- •1. Поняття та особливості наказного провадження
- •2. Розгляд справи у порядку наказного провадження
- •3. Судовий наказ
- •1. Поняття та значення позовного провадження
- •2. Поняття, види та елементи позову
- •3. Способи захисту відповідача від заявленого позову
- •4. Зміни у позовному спорі
- •5. Забезпечення позову
- •1. Поняття та передумови відкриття провадження у справі
- •2. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі
- •3. Попереднє судове засідання
- •1. Поняття, значення та порядок судового розгляду цивільної справи
- •2. Судове засідання як процесуальна форма розгляду та вирішення цивільної справи
- •3. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ
- •1) Обставини, які свідчать про недотримання заявником передумов права на пред’явлення позову:
- •2) Обставини, які виникають після порушення провадження в справі та свідчать про ліквідацію спору або неможливість подальшого провадження у справі:
- •4. Фіксування цивільного процесу
- •1. Поняття, суть та види судових рішень
- •2. Рішення суду
- •1) Залежно від способу захисту права та правових наслідків, які вони викликають:
- •2) Залежно від обсягу питань, які вони вирішують:
- •3) Залежно від складності справи:
- •4) Залежно від стадій цивільного процесу:
- •5) Залежно від особливостей конструювання резолютивної частини рішення:
- •3. Вимоги до рішень суду
- •4. Законна сила рішення суду
- •5. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив
- •6. Ухвали суду першої інстанції
- •1) За стадіями, в яких постановляються ухвали у суді першої інстанції:
- •2) За процесуальною формою:
- •1. Загальні положення про заочний розгляд справи
- •2 Заочне рішення суду
- •3. Перегляд заочного рішення
- •1. Поняття, значення та загальні правила розгляду і вирішення справ окремого провадження
- •2. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
- •3. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •4. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •5. Усиновлення
- •6. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •7. Відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі
- •8. Передача безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність
- •9. Визнання спадщини відумерлою
- •10. Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку
- •11. Примусова госпіталізація до протитуберкульозного закладу
- •12. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб
- •1. Поняття та значення апеляційного провадження
- •2. Право апеляційного провадження та його строки
- •3. Підготовка та порядок розгляду справи апеляційним судом
- •4. Повноваження апеляційного суду
- •5. Акти-документи апеляційного суду
- •1. Поняття та значення касаційного провадження
- •2. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації
- •3. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції
- •4. Повноваження суду касаційної інстанції
- •1. Провадження по перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •2) У разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору:
- •2. Провадження по перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •1. Виконання судових рішень як стадія цивільного процесу
- •2. Суд у процесі виконання судових рішень. Повноваження суду, пов’язані з виконавчим провадженням по примусовому виконанню рішень
- •4) Судовий наказ.
- •3. Учасники виконавчого провадження, їх права та обов’язки
- •4. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •5. Поворот виконання
- •1. Поняття та джерела міжнародного цивільного процесуального права
- •4) Підзаконні нормативно-правові акти:
- •2. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні
- •1. Право на судовий захист та правовий статус іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб та держав у цивільному процесі
- •2. Підсудність цивільних справ з іноземним елементом. Підготовка та розгляд справи
- •1) У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:
- •1. Порядок відновлення втраченого судового провадження
- •2. Розгляд справи та постановлення рішення про відновлення втраченого судового провадження
- •1. Поняття про правовий статус третейського суду
- •2. Третейський розгляд
- •3. Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів
- •4. Провадження у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів
- •Основні категорії та поняття цивільного процесуального права
- •Література
5. Усиновлення
Судовий порядок усиновлення запроваджений законом України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім’ю України» від 30.01.1996 р., а у процесуальному законодавстві відповідно – законом України «Про внесення доповнень до Цивільного процесуального кодексу України у зв’язку з прийняттям закону України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу про шлюб та сім’ю України» (зміни щодо порядку усиновлення дітей)» від 12.07.1996 р. Введення цих норм зумовлене необхідністю всебічного забезпечення інтересів дитини та законності усиновлення.
Підстави, порядок усиновлення та процесуальні питання, пов’язані із розглядом та вирішенням відповідних справ визначаються гл. 18 СК України та ст.ст. 251-255 ЦПК України.
Предметом судової діяльності є перевірка підстав проведення усиновлення, його відповідність інтересам самої особи щодо забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, а також відсутність порушення інтересів інших осіб. Суд встановлює також згоду усиновлюваного, адже відповідно до ст. 218 СК України згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові.
