6. Ухвали суду першої інстанції

При розгляді та вирішенні справи судом першої інстанції постановляється значна кількість ухвал. Якщо цивільна справа може не закінчуватися рішенням, то без ухвал суду відкриття провадження у справі та його розвиток неможливі.

Класифікація ухвал суду:

1) За стадіями, в яких постановляються ухвали у суді першої інстанції:

– ухвали, які виносяться при відкритті провадженні у справі (зокрема ті, які можуть постановлятися до подання заяви, наприклад, про забезпечення доказів чи позову);

– ухвали на стадії підготовки справи до судового розгляду;

– ухвали на стадії судового засідання;

– ухвали, які постановляються після ухвалення рішення суду.

2) За процесуальною формою:

– самостійні ухвали (документи встановленої форми, в яких зазначаються владні вказівки суду щодо розвитку процесу у справі, вони постановляються в нарадчій кімнаті, підписуються всім складом суду, а за одноособового розгляду справи – суддею, і приєднуються до справи);

– протокольні ухвали (мають місце у судових засіданнях з нескладних питань без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її змісту до журналу судового засідання (ст. 209 ЦПК).

Ухвала, як і рішення суду, має складатися з чотирьох частин, у ній зазначають:

– час і місце її постановлення; прізвище та ініціали судді (суддів – при колегіальному розгляді); прізвище та ініціали секретаря судового засідання; імена (найменування) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмет позовних вимог (вступна частина);

– суть питання, що вирішується ухвалою (описова частина);

– мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (мотивувальна частина);

– висновки суду; строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження (резолютивна частина) (ч. 1 ст. 210 ЦПК).

До протокольних ухвал ставляться вимоги тільки щодо наявності мотивувальної та резолютивної частин, оскільки інша інформація міститься у самому журналі судового засідання, до якого й заносяться такі ухвали.

Ухвала, яка має силу виконавчого документа (наприклад, про визнання мирової угоди, про забезпечення позову та ін.), повинна відповідати додатковим вимогам, встановленим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

В ухвалі суду у справі про оскарження рішення третейського суду мають бути також зазначені:

1) відомості про рішення третейського суду, що оскаржується, місце його прийняття;

2) найменування і склад третейського суду, що прийняв рішення, яке оскаржується;

3) ім’я (найменування) сторін третейського спору;

4) вказівка про скасування рішення третейського суду повністю або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю або частково (ст. 389-6 ЦПК України).

В ухвалі суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або про відмову у його видачі мають бути також зазначені:

1) найменування і склад третейського суду, який прийняв рішення;

2) ім’я (найменування) сторін третейського спору;

3) дані про рішення третейського суду, за яким заявник просить видати виконавчий лист;

4) вказівка про видачу виконавчого листа або про відмову у його видачі (ч. 2 ст. 389-11 ЦПК України).

Особливим видом ухвал суду є окремі ухвали (ст. 211 ЦПК), що постановляються у випадках, якщо суд під час розгляду справи виявив порушення закону і встановив причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала направляється відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи має бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу протягом місяця з дня її надходження. Залишення окремої ухвали суду без розгляду відповідною службовою особою або невжиття заходів щодо усунення зазначених у ній порушень закону, а також несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу тягнуть за собою відповідальність згідно зі ст. 185⁶ КУпАП. Так, відповідно до вказаної статті («Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду») залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контрольні питання:

1. Які питання вирішуються судом шляхом: постановлення ухвал; ухвалення рішення.

2. В який строк суд повинен ухвалити рішення іменем України?

3. На який строк може бути відкладено складання повного мотивованого рішення?

4. Назвіть зміст і структуру ухвали суду І інстанції.

5. В яких випадках суд може постановити окрему ухвалу?

6. Протягом якого терміну з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який її постановив?

7. Яким чином суд зобов’язаний давати оцінку доказам в своєму рішенні?

8. Яким вимогам повинно відповідати рішення суду?

9. Які питання вирішує суд під час ухвалення рішення?

10. Назвіть зміст і структуру рішення суду І інстанції.

11. Що повинен зазначити суд, ухвалюючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів?

12. Який існує порядок виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні?

13. З приводу яких підстав суд може ухвалити додаткове рішення?

14. Чи може бути подана апеляційна скарга на додаткове рішення суду?

15. З приводу яких підстав суд може постановити ухвалу про роз’яснення свого рішення, не змінюючи при цьому його змісту?

16. В який строк повинна бути розглянута судом заява про роз’яснення рішення?

17. В який строк, з дня проголошення рішення, особам, які брали участь у справі, видаються копії судового рішення?

18. В який строк, з дня проголошення, рішення суду набирає законної сили?

19. Які виникають правові наслідки після набрання рішенням суду законної сили?

Тема: Заочний розгляд справи

Мета лекційного заняття: ознайомити студентів із особливостями заочного розгляду цивільних справ та випадками, в яких такий розгляд допускається.

План лекційного заняття:

1. Загальні положення про заочний розгляд справи.

2. Заочне рішення суду.

3. Перегляд заочного рішення

Основні терміни та поняття: заочний розгляд справи, заочне рішення суду, заява про перегляд заочного рішення.