Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_lektsiy_tsiv_protses_Osobliva_chastina.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

1. Загальні положення про заочний розгляд справи

У деяких випадках, якщо відповідач не з’являється у судове засідання, суду необхідно вирішити питання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності. Це шкодить оперативності розгляду справи, а також формуванню повної доказової бази та встановленню дійсних обставин справи.

Для уникнення таких негативних явищ цивільний процесуальний закон допускає заочний розгляд справи. Найменування цієї форми судового розгляду вказує на заочність для відповідача, оскільки позивач у такій справі має бути присутній у судовому засіданні. Положення про можливість ухвалення заочного рішення та його виконання повинні спонукати відповідача до з’явлення до суду й недопущення зловживання правом брати участь у судових засіданнях.

Закон передбачає дві умови для заочного розгляду справи:

1) відповідач не з’явився у судове засідання, хоча він був належним чином повідомлений про це, або не з’явився з причин, які визнані судом неповажними (ст. 224 ЦПК). Якщо у справі бере участь декілька відповідачів, то заочний розгляд справи можливий тільки у випадку нез’явлення всіх відповідачів. За відсутності у справі відомостей про вручення повідомлення про судове засідання заочний судовий розгляд також відбутися не може. Заочний розгляд справи може відбуватися також, якщо відповідач залишить залу судового засідання до ухвалення рішення у справі;

2) згода позивача (усіх співпозивачів) на заочний розгляд справи. Процесуальний порядок розгляду справи визначений ст.ст. 224-233 ЦПК.

Отже, заочний розгляд справи – це форма судового розгляду цивільної справи за відсутності відповідача, який не з’явився до суду без поважних причин або причини його неявки визнані судом неповажними, з наданням йому права звернутися із заявою про перегляд рішення по справі судом, який його ухвалив.

Заочний розгляд справи не є самостійною формою розгляду та вирішення спору про право цивільне, адже підстави для його застосування з’ясовуються, як правило, у підготовчій частині судового засідання. Тому головуючий, у випадку неявки відповідача, запитавши згоди позивача та вислухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, з приводу заочного розгляду справи, постановляє з цього питання ухвалу.

Безпосередній розгляд справи та ухвалення рішення відбуваються за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими законом на випадок відсутності у судовому засіданні відповідача. Суд заслуховує пояснення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі, досліджує усі докази, в тому числі може заслуховувати і досліджувати письмові пояснення відповідача щодо заявлених вимог відповідно до ч. 2 ст. 173 ЦПК.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, виходячи із заявлених позовних вимог та на підставі наявних у справ доказів.

Особливість заочного розгляду цивільної справи полягає в тому, що в його рамках неможливою є зміна позивачем предмета або підстави позову, розміру позовних вимог. Відповідно до ч. 3 ст. 224 ЦПК у разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача. Неможливим видається також прийняття та дослідження судом інших доказів, незважаючи навіть на поважні причини несвоєчасності їх подання до суду. Це не означає, що права позивача обмежені, адже якщо він бажає скористатися такими правами, суд зобов’язаний відкласти розгляд у справі для забезпечення явки відповідача.