Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
факультативи.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
8 Мб
Скачать
☆

Орієнтовний розподіл годин.

10 Клас (35 годин, 1 година резервна)

Тема

Назва розділу

Кількість годин

Теоретичні

заняття

Практичні

заняття

Разом

Вступ

2

1

3

1.

Абіотичні чинники життя лісу

5

1

6

2.

Морфологія лісу. Типи лісу

8

1

9

3.

Розмноження деревних рослин лісу

4

3

7

4.

Формування лісу

3

3

6

5.

Лісові ресурси

2

1

3

Всього

24

10

34

11 Клас (35 годин, з них 1 год резервна)

Дата

К-сть

год

Зміст теми

Вимоги до навчальних досягнень учнів

10

Тема 1. Лісові культури Дендрологія як наука. Біоло­гічна характеристика основ­них дерев і кущів лісу (бук, дуб, граб, береза, сосна, ялина, ялиця,тополя,осока, клен,ка­лина, бузина, глід, малина, ожина, ліщина).

Типологія лісів. Інтродукція деревних рослин.

Лабораторні роботи.

  1. Ознайомлення з основними видами дерев місцевих лісів по гербарних зразках.

  2. Визначення дерев та кущів за визначниками. Спостереження:

  • за будовою основних видів дерев місцевого лісу. Демонстрація:

  • гербарію дерев та кущів

Учень(учениця)

називає:

  • основні дерева та кущі лісу;

  • типи лісів;

формулює означення понять:

  • дендрологія, інтродукція, акліматизація, математичне моделювання;

характеризує:

  • біологічні особливості ос­новних дерев та кущів лісу;

  • використання дерев в народ­ному господарстві;

  • основні типи лісів;

  • методи інтродукції деревних рослин;

пояснює:

  • значення знань з біології де­рев та кущів для лісівництва;

  • значення математичного мо­делювання для прогнозуван­ня успішності інтродукції;

застосовує знання:

  • для розпізнавання основних дерев та кущів місцевого лісу;

  • для виявлення ознак основ­них типів лісу на місцевості;

робить висновки про:

  • необхідність знань дендро­логії для успішного ведення лісового господарства;

  • про доцільність інтродукції деревних рослин, зумовленої їх високою продуктивністю, стійкістю, якістю деревини та господарським значенням

6

Тема 2. Шкідники та хвороби лісу

Біологічні особливості найпо­ширеніших шкідників дерев та кущів лісу.

Заходи боротьби з комахами- шкідниками: біологічні, агро­технічні, хімічні.

Практична робота Обстеження ділянки лісу на наявність комах-шкідників та грибів-паразитів. Визначення шкідників за зовнішнім вигля­дом та характером пошко­дження дерев.

Спостереження:

— за зовнішнім виглядом шкід­ників та характером пошко­дження дерев.

Демонстрація:

колекції комах-шкідників та грибів — паразитів лісу

Учень (учениця)

називає:

  • найпоширеніших шкідникім та основні хвороби лісу;

  • методи боротьби зі шкідни­ками та хворобами лісів;

формулює означення понять:

  • первинні та вторинні шкід­ники лісу; методи боротьби; агротехнічні, хімічні, біоло­гічні; ентомофаги;

характеризує:

  • біологічні особливості най­поширеніших шкідників лі­су: соснова п’ядиниця, сов­ка, сосновий шовкопряд, шовкопряд монашинка, ли- стогризучі комахи;

  • первинні та вторинні шкід­ники;

  • методи боротьби з шкідни­ками лісу: агротехнічні, хі­мічні, біологічні;

пояснює:

  • вплив шкідників на розвиток

лісу;

  • негативний вплив хімічних методів боротьби зі шкідни­ками на оточуюче середови­ще та людину;

застосовує знання:

  • для виявлення шкідників за зовнішнім виглядом та харак­тером пошкодження дерев;

робить висновки про:

  • необхідність боротьби зі шкід­никами лісу;

  • переваги біологічного мето­ду боротьби зі шкідниками

6

Тема 3. Охорона лісів та лісонасаджень

Учень (учениця) називає:

• причини виникнення лісо­вих пожеж;

Організація охорони лісу. Зав­дання державної лісової охо­рони. Порушення лісового за­конодавства. Причини виник­нення лісових пожеж. Поря­док притягнення до відпові­дальності за порушення. Практичні роботи

  1. Ознайомлення з актами про порушення лісового законо­давства та пожежу, з розмірами відшкодувань відповідно на­несеним збиткам.

  2. Обладнання спеціальних місць для вогнищ у місцях ма­сового відпочинку в лісі.

