Тема 14. Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Економічний аналіз у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Аналіз виконання зобов'язань з експортно-імпортних операцій. Аналіз динаміки зовнішньоеконо­мічної діяльності. Аналіз раціональності використання коштів у зовнішній торгівлі: оборотність оборотних коштів у зовнішньоторговельних операціях, аналіз обороту коштів у товарах, аналіз обороту коштів у розрахунках, аналіз накладних витрат при експорті та імпорті товарів. Методологічні підходи до визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.Система показників ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Оцінка економічної ефективності. Оцінка валютної ефективності експорту і імпорту. Вплив зовнішньо­економічної діяльності підприємства на його фінансові результати.

Література: 2,3, 5-8,29, 33, 47, 52, 56, 68, 69, 77, 98,105, 106.

Тема 15. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування

Сутність та класифікація ризиків ЗЕД. Характеристика транспортних, комерційних, політичних, валютних, митних ризиків та ризиків у міжнародних розрахунках. Методи страхування ризиків у ЗЕД. Особливості самострахування. Способи транспортного страху­вання га умови страхування вантажів у ЗЕД.

Література: 1-5, 33, 37, 68, 69, 71, 75, 79, 96.

Тема 16. Транспортне обслуговування зовнішньоекономічної діяльності

Сутність та система регулювання міжнародних перевезень. Правове регулювання міжнародних перевезень, його види. Організація міжнародних перевезень. Фактори, що впливають на вибір виду транспорту. Особливості міжнародних перевезень різними видами транспорту: морських, залізничних, автомобільних, авіаційних. Товарно-транспортна документація. Формування ціни на транспортні послуги. Експедиторське обслуговування міжнародних перевезень. Міжнародні транспортні коридори.

Література: 1- 4, 6, 43, 44, 61, 64, 70, 79, 83, 85, 86, 109, 110.

Тема 17. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств на території вільних економічних зон

Мета і завдання створення спеціальних економічних зон. Світовий досвід вико­ристання режимів спеціальних економічних зон. Пільги, що надаються на території ВЕЗ. Класифікація та характеристика видів вільних економічних зон: експортно-виробничих, туристсько-рекреаційних ВЕЗ, вільних портів, технопарків, технополісів і бізнес-інкубаторів. Основні офшорні юрисдикції. Офшорні компанії. Цілі використання офшорних компаній. Основні види офшорних компаній. Співпраця офшорної та оншорної компанії. Діяльність офшорних банків. Регулювання співпраці українських резидентів з офшорними компаніями. Законодавчі обмеження щодо співпраці з офшорами.

Література: 6, 41, 44, 51, 56, 57, 70, 74, 76, 78, 92, 101.

Іі. Конспект лекцій

Тема 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її роль у розвитку національної економіки

Зовнішньоекономічні зв'язки – це комплексна система різноманітних форм міжнародного співробітництва між державами і їх суб'єктами в усіх галузях економіки.

Як економічна категорія зовнішньоекономічні зв'язки являють собою систему економічних відношень, що виникають при русі усіх видів ресурсів між державами та їх суб'єктами господарювання.

Ці багатосторонні відносини охоплюють усі сфери економічного життя держави і передусім його виробничу, торговельну, інвестиційну і фінансову діяльність.

Для сучасної системи зовнішньоекономічних зв’язків притаманні таки риси: посилення інтеграційних процесів між країнами; зростання обсягів міжнародної торгівлі, чому сприяла ії лібералізація; жорстке міжнародне регулювання ЗЕД; державне регулювання ЗЕД, яке спрямоване на створення сприятливих економічних і політичних умов для країни і суб’єктів ЗЕД; лібералізація ринків праці і капіталу, що сприяє перетіканню капіталу і робочої сили з країни в країну; збільшення роли інформаційних, транспортних, консалтингових, страхових, лізингових послуг, послуг зв’язку, франчайзингу в міжнародної торгівлі.

Суттєвість зовнішньоекономічних зв'язків виявляється в їх функціях, до яких відносяться:

- організація і обслуговування міжнародного обміну природними ресурсами і результатами праці в їх натуральному та вартісному виразі. Сутність цієї функції полягає в доведенні продуктів, що видобуваються в якості природних ресурсів, і продуктів, одержаних в процесі міжнародного розподілу праці, до конкретних споживачів через обмін продуктів і результатів праці в їх натуральній і вартісній формі. Організація обміну водночас передбачає і обслуговування цього обміну.

- міжнародне визнання споживчої вартості продуктів міжнародного розподілу праці. У процесі виконання даної функції відбувається завершення акту товарно-грошових відносин і закінчення обміну грошей на продукт міжнародного розподілу праці, в результаті чого споживча вартість, що укладається в цей продукт, одержує міжнародне визнання.

- організація міжнародного грошового обігу. Сутністю цієї функції є створення умов для безперервного руху грошей у процесі впровадження різноманітних міжнародних розрахунків.

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) - це діяльність українських та іноземних суб’єктів господарювання, яка побудована на взаєминах між ними і здійснюється як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічна діяльність побудована на відносинах між суб'єктами господарювання, що перебувають під юрисдикцією різних держав.

До основнихвидів зовнішньоекономічної діяльностівідносяться: міжнародна торгівля, науково-технічна співпраця, міжнародна інвестиційна діяльність, міжнародна виробнича діяльність, культурна співпраця.

Міжнародна торгівля – міжнародний обмін продуктами і послугами – результатами національної праці.Показниками міжнародного товарообігу є експорт та імпорт товарів. Імпорт — ввезення товарів, послуг або капіталів у країну з-за кордону. Експорт — вивезення товарів, послуг або капіталів за кордон.

