- •Навчально-тематичний план курсу
- •Тема 1. Будова й життєдіяльність багатоклітинного рослинного організму (3 год)
- •Тема 2. Живлення рослин (5 год)
- •Тема 3. Дихання рослин (5 год)
- •Тема 4. Транспорт речовин у рослині (5 год)
- •Тема 5. Ріст, розвиток і розмноження рослин (5 год)
- •II. Різноманітність рослин (8 год)
- •Тема 1. Різноманітність рослинного світу (4 год)
- •Тема 2. Життя рослин в угрупованнях (3 год)
- •5.Аптека природи
- •Тематичне планування (1 семестр)
- •Література
- •7. Екологія (артекологія) рослин
- •9.Охорона тварин
- •Пояснювальна записка
- •Тема 1. Короткі відомості з історії охорони природи (2 год).
- •Тема 2. Тваринний світ - складова частина екосистеми. Різноманіття іншого світу на Землі й в Україні (2 год).
- •Тема 3. Вплив людини на тварин (2 год)
- •Тема 4. Причини вимирання тварин (2 год).
- •Тема 5. Значення тварин в житті людини (5 год).
- •Тема 6. Захист природних прав тварин (4 год).
- •Тема 7. Природні запаси основних груп мисливсько-промислових тварин (год).
- •Практикум (6 год).
- •Основні вимоги до знань та вмінь учнів
- •Орієнтовний тематичний план факультативного курсу
- •10. Основи медичних знань Курс за вибором для учнів 8-х (9)-х класів (17 год)
- •Пояснювальна записка
- •Календарне планування (17 годин, 0,5 годин на тиждень) практичних робіт - 7, екскурсій - 2.
- •Тематичний план курсу
- •Література для вчителя
- •Література для учнів
- •11. Організм людини очима біофізика
- •Пояснювальна записка
- •Література для учнів
- •Для вчителів
- •12. Зоологія. Ботаніка
- •Пояснювальна записка
- •Планування курсу
- •Література
- •13. Мікробіологія з основами вірусологи
- •Пояснювальна записка
- •17 Годин
- •14.Латина - біологія
- •Література
- •16.Основи науково-дослідної роботи учнів
- •Вступ (1 год)
- •Тема 1. Роль самовиховання у формуванні творчої особистості.
- •Тема 2. Наукова працездатність
- •Тема 5. Збір інформації через методи опитування
- •Інформаційне забезпечення науково-дослідного процесу (24 год)
- •Тема 4. Обробка і аналіз інформації
- •Організація та проведення наукових досліджень (18 год)
- •Тема 1. Алгоритм науково-дослідного процесу.
- •Тема 2. Науково-дослідна робота як зафіксований результат наукового пошуку
- •Тема 3. Науково-дослідна робота учнів
- •Орієнтовний тематичний план (70 годин, 2 години на тиждень, з них 2 години - резервні)
- •17.Методи наукових досліджень
- •Тема 8. Методи генетичних досліджень
- •18.Основи біологічної статистики в науково-дослідницькій роботі учнів
- •Тема 1. Основні статистичні показники для характеристики сукупності та вибірки (5 год).
- •Тема 2. Порівняння вибірок (з год).
- •20.Молекулярні основи метаболізму
- •Тема 1. Біомолекулярний склад організмів
- •21.Нуклеїнові кислоти
- •Тема 1. Будова та властивості нуклеїнових кислот (6 год).
- •Тема 2. Надмолекулярна організація генома еукаріот (4 год).
- •Тема 3. Синтез нуклеїнових кислот (4 год).
- •Тема 4. Біосинтез білків (5 год).
- •Тема 5. Мутаційні зміни в днк (4 год).
- •Тема 6. Антимутаційні механізми (2 год).
- •Тема 7. Мутагени (4 год).
- •Тема 8. Генна інженерія (3 год).
- •22.Біохімічні основи життя
- •Тема 1. Біохімія організмів
- •17 Годин, 1 година на тиждень
- •Додатки лабораторні та практичні роботи
- •24.Порівняльна морфологія, анатомія і Фізіологія рослин
- •Пояснювальна записка
- •Зміст теми Вимоги до навчальних досягнень учнів
- •Тема 2. Системи забезпечення ресурсами
- •Тема 3. Системи управління і і репродукції
- •Орієнтовне планування 17 годин, 1 година на тиждень, з них 1 година резервна
- •Рекомендована література
- •Пояснювальна записка
- •Орієнтовний розподіл годин.
