Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник ЗЕД 28.11.12 ПОСЛЕДНИЙ.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
430 Кб
Скачать
☆

Питання для самоконтролю:

1. Які операції відносяться до операцій зустрічної торгівлі?

2. Розкрити причини використання різних видів зустрічних угод.

3. Назвати види міжнародних компенсаційних угод.

Література: 4, 6, 44, 49, 57, 77, 92, 101, 104.

Тема 13. Структура і зміст зовнішньоекономічних контрактів

У практиці ЗЕД досить широко застосовується попередній договір, сторони якого зобов’язані укласти остаточний договір в майбутньому. Тому попередній договір можна визначити як угоду сторін, направлену на укладення майбутнього договору.

Зовнішньоторговельні контракти зазвичай містять наступні основні розділи, що розташовуються в певній логічній послідовності:

  • преамбула (визначення сторін);

  • предмет контракту;

  • кількість (або ціна та кількість);

  • базові умови поставки товарів;

  • ціна та загальна сума контракту;

  • якість товару;

  • строк та умови поставки;

  • умови платежу;

  • умови передавання-приймання товару;

  • гарантії, претензії;

  • пакування та маркірування товару;

  • відвантажування товару;

  • санкції;

  • страхування;

  • форс-мажорні обставини;

  • арбітраж;

  • юридичні адреси, поштові реквізити.

Якщо предметом договору є машини і устаткування, то контракти можуть включати і інші розділи, такі як технічні умови, порядок випробувань, вимоги до технічної документації, зобов’язання продавців по технічному обслуговуванню і т.д. Ці розділи можуть бути включені в основний текст контракту або винесені в додатки, що є його невід’ємними частинами.

1. Визначення сторін.Текст контракту починається з преамбули, в якій дається повне юридичне найменування сторін, що укладають договір. На першій сторінці контракту завжди вказується його реєстраційний номер, місце і дата підписання.

2. Предмет договору.У цьому розділі в короткій формі визначається тип зовнішньоторговельної операції (купівлі-продажу, підряду, оренди).

3. Кількість (або ціна та кількість)

Визначаючи кількість товару, сторони повинні узгоджувати:

  • одиницю вимірювання кількості, прийняту у міжнародної торгівлі даним товаром;

  • систему мір та ваги, тому що у різних країнах використовуються різноманітні системи мір та ваги: метричні, національні. Крім того, одні й ті ж одиниці вимірювання для різних товарів мають різні значення, тому звичайно зазначається еквівалент цієї кількості у метричній системі мір.

  • застереження "близько" та "за опціоном". У контрактах купівлі-продажу на товари, що вимірюються одиницями маси та об'єму, які поставляються насипом, навалом або наливом, позначення кількості звичайно доповнюється застереженням, де вказується допустиме відхилення фактично поставленого товару від кількості товару, обумовленого в контракті;

  • включається тара та упакування у кількість товару;

  • які організації визначають кількість товару;

  • якими документами засвідчується кількість товару.

4. Базисні умови поставки

Поняття базисна умова поставки встановлює момент переходу з продавця на покупця ризику випадкової загибелі або псування товару. Витрати з доставки товару, які, відповідно до базисної умови, несе продавець, входять у ціну товару, утворюючи її основу – базис. Базисні умови поставок визначають також зобов'язання сторін із страхування вантажів, оформлення комерційної документації, отримання ліцензій, оплати мит, направлення повідомлень тощо.

5. Ціна та загальна сума контракту

У даному розділі контракту фіксується:

  • базисна умова поставки;

  • валюта ціни, це валюта у який зафіксована ціна товару у контракті;

  • рівень ціни та спосіб фіксації ціни товару. Рівень ціни базується на рівні світової ціни. Спосіб фіксації цінивизначає, коли фіксується ціна у контракті: у момент його укладання, протягом строку його дії або у момент його виконання. За способом фіксації можуть бути такі види цін:тверда, змінна, з наступною фіксацією.

  • чи включені у ціну вартість тари, упаковки, маркірування. Це питання є важливим якщо вартість пакування і тари є значною.

  • загальна сума контракту.

6. Якість товару

У цьому розділі зазначається:

  • технічний рівень та якість товару, що постачається;

  • документи та організації, які підтверджують якість товару. Це може бути сертифікат виробника або сертифікат іншої організації, яка надає його на замовлення продавця.

  • комерційні гарантії якості. Це зобов'язання продавця поставити покупцю товар, який протягом встановленого гарантійного строку буде мати певні властивості.

  • перевірка якості або прийняття товару на підприємствах постачальників. Перевірка якості та прийняття товару звичайно проводиться вибірково та позбавляє покупця права подати претензії до якості, за винятком претензій по прихованих дефектах.