Міжнародна інвестиційна діяльність – це діяльність по обміну інвестиційними та кредитними ресурсами між країнами, створення підприємств с іноземними інвестиціями, надання кредитних ресурсів країнам, підприємствам, організація міжнародної розрахункової діяльності.

Науково-технічна співпраця - це обмін товарами і послугами у сфері науково-технічного прогресу, та може здійснюватись у наступних формах: експорту наукомістської продукції, кооперації країн у створенні нової техніки й технології з подальшим її впровадженням та використанням, спорудженні за рубежем заводів "під ключ" або експорт комплексного обладнання при виробництві нової техніки, модернізації об'єктів за участю закордонних партнерів; міжнародному лізингу, технічному навчанні персоналу країн-імпортерів технологій, обміну передовим технічним досвідом, координації та кооперації наукових досліджень, технічної допомоги при опануванні нових виробництв, співпраці у галузі навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів.

Торгівля інженерно-консультаційними послугами "інжиніринг" — надання послуг виробничого, комерційного та наукового характеру. Найбільшого розвитку інжиніринг одержав у галузі капітального будівництва. Провідними експортерами цього виду послуг є фірми США, Канади, Великобританії, Франції, ФРН та Японії. Сюди входить проектування об'єкту, вивчення ринку, установка та випробування обладнання, набір та підготовка кадрів, послуги з реалізації продукції, сприяння в організації реклами, розробка методів утилізації відходів тощо.

Культурна співпраця передбачає організацію виставок картин або експозицій провідних музеїв світу, музичні та пісенні конкурси, фестивалі, обмін творчими колективами, спільне вивчення культурних та історичних цінностей (стародавні піраміди, розкопки доісторичних поселень), обмін кіно-, відео- та аудіопродукцією.

Передумови розвитку ЗЕД це: отримання прибутку, розширення ринку збуту продукції, отримання доступу до сировини, нових технологій, дешевої робочої сили, інвестиційних ресурсів, участь у міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперації.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності  визначають спрямованість правового регулювання зовнішньоекономічних відносин як на міжнародному, міждержавному рівнях, так і на національному рівні. Існують загальні, специфічні та національні принципи ЗЕД.

Загальні принципи ЗЕД– це загальновизнані правила, яких дотримуються всі учасники міжнародних ділових операцій. До них відносяться принципи науковості, системності та взаємовигідності ЗЕД.

Специфічні принципи ЗЕД закріплені у відповідних міжнародних правових актах і є обов’язковими для виконання всіма державами, які підписали ту чи іншу угоду. До них відносяться принципи суверенітету, рівності, взаємної вигоди, мирного врегулювання спорів, сумлінне виконання міжнародних обов’язків, сприяння міжнародної соціальної справедливості, лібералізації міжнародної торгівлі, встановлення режиму найбільшого сприяння, зменшення митних бар’єрів, уніфікації технічних норм і стандартів, лібералізація фінансових, транспортних послуг, переміщення робочої сили тощо.

Національні принципи ЗЕД закріплюються в законодавчих актах держав та є підґрунтям державного регулювання ЗЕД. До них відносяться:

1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у: виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати ЗЕД на території України, керуючись законами України; обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин.

2. Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:- праві суб'єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів ЗЕД здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України; обов'язку додержувати при здійсненні ЗЕД порядку встановленого законами України.

3. Принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у: рівності перед законом України всіх суб'єктів ЗЕД незалежно від форм власності; неприпустимості дискримінація суб'єктів ЗЕД, а також іноземних суб'єктів господарювання.

4. Принцип верховенства закону, що полягає у: регулюванні ЗЕД тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що створюють для суб'єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.

5. Принцип захисту інтересів суб'єктів ЗЕД, який полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів ЗЕД та іноземних суб'єктів господарювання на її території згідно з законами України;

- здійснює рівний захист всіх суб'єктів ЗЕД за межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами тільки відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

6. Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів вказує на необхідність забезпечення правовими засобами економічної рівноваги при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, обміну рівними вартостям, недопущення фіктивного експорту з метою отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість тощо.

Суб'єктами ЗЕД є фізичні та юридичні особи, які мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

Відповідно до Закону України «Про ЗЕД», суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України;

- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно із законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

- структурні одиниці суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Суб'єкти ЗЕД мають права та обов'язки (загальні та спеціальні), що є обов'язковими елементами їх правового статусу.

До категорії загальних входять права та обов'язки, притаманні усім суб'єктам господарювання:

• здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких закон не містить заборон;

• самостійно розпоряджатися (після сплати передбачених законом податків і обов'язкових платежів) валютною виручкою від проведених зовнішньоекономічних операцій;

• одержувати в іноземних фінансових установах на договірній основі валютні кредити;

• обирати контрагентів та укладати з ними зовнішньоекономічні договори;

• користуватися державним захистом своїх прав та законних інтересів у разі їх порушення за межами України, тощо.

До спеціальних обов’язків суб'єктів ЗЕД належать: дотримання вимог законодавства про ЗЕД; у разі порушення вимог законодавства про ЗЕД нести передбачену ним господарсько-правову відповідальність, у т. ч. у формі застосування спеціальних санкцій, відповідно до встановленого порядку; інформувати Нацбанк України про відкриття валютних рахунків за межами України та надавати відомості про використання своїх валютних рахунків податковим органам у встановленому порядку та ін.

До другої категорії учасників ЗЕД належать суб'єкти, що здійснюють організаційно-управлінські повноваження у сфері ЗЕД. Насамперед, це державні органи та органи місцевого самоврядування.