- •10 Клас (35 годин, 1 година резервна)
- •11 Клас (35 годин, з них 1 год резервна)
- •Тема 1. Механізми адаптаційних змін
- •Тема 2. Адаптації до зміни природних умов
- •Тема 3. Пристосувальні реакції на дію деяких пошкоджуючих чинників
- •Тема 4. Адаптації до фізичного навантаження та стресових ситуацій
- •Тема 5. Вікові особливості адаптаційних процесів. Підвищення адаптч ційних можливостей організму
- •28. Фізіологія людини
- •35 Годин (1 година на тиждень)
- •29. Основи антропології
- •30. Основи генетики людини
- •31.Основи популяційної генетики людини
- •1 7 Годин (з них 1 год резервна)
- •32.Розв’язування задач з генетики
- •Пояснювальна записка
- •Тема 1. Матеріальні основи спадковості (6 год)
- •Тема 2. Основні закономірності успадкування (зо год)
- •Рекомендована література
- •Тема 4. Зчеплене успадкування (6 год)
- •Тема 5. Позаядерне успадкування (2 год)
- •Тема 6. Мінливість генетичного матеріалу (3 год)
- •Тема 7. Генетика популяцій (4 год)
- •Тема 8. Генетика людини (6 год)
- •Біотехнологія як наука і прикладна галузь біології (1 год)
- •Рослинні об’єкти і методи їх культивування (4 год)
- •Штучні поживні середовища, особливості їх виготовлення і використання у біотехнології рослин (4 год)
- •Біотехнологічні аспекти клонального мікророзмноження і оздоровлення рослин через культуру in vitro (3 год)
- •Соматична гібридизація рослин шляхом злиття ізольованих протопластів (2 год)
- •Генетична варіабельність рослинних клітин в культурі in vitro та її практичне використання (1 год)
- •Використання методів in vitro в сучасній селекції рослин (2 год)
- •Застосування регуляторів росту і розвитку рослин в біотехнології (з год)
- •Кріозбереження живого рослинного матеріалу (2 год)
- •Досягнення, проблеми і перспективи біотехнології рослин (1 год)
- •Література
- •35. Екологія людини
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Тема 1. Передісторія життя (6 год)
- •Тема 2. Докембрійське життя (6 год)
- •Тема 3. Основні події палеозойської ери (8 год)
- •Тема 4. Мезозойська ера (6 год)
- •Тема 5. Кайнозойська ера (6 год)
- •Тема 6. Передісторія еволюційних ідей (4 год)
- •Тема 7. Класичний дарвінізм — перший еволюційний синтез (6 год)
- •Тема 8. Синтетична теорія еволюції — другий еволюційний синтез (8 год)
- •Тема 9. На шляху до третього синтезу (8 год)
- •Тема 10. Сучасне значення еволюційного вчення (6 год)
- •Пояснювальна записка
- •Гетеротрофне живлення.
- •Використання енергії.
- •Рух і опора.
- •Гомеостаз.
- •Екскреція та осморегуляція.
- •Розмноження.
- •Генетика — наука про спадковість і мінливість організмів.
- •Організм і оточуюче середовище.
- •Механізм видоутворення.
- •Список рекомендованої літератури
- •38.Еволюція систем органів
- •Література
- •39.Нанотехнологн в біології
- •Навчальна програма факультативного курсу “нанотехнології в біології” (17 годин)
- •Календарно-тематичне планування факультативного курсу “нанотехнолопї в біології” (17 годин)
- •Література для вчителя
22.Біохімічні основи життя
Курс за вибором для учнів 10-11-х класів (35 год)
Автор: Яковлєва Є. В.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Відродження національної системи освіти, культурно-творчої функції школи, пошуки визначальних факторів і умов гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу в школі призвели до необхідності організації профільного навчання. Гуманізація визначає мету школи — виховання особистості, її моральне, творче і духовне становлення. Демократизація передбачає реалізацію права на професійне і життєве визначення з урахуванням індивідуальних здібностей кожного учня. За профільним навчанням майбутнє, бо воно живиться стійким інтересом в тій галузі знань, до якої школярі мають здібності.
Біологія в системі профільного навчання займає особливе місце. По- перше, тому що біологія базується на природничих дисциплінах: фізиці, хімії, географії, астрономії, водночас впливаючи на них. По-друге, біологія має вихід на такі соціально-гуманітарні науки, як психологія, філософія, економіка, етика, естетика тощо.