Визначити якість товару у контракті купівлі-продажу це вста­новити якісну характеристику товару, тобто сукупність властивостей, що визначають придатність товару для використання за призначенням відповідно до потреб споживача. Вибір способу визначення якості залежить від характеру товару, від практики, що склалася у міжнародній торгівлі даним товаром, та інших умов. У міжнародній практиці використовуються такі способи визначення якості: за стандартом,за технічними умовами, за зразком,за попереднім оглядом, за вмістом речовин у товарі, за виходом готової продукції, тощо.

7. Строк та дата поставки (або строк та умови поставки)

У даному розділі фіксується:

  • визначення строку поставки, який може бути встановлений шляхом визначення фіксованої дати поставки або визначення періоду поставки;

  • повідомлення імпортера про готовність до відвантаження;

  • застереження стосовно дострокової поставки, необхідно якщо імпортер не має великих складських приміщень, або при умові поставки негабаритного товару він повинен знайти розвантажувальну техніку;

  • дата поставки товару.

При імпорті в Україну великих обсягів товарів чи при поставках товарів різним споживачам кожній партії товару присвоюється номер траншу. Строки поставки встановлюються для кожного або декількох траншів..

Поряд зі строком поставки виділяють дату поставки, яка вказує момент передачі товару у розпорядження покупця.Датою поставки може вважатися: дата документа, що видається транспортною організацією, яка прийняла товар для перевезення; дата розписки транспортно-експедиторської фірми у прийманні вантажу для подальшого відправлення за призначенням; дата складського свідоцтва у разі, якщо покупець несвоєчасно надасть тоннаж і продавець скористається своїм правом передати товар на зберігання на склад за рахунок покупця; дата написання приймально-здавального акта комісією замовника та представником постачальника.

8. Умови платежу

Цей розділ повинен містити визначення:

  • валюти платежу;

  • курсу перерахунку валюти ціни у валюту платежу;

  • виду, форми та засобу розрахунків за поставлений товар;

  • переліку товаророзпорядчих документів;

  • заходів проти необґрунтованої затримки платежу або інших порушень.

При виборі умов платежу враховуються такі фактори: характер товару; кон'юнктура ринку відповідного товару; торгові звичаї при оплаті товару (кредит, готівка тощо); наявність міжурядових платіжних угод; норми національного валютного контролю країн - контрагентів; одноманітні правила щодо застосування форм розрахунків (інкасо, акредитив), що склалися у банківській практиці.

9. Здавання-прийняття товару

Здавання-прийняття товару є актом,в результаті якого відбувається передача товару покупцю та перевірка відповідності фактичних кількості та якості товару тим, які передбачені в контракті.

У контракті сторони зазначають порядок здавання-прийняття,а саме:

  • вид (характер) здавання – прийняття,воно може бути попереднім, остаточним;

  • місце та строки здавання-прийняття, це може бути підприємство або склад продавця, місце відвантаження, прикордонний пункт країни призначення,склад покупця;

  • способи здавання-прийняття за кількістю, це може бути спосіб за відвантаженою вагою (у пункті відправлення), за вивантаженою вагою (у пункті призначення);

  • способи здавання-прийняття за якістю можуть здійснюватись вибірковим або суцільним методами.

До участі у прийнятті товару за кількістю і якістю та складанні актів експертизи,на підставі яких покупець може подати претензію продавцю або перевізнику, залучаються: експерти бюро товарних експертизіз Торгово-промислових палат або їх регіональних відділень; аварійні комісари страхових компаній; компетентні представники незацікавлених організацій(торгового відділу місцевих органів влади або інших організацій).

10. Гарантії, претензії щодо кількості та якості

Відносно товарів, для яких не встановлюються гарантії, в контракті може вказуватись термін, протягом якого покупець має право пред'явити продавцю претензії щодо кількості та якості. Гарантії якості- це зобов'язання продавця відповідати за неякісний товар, виявлену протягом гарантійного періоду.

Щодо гарантій та претензійв контрактах обумовлюються:

  • обсяг та термін гарантій залежить від складності товару і технічних умов контракту та встановлюється від дати поставки товару і дати передачі товару першому споживачу;

  • термін пред'явлення претензій - там, де гарантії не передбачені;

  • способи врегулювання претензій та порядок їх задоволення. Це може бути відмова від дефектного товару, зниження ціни дефектного товару, виправлення дефектів за рахунок продавця.

  • випадки, на які гарантії не поширюються та претензії не задовольняються.

11. Пакування та маркування товару

У тих випадках, коли характер товару та умови його транспортування обумовлюють необхідність упаковки, у контракті встановлюються:

  • вид та характер пакування, який залежить від особливостей товару, способу, відстані та тривалості транспортування, вимог митного режиму країни призначення;

  • якістьпакування визначається переліченням вимог яким воно повинно відповідати;

  • порядок пакування передбачає оформлення пакувального листа;

  • розміри пакування повинні враховувати габарити транспортних засобів;

  • спосіб оплати пакування встановлюється включенням ціни пакування у ціну товару або визначенням ціни пакування у відсотках від ціни товару;

  • зміст або реквізити маркування які необхідні для якісного перевезення товару. Розрізняють товарне, вантажне, транспортне і спеціальне маркування.

