5. Акти-документи апеляційного суду

За результатами розгляду справи апеляційний суд постановляє ухвали та ухвалює рішення. Порядок їх постановлення, вимоги щодо змісту та форми визначаються загальними правилами ст. 19 і гл. 7 розд. 3 ЦПК з урахуванням винятків та доповнень, зазначених у ст.ст. 314-316 ЦПК.

Рішення апеляційного суду оформляється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.

Відповідно до ст. 314 ЦПК, розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у випадках:

1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін;

2) скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції;

3) скасування рішення суду із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду;

4) відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали суду без змін;

5) зміни ухвали суду першої інстанції;

6) скасування ухвали та вирішення питання по суті.

Апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції визначено ст. 315 ЦПК. Відповідні елементи змісту, що об’єднані найближчою метою, згруповані у чотири частини: вступну, описову, мотивувальну, резолютивну.

У вступній частині ухвали зазначається: час і місце її постановлення; найменування суду; прізвища та ініціали головуючого і суддів; прізвище та ініціали секретаря судового засідання; найменування справи та повні імена (найменування) осіб, які беруть участь у справі. Також тут міститься вказівка, у якому засіданні – відкритому чи закритому – розглядалась справа.

Описова частина ухвали суду апеляційної інстанції має містити зміст вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції, викладених у стислій, але вичерпній формі. В цій частині ухвали зазначаються також узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальнені доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі; обставини, встановлені судом першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути мотивованою. Мотивувальна частина зазначеної ухвали – це її аналітична частина, що слугує основою для висновків суду апеляційної інстанції щодо законності, обґрунтованості оскарженого судового рішення, та свідчить про якість перевірки. Викладення мотивів визначає, як судом оцінені докази, чим керувався суд при вирішенні справи, чому дійшов саме такого висновку, має велике значення як для учасників процесу, так і для суду апеляційної інстанції, робить ухвалу суду переконливою. Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 315 ЦПК в цій частині зазначаються мотивів, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. Мотиви мають бути ретельно аргументовані, спиратись на матеріали, наявні в справі, нові докази.

Відхиляючи апеляційну скаргу, апеляційний суд зазначає мотиви цього. Дійшовши висновку щодо необхідності скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в ухвалі має бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції.

У резолютивній частині ухвали, що є завершальною, суд у точній відповідності до своїх повноважень, визначених ст. 307 ЦПК, має коротко і чітко сформулювати свій кінцевий висновок щодо наслідків розгляду апеляційної скарги. Також має міститись вказівка щодо розподілу судових витрат, строку і порядку набрання ухвалою законної сили та щодо права на її оскарження. Крім того, якщо оскаржуване рішення вже виконане, суд апеляційної інстанції у разі скасування рішення із закриттям провадження у справі, залишенням позову без розгляду має зазначити в резолютивній частині про поворот виконання (ст. 380 ЦПК).

За змістом рішення суду апеляційної інстанції має відповідати вимогам ст. 316 ЦПК. За загальним правилом, воно також складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

Стосовно вимог до вступної частини рішення, то вони такі самі, як в ухвалі суду апеляційної інстанції.

В описовій частині коротко вказуються зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції, стисло зазначається зміст вимог апеляційної скарги, викладаються узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі.

У мотивувальній частині наводяться всі міркування апеляційного суду, на яких ґрунтується рішення у справі: мотиви зміни рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового; встановлені судом першої інстанції та не оспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. Мотивувальна частина містить також опис підстав за доведення вимог: чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду. Необхідним атрибутом цієї частини є посилання на закон, на основі якого вирішено справу, з зазначенням назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту, а також процесуальний закон, яким суд керувався.

У резолютивній частині рішення зазначаються: висновок апеляційного суду про зміну чи скасування рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновок апеляційного суду по суті позовних вимог; розподіл судових витрат, строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження. Вказується про поворот виконання за умов, передбачених ст. 380 ЦПК, у разі негайного виконання рішення суду першої інстанції, а також у випадку виконання рішення, якщо пропущений строк апеляційного оскарження було поновлено.