Біологія, як наука і шкільний предмет, має найвищий ступінь інтеграції. Звідси інтегроване навчання стає життєво необхідним для біологічної освіти в школі. Інтегроване навчання неможливе без широкого застосування міжпредметних зв’язків. Інтеграція базових знань з природничих дисциплін — основна складова інтелекту, якою має володіти майбутній спеціаліст..
Глибокі всебічні міжпредметні зв’язки об’єднують біологію з хімією. Хімічні поняття використовуються вчителем біології на протязі вивчення всіх біологічних курсів. Особливе місце вони займають в курсі біології в 10-му класі, коли вивчається розділ “Універсальні властивості організмів”. Але основним недоліком формування основ біохімічних знань є те, що вони мають безсистемний характер.
Створення програми курсу “Біохімічні основи життя” має на меті якраз формування в учнів “хімічного погляду” на життя в усіх його проявах. Вирішенню даного завдання відповідає побудова програми курсу на основі — багаторівневої організації живої матерії, що формує в учнів цілісну світоглядну картину хімії життя. В цьому полягає новизна авторської програми курсу.
Оригінальною програму роблять також такі аспекти:
дослідження питань суті життя за схемою: фізика — хімія — біологія;
піднесення на новий системний рівень пізнання проблем біохімії організмів;
введення нових тем, що мають велике світоглядне і екологічне значення: “Біогеохімія життя” і “Геохімія довкілля”;
вивчення питань: “Оптична ізомерія”, “Симетрія в живій природі”, що мають велике значення для пізнання суті життя на Землі;
ознайомлення учнів з молекулярною еволюцією.
Головна мета курсу:
формувати системне мислення учнів; задовольнити потреби школярів у розвитку їх інтелекту;
переконати учнів у особливій ролі і місці людини в навколишньому світі як невід’ємної частки природи, її моральної відповідальності за збереження довкілля;
інтегрувати, поглибити і розширити знання учнів про біохімію життя на всіх його рівнях;
формувати позитивно-емоційне ставлення школярів до навчання;
створити умови для розвитку творчих здібностей обдарованих дітей;
здійснювати профорієнтацію учнів на професії біохімічного профілю. Мета реалізується через розв ’язання наступних завдань:
формування в учнів наукового світогляду, уявлень про сучасну науково-природничу картину Всесвіту;
сприяння розвитку високого рівня екологічної грамотності і культури;
підвищення рівня компетентності учнів з біології та хімії;
розвиток пізнавального інтересу учнів за допомогою застосування активних форм навчання, дослідницької роботи.
Програма курсу пропонується для впровадження у профільних класах, класах з поглибленим вивченням біології або хімії. Її можна застосовувати для індивідуальної роботи з обдарованими дітьми.
Структура програми включає вступ і 4 теми:
Вступ.
Атомно-молекулярний рівень життя.
Біохімія клітини.
Біохімія організмів.
Біогеохімія. Геохімія довкілля.
Враховуючи рівень обізнаності учнів з біології та хімії, доцільно запроваджувати викладання курсу в 10 і 11 класі.
Програма курсу включає достатню кількість лабораторних, практичних робіт, демонструвань наочності, моделювань, дослідів, спостережень.
..ті 11 пі- місце в програмі займають дослідницькі задачі, які передбачають і і. ін |іііментальні дослідження в лабораторії, на дослідній ділянці. Те- м.ніікі завдань передбачає різні рівні здібностей учнів. Цінність дослідницьких задач полягає в тому, що під час їх розв’язання поєднуються процес учіння з науковим пізнанням. Розв’язання таких задач набуває і ворчого характеру, що особливо цінне не тільки в оволодінні знаннями і уміннями, а й у розвитку здібностей учнів до наукової діяльності в певній її галузі.
Новим у структурі подібних програм є розв’язання задач хіміко-еко- логічного змісту, проблемних задач, захист екологічних проектів. Саме такі форми і методи навчального процесу розвивають творче мислення школярів. Нестандартними є також теми запропонованих семінарів: вони проблемні, цікаві, інтелектуально змістовні, спонукають до самоосвіти.
Специфіка змісту курсу передбачає можливість його викладання вчителями біології або хімії. Можливий варіант інтегрованих уроків.
