФІБС. Фізіотерапевтичні засоби лікування. При неефективності лікування впродовж 4–5 тижнів показана задня вітректомія.

Помутніння склистого тіла – розсмоктувальна терапія, лікування основного захворювання.

Гострий напад первинної глаукоми

Захворювання починається гостро, нерідко вночі.

Основні симптоми: застійна ін’єкція очного яблука, набряклість рогівки; передня камера мілка, зіниця розширена, тьмяна. Рефлексу з очного дна немає, зниження гостроти зору, різко підвищений ВОТ, сильний біль в оці й відповідній половині голови; можливі церебральні ознаки – нудота блювання.

Невідкладна допомога: місцева і загальна офтальмогіпотензивна терапія з метою щвидкого зниження ВОТ. Упродовж перших 2–3 годин інстиляції 1 % розчину пілокарпіну кожні 20–30хв., а потім щогодини.

Препарати для зниження ВОТ – простогландини: травотан, ланотан, ксалатан, тафлотан по 1 крап. на ніч.

Водночас призначають усередину інгібітори карбоангідрази - діакарб або фонурит по 0,25 г 2 рази на день, гліцерин або сечовину по 1 г на 1 кг маси тіла; внутрішньом’язово 2 мл 1 % розчину лазіксу. Паралельно вдаються до відволікальної терапії. Якщо упродовж 3-4 год. напад не вдається купірувати, призначають внутршньом’язово літичну суміш - по 1мл 2,5 % розчину аміназину, 2,5 % розчину піпольфену (або 1 % розчин димедролу), 2 % розчин промедолу. Можна призначити сольовий проносний засіб (25 г), увести внутрішньовенно 10 мг 10 % розчину натрію хлориду, застосувати анальгетики.

Якщо впродовж 1-ї доби ефекту від консервативної терапії не має, вдаються до хірургічного лікування.

Відшарування сітківки

Гостре первинне відшарування сітківки може статися в наслідок травми в осіб з високою короткозорістю, після захворювань склистого тіла. Звичайно воно супроводжується розривом сітківки.

Основні симптоми: поява «полуди» в полі зору, «спалахів і блискавок» при рухові очей, викривлення контурів предметів при їх розгляданні, зниження гостроти зору. Під час офтальмоскопії зона відшарування сіруватого кольору, має складки; судини сітківки темні, із перегином по краю відшарування. Може бути добре помітний розрив по краю сітківки.

Невідкладна допомога: іммобілізація ока (бінокулярна пов’язка), госпіталізація хворого в очне відділення; після локалізації розриву – оперативне лікування.