  3. Робота по впорядкуванню станцій екологічної стежки. Демонстрація:

  • актів про порушення лісово­го законодавства

  • заходи попередження по­жеж;

  • способи гасіння пожеж;

формулює означення понять:

  • лісове законодавство, дозор­но-сторожова служба, про­типожежні розриви, мінер мінера­лізовані смуги, відпал (зу­стрічний вогонь);

характеризує: організацію охорони лісу; лісове законодавство; причини виникнення лісо­вих пожеж;

протипожежну технічну п ро­паганду;

методи своєчасного вияв­лення пожежі дозорно-сто­рожовою службою; способи гасіння пожеж;

пояснює: порядок притягнення до від­повідальності за порушення лісового законодавства; важливість попередження лісових пожеж;

застосовує знання:

  • для протипожежної пропа­ганди та профілактики;

робить висновок про:

особливо важливе значення протипожежної профілакти­ки та протипожежної пропа­ганди як ефективних засобів попередження пожеж ;

Тема 4. Парки і лісопаркові зони

Історія садово-паркового мис­тецтва. Міські парки культури та відпочинку, меморіальні парки, спортивні парки, гідро­парки, дитячі парки, парки- виставки, етнографічні парки,

Учень (учениця) називає:

  • види міських парків;

  • заповідні території; формулює означення понять:

ландшафтні парки; національ­ні парки; заповідники; заказ­ники; полезахисні смуги

лісопарки. І Іолезахиснісмуги, ілікжідпики, національні пар­ки. Парки своєї місцевості. Практичні роботи

  1. Складання плану дендро­парку.

  2. Робота по впорядкуванню дендропарку.

  3. Найбільш відомі парки світу і України (пошуково-дослід­ницька робота).

Демонстрація:

  • фотографій елементів садо­во-паркового мистецтва;

  • планів парків та дендропар­ків

архітектурний та ландшафт­ний стиль; масив; алеї; бор­дюри; альпінарій;

характеризує:

  • історію садово-паркового мистецтва;

  • міські парки культури та від- починку, меморіальні парки, спортивні парки, гідропар- ки, дитячі парки, парки-ви- ставки, етнографічні парки, лісопарки, ботанічні сади, сквери; полезахисні смуги;

  • заповідні території; парки своєї місцевості;

пояснює:

  • рекреаційне та естетичне значення парків;

застосовує знання:

  • для складання плану дендро­парку;

робить висновок про:

  • необхідність збереження старих та будівництво нових парків, які є базою для від- | починку міського населення та наукового дослідження

2

Підсумкове заняття

Проблеми сучасного лісознав­ства та лісівництва

ОРІЄНТОВНИЙ РОЗПОДІЛ ГОДИН. 11 КЛАС (35 годин, 1 ГОДИНА НА ТИЖДЕНЬ, З НИХ 1 ГОДИНА - РЕЗЕРВНА)

Тема

Назва розділу

Кількість годин

Теоретичні

заняття

Практичні

заняття

Разом

1.

Лісові культури

8

2

10

2.

Шкідники та хвороби лісу

4

2

6

3.

Охорона лісів та лісонасаджень

з

3

6

4.

Парки і лісопаркові зони

7

3

10

Підсумкове заняття

2

—

2

Всього

24

10

34

Список рекомендованої літератури

  1. Вакулик П.Г. Ліс - багатство країни. - К.: Рад.школа, 1984. - 132 с.

  2. Вакулкж П.Г., Горянський М.І. Наш друг - ліс. - К.: Реклама,

  1. - 201 с.

  1. Сімкін Б.Ю. Дерева лісів і парків. — К.: Рад.школа, 1989. — 136 с.

  2. Терлецький Б.К. Ботанічні скарби Карпат. — Ужгород: Карпати,

  1. - 135 с.

  1. Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва. — Чернівці: Ру­та, 2002. - 175 с.

  2. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Лісознавство. - Чернівці: Зелена Буковина, 2001. - 352 с.

26.Порівняльна анатомія і фізіологія тварин

Курс за вибором для учнів 10-го (ГІ-го) класу (17 год, з них 1 год резервна)

Автор: Задорожный K.M.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курс “Порівняльна анатомія і фізіологія тварин” має на меті розвиток в учнів творчих здібностей та стійких інтересів до вивчення як біології в цілому, так і питань анатомії, фізіології та еволюції тварин зокрема, фор­мування загальнонавчальних і спеціальних умінь вивчення живої природи.

Курс розрахований на учнів 10-го (11-го) класу природничого профілю і передбачає 17 навчальних годин (з них 1 резервна). За цією програмою можуть працювати класи загальноосвітніх навчальних закладів біолого- хімічного, біолого-фізичного, екологічного профілю навчання тощо.