КЛАС (17 ГОДИН)
Дата |
К-сть годин |
Зміст теми |
Вимоги до навчальних досягнень учнів |
|
2 |
Вступ Поняття про біохімію. Значення біохімії для пізнання суті життя. Рівні організації живої матерії. Єдність біохімічного складу живих клітин і організмів. Практичне значення біохімії в різних сферах людської діяльності. |
Учень (учениця) називає:
формулює означення:
наводить приклади:
робить висновки про:
|
|
6 |
Тема 1. Молекулярний рівень життя Елементний склад живих організмів. Мікроелементи, їх роль у розвитку рослин і тварин. Буферні властивості клітин. Унікальність хімічного складу організмів - випадковість чи |
Учень (учениця) називає:
пояснює:
|
виникнення хімічної форми життя: динамічність (хімічна активність при помірних темпера турах температурах і можливість зміни швидкості процесів у широких межах); наявність великих молекул, що здатні самоорга- нізовуватися; наявність молекул — акумуляторів енергії; механізм регуляції; наявність молекул - матриць до самовідтворення.
Демонстрування таблиць “Елементний склад земної кори”, “Елементний склад живих організмів”; періодичної системи хімічних елементів Д.І. Менделєєва, “Види ізомерії моносахаридів”, “Рівні організації білкової молекули”, “ДНК”, моделей молекул білка, ДНК. Моделювання процесів денатурації, ренатурації, редуплікації, самоорганізації білкової молекули.
Досліди і спостереження
Визначення нестачі поживних елементів у рослин за зовнішніми ознаками.
Вплив концентрації розчинів солей на проростання насіння.
Вирощування рослин на розчинах мінеральних речовин різного складу.
Практична робота Розв’язання задач з молекулярної біології.
Семінари
Оптична ізомерія амінокислот і моносахаридів — ключ до розуміння життя.
Симетрія в живій природі порівнює:
роль макро- і мікроелементів у розвитку рослин і тварин;
формулює означення:
гомеостаз, оптична ізомерія;
встановлює:
основні умови виникнення хімічної форми життя;
робить висновок про:
унікальність і закономірність хімічного складу' організмів;
досліджує:
вплив розчинів мінеральних речовин різного складу на розвиток рослин;
явище оптичної ізомерії;
розв ’язує:
задачі і вправи з молекулярної біології
функціональна одини- іі» життя. Фізико-хімічна спе ціалізація клітин (м’язові, нер вові клітини тощо). Енергетика та її закони. Прояв першого і другого законів тер модинаміки в живій природі. Поняття про біоенергетику. АТФ як універсальна енергетична речовина клітини. Хе- міоосмотична теорія П. Міт- челла. Найважливіші шляхи метаболізму клітини. Гліколіз, цикл Кребса, дихальний ланцюг як найважливіші шляхи одержання енергії клітиною. Роль мітохондрій в енергетичному обміні клітини.
Етапи реалізації генетичної ін формації в клітині: транскрипція, активація т-РНК, трансляція. Поняття про ініціацію, елонгацію, термінацію. Екзо- ни й інтрони. Поняття про сплайсінг. Реакція матричного синтезу — основа передачі і реалізації генетичної інформації.
Взаємозв’язок між обміном білків, вуглеводів і ліпідів. Регуляція хімічних процесів у клітині. Принцип репресії та індукції.
Демонстрування таблиць “Еука- ріотична клітина”, “Прокаріо- тична клітина”, “Тваринні тканини”, “Рослинні тканини”, “Біосинтез білків”; динамічних схем “Будова клітини” і “Будова ферменту”. Моделювання механізму фер-
Учень (учениця) називає:
найважливіші шляхи метаболізму клітини;
етапи реалізації генетичної інформації;
характеризує:
природу фізико-хімічної спементативного каталізу, гальмування і активації роботи ферменту, біосинтезу білка, способів регуляції хімічних процесів у клітині.
Досліди і спостереження:
Виявлення ферменту діастази в насінні, що проростає.
Спостереження спиртового бродіння.
Практична робота Розв’язування задач з теми “Метаболізм”.
Семінар
Ферментативні технології — шлях до “холодної” хімії майбутнього
механізми регуляціїхімічних процесів у клітині;
клітину як елементарну одиницю життя;
основні етапи енергетичного обміну, біосинтезу білка;
формулює означення:
біоенергетика, екзони, інтрони, сплайсінг; робить висновки про: подібність процесів метабо лізму в живих клітинах; універсальність генетичного коду і механізмів його реалізації; доводить: дію законів термодинаміки в живій природі;
11 класи (17 годин)