Якщо апеляційний суд дійшов висновку про відмову в позові повністю, у резолютивній частині рішення має зазначатись, кому саме, в чому і проти кого суд відмовляє. Якщо позовні вимоги задоволене частково, то має бути зазначено, які вимоги задоволені і в чому відмовлено. З метою запобігання неясностям при виконанні рішення у резолютивній частині зазначається точне і повне найменування організації, прізвище, ім'я та по батькові громадян, відносно яких суд вирішив питання.

Постановлена ухвала, ухвалене рішення апеляційного суду проголошуються за правилами, встановленими ст. 218 ЦПК. Вони набирають законної сили згідно зі ст. 319 ЦПК з моменту проголошення.

Суд апеляційної інстанції може постановити окрему ухвалу відповідно до загальних положень ст. 211 ЦПК, а також у випадках порушення норм права і помилок, допущених судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції. Судові рішення апеляційного суду оформляються, видаються або надсилаються в порядку, передбаченому ст. 222 ЦПК.

Контрольні питання:

Які суди в Україні виконують функцію апеляційних судів?

Хто наділений правом оскарження в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції?

Які ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення?

Назвіть строки апеляційного оскарження.

Назвіть форму і зміст апеляційної скарги.

Ким повинні бути підписана апеляційна скарга?

Які документи і в якій кількості повинні бути додані до апеляційної скарги?

Назвіть порядок подання апеляційної скарги.

В який строк суд першої інстанції надсилає апеляційну скаргу разом зі справою до апеляційного суду?

Протягом якого строку після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом?

Які правові наслідки настають у випадку подання апеляційної скарги з порушенням встановленої форми і змісту, а також у разі несплати суми судового збору?

Чи може бути оскаржена в касаційному порядку ухвала судді про повернення апеляційної скарги?

В який строк апеляційний суд, після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, повинен надіслати копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі?

В який строк може бути подано заяву про приєднання до апеляційної скарги?

В які, встановлені законом терміни, особа, яка подала апеляційну скаргу, може доповнити, змінити апеляційну скаргу або відкликати її чи відмовитись від неї?

Протягом якого строку з дня отримання справи суддя-доповідач повинен вчинити підготовчі дії щодо розгляду справи апеляційним судом?

Які підготовчі дії щодо розгляду справи апеляційним судом повинен вчинити суддя-доповідач?

В який строк після закінчення дій підготовки справи до розгляду остання має бути призначена до розгляду?

В яких межах апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції?

З приводу яких підстав апеляційний суд має право досліджувати докази у справі?

В яких випадках апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги?

Назвіть порядок розгляду справи апеляційним судом.

Якими повноваженнями наділений апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду?

Назвіть підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Назвіть підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Назвіть підстави для скасування рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду.

Якими повноваженнями наділений апеляційний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції?

Який існує порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал апеляційним судом?

Підстави для постановлення ухвали апеляційним судом.

Підстави для ухвалення рішення апеляційним судом.

Зміст ухвали апеляційного суду.

Зміст рішення апеляційного суду.

Який існує порядок проголошення рішення та ухвали апеляційним судом?

З якого моменту рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили?

В який строк після закінчення апеляційного провадження справа повинна бути направлена до суду першої інстанції, який її розглянув?

Тема: Касаційне провадження

Мета лекційного заняття: ознайомити студентів з особливостями касаційного оскарження рішень суду першої інстанції та апеляційного суду; охарактеризувати вимоги цивільного процесуального законодавства до змісту та форми касаційних скарг, порядку їх подання та розгляду.

План лекційного заняття:

1. Поняття та значення касаційного провадження.

2. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.

3. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції.

4. Повноваження суду касаційної інстанції.

Основні терміни: касаційна інстанція, касаційна скарга, касаційне провадження, об’єкти касаційного оскарження, підстави порушення касаційного провадження, повноваження суду касаційної інстанції, право касаційного оскарження, суб’єкти касаційного оскарження.