Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
факультативи.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

22.Біохімічні основи життя

Курс за вибором для учнів 10-11-х класів (35 год)

Автор: Яковлєва Є. В.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Відродження національної системи освіти, культурно-творчої функції школи, пошуки визначальних факторів і умов гуманізації та демократиза­ції навчально-виховного процесу в школі призвели до необхідності орга­нізації профільного навчання. Гуманізація визначає мету школи — вихо­вання особистості, її моральне, творче і духовне становлення. Демокра­тизація передбачає реалізацію права на професійне і життєве визначення з урахуванням індивідуальних здібностей кожного учня. За профільним на­вчанням майбутнє, бо воно живиться стійким інтересом в тій галузі знань, до якої школярі мають здібності.

Біологія в системі профільного навчання займає особливе місце. По- перше, тому що біологія базується на природничих дисциплінах: фізиці, хімії, географії, астрономії, водночас впливаючи на них. По-друге, біологія має вихід на такі соціально-гуманітарні науки, як психологія, філософія, економіка, етика, естетика тощо.

Біологія, як наука і шкільний предмет, має найвищий ступінь інте­грації. Звідси інтегроване навчання стає життєво необхідним для біоло­гічної освіти в школі. Інтегроване навчання неможливе без широкого за­стосування міжпредметних зв’язків. Інтеграція базових знань з природни­чих дисциплін — основна складова інтелекту, якою має володіти майбутній спеціаліст..

Глибокі всебічні міжпредметні зв’язки об’єднують біологію з хімією. Хімічні поняття використовуються вчителем біології на протязі вивчення всіх біологічних курсів. Особливе місце вони займають в курсі біології в 10-му класі, коли вивчається розділ “Універсальні властивості організмів”. Але основним недоліком формування основ біохімічних знань є те, що вони мають безсистемний характер.

Створення програми курсу “Біохімічні основи життя” має на меті якраз формування в учнів “хімічного погляду” на життя в усіх його проявах. Вирішенню даного завдання відповідає побудова програми курсу на основі — багаторівневої організації живої матерії, що формує в учнів цілісну світо­глядну картину хімії життя. В цьому полягає новизна авторської програми курсу.

Оригінальною програму роблять також такі аспекти:

  • дослідження питань суті життя за схемою: фізика — хімія — біологія;

  • піднесення на новий системний рівень пізнання проблем біохімії організмів;

  • введення нових тем, що мають велике світоглядне і екологічне зна­чення: “Біогеохімія життя” і “Геохімія довкілля”;

  • вивчення питань: “Оптична ізомерія”, “Симетрія в живій природі”, що мають велике значення для пізнання суті життя на Землі;

  • ознайомлення учнів з молекулярною еволюцією.

Головна мета курсу:

  • формувати системне мислення учнів; задовольнити потреби шко­лярів у розвитку їх інтелекту;

  • переконати учнів у особливій ролі і місці людини в навколишньому світі як невід’ємної частки природи, її моральної відповідальності за збереження довкілля;

  • інтегрувати, поглибити і розширити знання учнів про біохімію жит­тя на всіх його рівнях;

  • формувати позитивно-емоційне ставлення школярів до навчання;

  • створити умови для розвитку творчих здібностей обдарованих дітей;

здійснювати профорієнтацію учнів на професії біохімічного про­філю. Мета реалізується через розв ’язання наступних завдань:

  • формування в учнів наукового світогляду, уявлень про сучасну на­уково-природничу картину Всесвіту;

  • сприяння розвитку високого рівня екологічної грамотності і культу­ри;

  • підвищення рівня компетентності учнів з біології та хімії;

розвиток пізнавального інтересу учнів за допомогою застосування активних форм навчання, дослідницької роботи.

Програма курсу пропонується для впровадження у профільних класах, класах з поглибленим вивченням біології або хімії. Її можна застосовувати для індивідуальної роботи з обдарованими дітьми.

Структура програми включає вступ і 4 теми:

  1. Вступ.

  2. Атомно-молекулярний рівень життя.

  3. Біохімія клітини.

  4. Біохімія організмів.

  5. Біогеохімія. Геохімія довкілля.

Враховуючи рівень обізнаності учнів з біології та хімії, доцільно запроваджувати викладання курсу в 10 і 11 класі.

Програма курсу включає достатню кількість лабораторних, практич­них робіт, демонструвань наочності, моделювань, дослідів, спостережень.

  1. ..ті 11 пі- місце в програмі займають дослідницькі задачі, які передбачають і і. ін |іііментальні дослідження в лабораторії, на дослідній ділянці. Те- м.ніікі завдань передбачає різні рівні здібностей учнів. Цінність дослід­ницьких задач полягає в тому, що під час їх розв’язання поєднуються процес учіння з науковим пізнанням. Розв’язання таких задач набуває і ворчого характеру, що особливо цінне не тільки в оволодінні знаннями і уміннями, а й у розвитку здібностей учнів до наукової діяльності в певній її галузі.

Новим у структурі подібних програм є розв’язання задач хіміко-еко- логічного змісту, проблемних задач, захист екологічних проектів. Саме такі форми і методи навчального процесу розвивають творче мислення шко­лярів. Нестандартними є також теми запропонованих семінарів: вони про­блемні, цікаві, інтелектуально змістовні, спонукають до самоосвіти.

