Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_lektsiy_tsiv_protses_Osobliva_chastina.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

5. Забезпечення позову

Одним із недоліків судового способу захисту порушеного права є його фактична неоперативність, тобто, з огляду на вимогу дотримання цивільної процесуальної форми, розгляд справи може затягнутися, що спричинить негативні наслідки для особи, яка потерпіла від правопорушення, або навіть станеться так, що розгляд справи взагалі втратить будь-який сенс. Для запобігання такій ситуації існує інститут забезпечення позову, порядок застосування якого визначений ст.ст. 151-155 ЦПК.

Забезпечення позову – це застосування судом заходів для створення можливості виконання у майбутньому рішення суду про присудження у випадках, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Підставою для вирішення питання про забезпечення позову є заява осіб, які беруть участь у справі. Вона подається до суду, у провадженні якого перебуває справа, із вказанням: причин, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; виду забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інших відомостей, потрібних для забезпечення позову (ст. 151 ЦПК). Заходи забезпечення позову можуть бути вчинені на будь-якій стадії розгляду справи, та стосуватися усієї матеріально-правової вимоги чи її частини.

Питання про забезпечення позову вирішується ухвалою суду в день надходження заяви без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. В ухвалі про забезпечення позову вказуються підстави застосування та заходи забезпечення, виконується вона негайно у порядку, встановленому законодавством про виконавче провадження.

Заходи забезпечення позову (ст. 152 ЦПК) визначаються на засадах розумності, співмірності та з врахуванням обставин конкретної справи, їх можна поділити на дві групи: універсальні та спеціальні.

До універсальних заходів, які можуть застосовуватися у будь-якій справі за будь-яким позовом, належать:

– накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

– заборона вчиняти певні дії;

– встановлення обов’язку вчинити певні дії;

– заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання;

– передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам (судовий секвестр).

Спеціальними є заходи, які використовуються тільки в окремих справах:

– зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

– зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Законодавством передбачена можливість скасування забезпечення позову, заміни одного способу забезпечення позову на інший, а також застосування кількох забезпечень за умови, що загальна їх сума не перевищує позовної.

Ухвали про забезпечення позову чи скасування забезпечення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Подання скарги не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову і не перешкоджає подальшому розгляду справи, а на ухвалу про скасування заходу, що його вжито для забезпечення позову, або про заміну одного виду забезпечення позову іншим, – зупиняє виконання цієї ухвали (ст. 153 ЦПК).

Суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечення можливих для відповідача збитків шляхом внесення застави у розмірі, достатньому для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (ч. 4 ст. 153 ЦПК). У разі відмови в позові, після набрання рішенням законної сили відповідач може стягнути з позивача збитки, завдані йому забезпеченням позову, а якщо застосовувалась застава, то з неї у першу чергу здійснюється відшкодування таких збитків (ст. 155 ЦПК). Предмет застави повертається позивачеві, якщо ухвалено рішення про задоволення позову або укладено мирову угоду між сторонами, а також тоді, коли позов про відшкодування збитків не подано відповідачем протягом двох місяців (ч. 3 ст. 155 ЦПК).

Відповідач може захистити свої інтереси від застосування до нього заходів забезпечення позову. У разі, якщо позов має грошову оцінку, відповідач згідно зі ст. 155 ЦПК може з дозволу суду замість допущеного забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену у позовній заяві.

Якщо в позові буде відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи із забезпечення позову зберігаються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може водночас з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову (ст. 155 ЦПК).

У разі необхідності запобігання порушенню права інтелектуальної власності позов може бути забезпечений до подання позовної заяви. Заява про забезпечення до позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника, це питання розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову. В ухвалі суду про забезпечення позову обов’язково вказується строк, впродовж якого заявник повинен подати відповідну позовну заяву: протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Якщо позов не подано, то заходи забезпечення позову скасовуються.

Контрольні питання:

1. Дайте визначення поняття «позовне провадження», охарактеризуйте його значення.

2. Назвіть та охарактеризуйте основні риси позовного провадження.

3. Дайте визначення поняття «позов», назвіть та охарактеризуйте його елементи.

4. Назвіть відомі вам класифікації позовів.

5. Охарактеризуйте позови про присудження. Наведіть приклади.

6. Охарактеризуйте позови про визнання. Наведіть приклади.

7. Охарактеризуйте перетворювальні позови. Наведіть приклади.

8. Розкрийте основні правила об’єднання та роз’єднання позовів.

9. Назвіть та охарактеризуйте відомі вам способи захисту відповідача від заявленого позову.

10. Які можливі зміни у позовному провадженні?

Тема: Пред’явлення позову та відкриття провадження по справі. Попереднє судове засідання

Мета лекційного заняття: ознайомити студентів з передумовами відкриття провадження у справі та надати визначення цього поняття; охарактеризувати порядок відкриття провадження у цивільній справі, закріплений у відповідних нормах ЦПК; ознайомити студентів з цивільно-процесуальними нормами, якими регулюється порядок проведення попереднього судового засідання.

План лекційного заняття:

1. Поняття та передумови відкриття провадження у справі.

2. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі.

3. Попереднє судове засідання.

Основні терміни та поняття: провадження, позовне провадження, відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, позов, право на позов, право на задоволення позову, право на пред’явлення позову, передумови права на пред’явлення позову; суб’єктивні передумови права на пред’явлення позову, об’єктивні передумови права на пред’явлення позову, позитивні об’єктивні передумови права на пред’явлення позову, негативні об’єктивні передумови права на пред’явлення позову, відмова у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви, залишення заяви без руху, попереднє судове засідання.