Право на звернення мають особи, які бажають усиновити особу. Заява до суду може подаватися особисто однією особою або подружжям (спільна заява), але не через представника.
Крім загальних вимог, визначених ст. 119 ЦПК України, заява має містити: ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я. Заява про усиновлення дитини може також містити клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини, про запис заявника матір’ю або батьком дитини.
До заяви додаються такі документи:
– копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, – при усиновленні дитини одним із подружжя;
– медичний висновок про стан здоров’я заявника;
– довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи;
– документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням;
– інші документ, визначені законом.
До заяви громадян України про усиновлення дитини, яка є громадянином іншої держави, крім цього, додаються згода законного представника дитини та згода компетентного органу держави, громадянином якої є дитина.
До заяви про усиновлення дитини особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або іноземцями додаються дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади та висновок компетентного органу відповідної держави про умови їх життя і можливість бути усиновлювачами, дозвіл компетентного органу відповідної держави на в’їзд усиновленої дитини та її постійне проживання на території цієї держави, зобов’язання усиновлювача, оформлене в нотаріальному порядку, про надання представникам дипломатичної установи України за кордоном інформації про усиновлену дитину та можливості спілкування з дитиною. Відповідно до ст. 252 ЦПК України усі документи, складені іноземною мовою, мають бути легалізовані у встановленому порядку, перекладені українською мовою і нотаріально засвідчені.
У разі усиновлення повнолітньої особи заява має містити: ім’я, місце проживання заявника, а також прізвище, ім’я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, відомості про стан здоров’я дитини, а також дані про відсутність матері, батька або позбавлення піклування. До заяви мають бути додані: копія свідоцтва про шлюб, письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, – при усиновленні дитини одним із подружжя, а також згода особи на усиновлення.
Суддя під час підготовки справи про усиновлення дитини до розгляду вирішує питання про участь у ній як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, а у справах, провадження в яких відкрито за заявами іноземних громадян, – уповноваженого органу виконавчої влади.
Участь органів опіки та піклування у справах про усиновлення дітей справ є обов’язковою (ст. 19 СК України, ст. 254 ЦПК України), вони мають надати суду висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.
До висновку органу опіки та піклування додаються:
– акт обстеження умов життя заявника, складений за місцем його проживання;
– свідоцтво про народження дитини;
– медичний висновок про стан здоров’я дитини, про її фізичний і розумовий розвиток;
– у випадках, встановлених законом, згода батьків, опікуна, піклувальника дитини, закладу охорони здоров’я або навчального закладу, а також самої дитини на усиновлення (ст. 253 ЦПК України).
Справа про усиновлення розглядається судом за місцем проживання усиновлюваної дитини або повнолітньої особи, колегіальне у складі одного судді та двох народних засідателів. Для забезпечення таємниці усиновлення за клопотанням заявника (заявників) проводиться закритий судовий розгляд.
Суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров’я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих осіб. При усиновленні повнолітньої особи обов’язковою є участь заявника (заявників) та усиновлюваної особи (ст. 224 СК України).
За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, врахувавши обставини, що мають істотне значення, зокрема:
1) стан здоров’я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
2) мотиви, з яких особа бажає усиновити дитину;
3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один з подружжя подав заяву про всиновлення;
4) особу дитини та стан її здоров’я;
5) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також як довго ця особа опікується дитиною;
6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
За клопотанням заявника (заявників) суд може змінити ім’я, прізвище, по батькові, дату та місце народження усиновлюваної дитини, запис усиновлювачів батьками. Судові витрати покладаються на заявника (заявників).
З моменту набрання рішенням законної сили у загальному порядку усиновлення вважається таким, що відбулося. Однак законом встановлено, що до моменту набрання рішенням законної сили воно може бути скасоване судом, який його ухвалив згідно зі ст. 255 ЦПК України. Це допускається у разі:
– відкликання батьками дитини своєї згоди на усиновлення. У такому разі суд поновлює розгляд справи і може відмовити в усиновленні на цій підставі;
– відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення. За цієї обставини заява залишається без розгляду, що не перешкоджає заявникові (заявникам) звернутися до суду у загальному порядку в подальшому.
Рішення суду, що набрало законної сили, надсилається органу опіки та піклування, а у разі усиновлення іноземними громадянами – також до уповноваженого органу виконавчої влади. Справи про скасування усиновлення та визнання його недійсним вирішуються судом у порядку позовного провадження.