У зв’язку з цим зміст окремих тем курсу поглиблений і розширений. Передбачено проведення лабораторних робіт та семінарів. В межах курсу можливе проведення екскурсій до природничих музеїв та наукових установ.

При проведенні занять в ході курсу бажано використовувати групові форми роботи та активно залучати учнів до дискусій щодо проблем, які розглядаються. Цілком логічним також буде широке використання науко- во-популярних фільмів, присвячених особливостям будови і функціону­вання організму різних тварин та механізмам їх пристосування до умов навколишнього середовища. їх можна демонструвати за допомогою відео- магнітофона або комп’ютерних систем.

Програма складається з трьох тем.

Під час вивчення першої теми необхідно проаналізувати загальні риси організації тварин та особливості будови покривних та опорно-рухових систем, які є основою тваринних організмів. В ході вивчення теми пе­редбачено проведення двох лабораторних робіт — “Порівняння різних ти­пів покривів тварин” та “Порівняння різних типів скелетів тварин”. їх можна проводити як з використанням відповідних колекцій, так і з ви­користанням наборів рисунків або фотографій покривів та скелетів тварин з різних систематичних груп. Для більш ефективного проведення порів­няння різних систем в цих роботах як приклади краще використовувати тварин, що належать до різних типів, наприклад, ссавців, комах та кіль­частих червів або молюсків. Семінар, яким бажано завершити вивчення цієї теми, краще побудувати у вигляді обговорення порівняльної характе­ристики опорно-рухових та покривних систем тварин .

Під час вивчення другої теми основну увагу слід приділити системам, які забезпечують організми тварин необхідними ресурсами і видаляють продукти обміну речовин: травним, транспортним, дихальним і виділь- иим. В ході вивчення теми передбачено проведення двох лабораторних І робіт — “Зв’язок будови ротових апаратів і типів живлення тварин” та І “Зв’язок будови клітин крові з особливостями життєдіяльності тварин”. Першу з них можна проводити як з використанням відповідних колекцій, так і з використанням наборів рисунків або фотографій ротових апаратів тварин. В цьому випадку краще використовувати ротові апарати тварин з однієї систематичної групи, наприклад, комах або птахів. Під час вико­нання роботи слід проаналізувати зв’язок особливостей будови ротового апарату з характером живлення кожної тварини. Другу роботу бажано ви- конувати за допомогою мікроскопів з використанням колекції постійних | препаратів крові. Якщо такої можливості немає, слід використовувати фотографії або малюнки мазків крові різних тварин. Семінар, яким бажано завершити вивчення цієї теми, краще побудувати у вигляді обговорення порівняльної характеристики травних, транспортних, дихальних і видільних систем тварин. Під час вивчення третьої теми слід зосередитись на системах управління і репродукції. В ході вивчення теми передбачено проведення двох лабораторних робіт “Типи нервових систем тварин” та “Різноманіття сенсорних систем тварин”. їх можна проводити як з використанням відповідних колекцій, так і з використанням наборів рисунків або фотографій нервових та сенсорних систем тварин з різних систематичних груп. Для більш ефективного проведення порівняння різних систем в цих роботах ' для прикладів краще використовувати тварин, яких можна розташувати ут­ворюючи ряд, що демонструє ускладнення і удосконалення нервової си­стеми та органів чуттів в ході еволюції даної групи, наприклад, від риб до птахів і ссавців у хребетних. Семінар, яким бажано завершити вивчення цієї теми, краще побудувати у вигляді обговорення порівняльної харак­теристики систем управління та репродукції тваринних організмів.

Дата

К-сть

год

Зміст теми

Вимоги до навчальних досягнень учнів

5

Тема 1. Основа організму

Учень (учениця)

тварин

називає:

Виникнення тварин та загаль­

• загальні риси представників

ні особливості їх організації.

царства Тварини;

Покриви тварин, їх різнома­

• основні типи скелетних си­

ніття та еволюція. Опорно-ру-

стем тварин;

хові системи тварин, їх різно­

• основні типи покривів тва­

маніття та еволюція

рин;

Лабораторні роботи'.

№ 1. Порівняння різних типів покривів тварин.

№ 2. Порівняння різних типів скелетів тварин.