Специфіка змісту курсу передбачає можливість його викладання вчи­телями біології або хімії. Можливий варіант інтегрованих уроків.

КЛАС (17 ГОДИН)

Дата

К-сть

годин

Зміст теми

Вимоги до навчальних досягнень учнів

2

Вступ

Поняття про біохімію. Значен­ня біохімії для пізнання суті життя. Рівні організації живої матерії. Єдність біохімічного складу живих клітин і організ­мів.

Практичне значення біохімії в різних сферах людської діяль­ності.

Учень (учениця)

називає:

  • рівні організації живої мате­рії;

формулює означення:

  • поняття “біохімія”;

наводить приклади:

  • використання знань з біохі­мії в практиці;

робить висновки про:

  • єдність хімічного складу ор­ганізмів;

  • значення біохімії для пізнан­ня суті життя.

6

Тема 1. Молекулярний рівень життя

Елементний склад живих орга­нізмів. Мікроелементи, їх роль у розвитку рослин і тварин. Бу­ферні властивості клітин. Унікальність хімічного складу організмів - випадковість чи

Учень (учениця) називає:

  • основні макро- і мікроеле­менти;

пояснює:

  • суть буферних властивостей клітин;

виникнення хімічної форми життя: динамічність (хімічна активність при помірних тем­пера турах тем­пературах і можливість зміни швидкості процесів у широких межах); наявність великих мо­лекул, що здатні самоорга- нізовуватися; наявність моле­кул — акумуляторів енергії; ме­ханізм регуляції; наявність мо­лекул - матриць до самовід­творення.

Демонстрування таблиць “Еле­ментний склад земної кори”, “Елементний склад живих орга­нізмів”; періодичної системи хімічних елементів Д.І. Менде­лєєва, “Види ізомерії моносаха­ридів”, “Рівні організації білко­вої молекули”, “ДНК”, моделей молекул білка, ДНК. Моделювання процесів денату­рації, ренатурації, редуплікації, самоорганізації білкової молеку­ли.

Досліди і спостереження

  1. Визначення нестачі пожив­них елементів у рослин за зов­нішніми ознаками.

  2. Вплив концентрації розчи­нів солей на проростання на­сіння.

  3. Вирощування рослин на розчинах мінеральних речовин різного складу.

Практична робота Розв’язання задач з молеку­лярної біології.

Семінари

  1. Оптична ізомерія амінокис­лот і моносахаридів — ключ до розуміння життя.

  2. Симетрія в живій природі порівнює:

  • роль макро- і мікроелементів у розвитку рослин і тварин;

формулює означення:

  • гомеостаз, оптична ізомерія;

встановлює:

  • основні умови виникнення хімічної форми життя;

робить висновок про:

  • унікальність і закономір­ність хімічного складу' орга­нізмів;

досліджує:

  • вплив розчинів мінеральних речовин різного складу на розвиток рослин;

  • явище оптичної ізомерії;

розв ’язує:

  • задачі і вправи з молекуляр­ної біології

  • функціональна одини- іі» життя. Фізико-хімічна спе ціалізація клітин (м’язові, нер вові клітини тощо). Енергетика та її закони. Прояв першого і другого законів тер модинаміки в живій природі. Поняття про біоенергетику. АТФ як універсальна енерге­тична речовина клітини. Хе- міоосмотична теорія П. Міт- челла. Найважливіші шляхи метаболізму клітини. Гліколіз, цикл Кребса, дихальний лан­цюг як найважливіші шляхи одержання енергії клітиною. Роль мітохондрій в енергетич­ному обміні клітини.

Етапи реалізації генетичної ін формації в клітині: транскрип­ція, активація т-РНК, транс­ляція. Поняття про ініціацію, елонгацію, термінацію. Екзо- ни й інтрони. Поняття про сплайсінг. Реакція матричного синтезу — основа передачі і реалізації генетичної інформа­ції.

Взаємозв’язок між обміном білків, вуглеводів і ліпідів. Ре­гуляція хімічних процесів у клітині. Принцип репресії та індукції.

Демонстрування таблиць “Еука- ріотична клітина”, “Прокаріо- тична клітина”, “Тваринні тканини”, “Рослинні ткани­ни”, “Біосинтез білків”; дина­мічних схем “Будова клітини” і “Будова ферменту”. Моделювання механізму фер-

Учень (учениця) називає:

  • найважливіші шляхи мета­болізму клітини;

  • етапи реалізації генетичної інформації;

характеризує:

  • природу фізико-хімічної спе­ментативного каталізу, галь­мування і активації роботи ферменту, біосинтезу білка, способів регуляції хімічних процесів у клітині.

Досліди і спостереження:

  1. Виявлення ферменту діас­тази в насінні, що проростає.

  2. Спостереження спиртового бродіння.

Практична робота Розв’язування задач з теми “Метаболізм”.

Семінар

Ферментативні технології — шлях до “холодної” хімії май­бутнього

  • механізми регуляціїхімічних процесів у клітині;

  • клітину як елементарну оди­ницю життя;

  • основні етапи енергетичного обміну, біосинтезу білка;

формулює означення:

біоенергетика, екзони, інт­рони, сплайсінг; робить висновки про: подібність процесів метабо лізму в живих клітинах; універсальність генетичного коду і механізмів його реа­лізації; доводить: дію законів термодинаміки в живій природі;

11 класи (17 годин)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]