  • порядок нанесення маркірування передбачає нанесення маркування з двох або трьох боків.

12. Відвантаження товару

Продавець зобов'язаний інформувати покупця про відвантаження товару. Ця інформація надається як повідомлення про готовність товару до відвантаження та як повідомлення про виконане відвантаження, які передаються телеграфом, телефоном чи факсом. У контракті для кожного повідомлення встановлюється термін його подання і зміст.

Повідомлення про готовність товару до відвантаження подається за певну кількість днів до початку терміну або місяця поставки (частіше 15 або ЗО днів) і повинно містити:дату готовності товару до відправки;номер контракту;назву товару, кількість місць і вагу вантажу.

13.Санкції

Санкції застосовуються для захисту інтересів однієї із сторін у разі порушення будь-якої з умов контракту іншою стороною.

У цій статті контракту зазначається:

  • види санкцій, які можуть застосовувати покупці до продавців у зв'язку зневиконанням останніми умов ЗТК;

  • види санкцій, які можуть застосовувати продавці до покупців у зв'язку зневиконанням останніми умов ЗТК;

  • спосіб розрахунку конвенційного штрафу та/або збитків; максимальний розмірштрафу;

  • умова про одностороннє анулювання контракту при невиконанні однієї із сторінзазначених обов'язків.

В контракті можуть бути передбачені санкції на випадки порушення інших його умов не тільки з боку продавця, а й з боку покупця. Так, стосовно продавця можуть бути застосовані санкції: за поставку дефектного або некомплектного товару; за поставку товару в тарі з маркіруванням або відвантажувальними реквізитами, що не відповідають умовам контракту; за неповідомлення про відвантаження; за затримки у наданні технічної документації тощо.

Розмір штрафу визначається у відсотках від вартості товару, відвантаженого з порушенням відповідної умови контракту.

Санкції до покупцяможуть бути застосовані: за затримку у відкритті акредитива; за затримку у платежах; за затримку у поданні технічної документації тощо.

14. Страхування

У зовнішній торгівлі товари страхуються від ризиків пошкодження або втрати при транспортуванні, тобто від транспортних ризиків. Страхування є добровільним актом, і його основні умови встановлюються в контракті і саме в ньому фіксуються: обов'язки продавця і покупця із страхування вантажу; тривалість і обсяг страхової гарантії; умови страхування; види ризиків, від яких має бути застрахований вантаж.

15. Форс-мажор або обставини непереборної сили

На виконання контрактів можуть суттєво вплинути обставини, передбачити настання яких заздалегідь при укладенні контрактів сторони не мали можливості, оскільки вони виникають внаслідок непередбачених та невідворотних дій надзвичайного характеру. Такі обставини називаються форс-мажорними обставинами.

Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати (МТП) форс-мажорні обставини поділяються на: повінь, землетрус, шторм, осідання ґрунту, цунамі, інші стихійні лиха природи, епідемії, пожежі, вибухи, страйки, саботаж, оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство.З точки зору терміну діїфорс-мажорні обставини можуть бути поділені на: тривалі і короткострокові.

Партнери для запобігання розбіжностей повинні встановити у контракті узгоджений перелік форс-мажорних обставин та граничний строк дії форс-мажору.

16. Арбітраж

Суперечки,що виникають між партнерами при виконанні контрактів, які вони не змогли розв'язати договірним шляхом під час переговорів, відповідно до міжнародних традицій, передаються на розгляд арбітражу.

Міжнародні арбітражні комерційні судимаютьряд переваг: сторони можуть вибрати будь-який арбітраж, який розглядає суперечки на закритих засіданнях,що перешкоджає відпливу секретної комерційної та виробничої інформації сторін, витрати на арбітраж значно меншівід витрат на судовий розгляд; арбітражне рішення остаточне, оскарженню не підлягає та є обов'язковим.

17. Інші умови

Інші умови контракту містять цілу низку застережень, які уточнюють взаємні права та обов'язки сторін.

До них можна віднести, наприклад:

-умови договору, що визначають порядок його зміни або анулювання;

- умову про те, що усі додатки до контракту є його невід'ємною частиною;

- умови передачі технічної документації на товар, що поставляється;

- умови, що дозволяють, обмежують чи забороняють реекспорт;

- порядок оплати мит, податків, зборів, банківських комісій;

- умови, що визначають перехід права власності на проданий товар;

- умови про відрядження спеціалістів до споживача продукції;

- момент набуття контрактом чинності; кількість підписаних екземплярів контракту; якою мовою сторони домовились вести листування.