Семінар

Порівняльна характеристика опорно-рухових та покривних систем тварин

наводить приклади:

  • гомологічних та аналогічних структур в покривах та опор­но-руховій системі тварин різних систематичних груп;

характеризує:

  • еволюцію зовнішніх покри­вів, опорної та м’язової си­стеми у тварин;

пояснює:

  • зміни, яких зазнали зовнішні покриви і опорно-рухова си­стема тварин в ході їх ево­люції;

обгрунтовує:

  • зв’язок будови зовнішніх по­кривів і опорно-рухової систе­ми тварини з особливостями екологічної ніші даного виду;

застосовує знання:

  • про будову зовнішніх покри­вів, скелета і м’язів різних систематичних груп тварин для визначення їх еволю­ційних зв’язків;

робить висновки:

  • про зв’язок особливостей бу­дови покривів і опорно-ру­хової системи тварин з умо­вами їх життєдіяльності

5

Тема 2. Системи забезпечення ресурсами

Типи живлення і різноманіття травних систем тварин. Особ­ливості будови і функціонуван­ня транспортних, дихальних та видільних систем тварин. Лабораторні роботи:

№ 3. Зв’язок будови ротових апа­ратів і типів живлення тварин. № 4. Зв’язок будови клітин крові з особливостями жит­тєдіяльності тварин

Учень (учениця)

називає:

  • основні типи живлення тва­рин;

  • основні типи травних, тран­спортних, дихальних, ви­дільних систем тварин;

наводить приклади:

  • гомологічних і аналогічних структур в травній, дихаль­ній, транспортній та виділь­ній системах тварин різних систематичних груп;

Семінар

Порівняльна характеристика травної, транспортної, дихаль­ної і видільної систем тварин

хХарактеризує:

  • еволюцію травної, транспор­тної, дихальної, видільної систем у тварин;

пояснює:

  • зміни, яких зазнали травна, дихальна, транспортна та ви­дільна системи тварин в ході їх еволюції;

обґрунтовує:

  • зв’язок будови травної, тран­спортної, дихальної, виділь­ної систем тварини з особли­востями екологічної ніші да­ного виду;

застосовує знання:

  • про будову травної, дихаль­ної, транспортної та виділь­ної систем різних система­тичних груп тварин для ви­значення їх еволюційних зв’язків;

робить висновки:

  • про зв’язок особливостей бу­дови травної, транспортної, дихальної, видільної систем тварин з умовами їх жит­тєдіяльності

6

Тема 3. Системи управління і репродукції

Ендокринні системи тварин і їх значення. Особливості будо­ви і функціонування нервових та сенсорних систем тварин. Репродуктивні системи тва­рин.

Лабораторні роботи:

№ 5. Типи нервових систем тварин.

№ 6. Різноманіття сенсорних систем тварин

Семінар

Порівняльна характеристика систем управління (регуляції) та репродукції тварин

характеризує:

  • еволюцію регуляторних СИ стем у тварин;

  • еволюцію репродуктивної системи у тварин;

пояснює:

Учень(учениця)

називає:

  • основні типи нервових, ре­продуктивних систем тва­рин;

  • основні органи чуттів, ендо­кринні залози тварин;

наводить приклади:

  • гомологічних і аналогічних структур в органах чуттів, ендокринній, нервовій та ре­продуктивній системах тва­рин різних систематичних груп;

  • зміни, яких зазнали регуля торні та репродуктивна си­стеми тварин в ході їх ево люції;

обгрунтовує:

  • зв’язок будови регуляторних та репродуктивної систем тварини з особливостями екологічної ніші даного ви-

ду;

застосовує знання:

про будову регуляторних та репродуктивної систем різ­них систематичних груп тва­рин для визначення їх ево­люційних зв’язків

робить висновки: про зв’язок особливостей бу­дови регуляторних та репро­дуктивної систем тварин

з умовами їх життєдіяльності ;

ОРІЄНТОВНЕ ПЛАНУВАННЯ. 17 ГОДИН (З НИХ 1 ГОДИНА РЕЗЕРВНА)

№

Назва тем занять

Види

робіт

1. Основа організму тварин

1

Виникнення тварин. Особливості їх організації

2

М’язові системи тварин і їх еволюція

3

Покриви тіла тварин і їх еволюція

4

Скелети тварин. Екскурсія до музею природи

Екскурсія

5

Порівняльна характеристика опорно-рухових та покрив­них систем тварин

Семінар

2. Системи забезпечення ресурсами

6

Типи живлення і різноманіття травних систем

7

Значення і особливості будови транспортних систем тва­рин

8

Дихальні системи тварин

9

Особливості будови і функціонування видільних систем

10

Порівняльна характеристика травних, транспортних, ди­хальних і видільних систем

Семінар

3. Системи управління і репродукції

11

Ендокринні системи тварин і їх значення

12

Особливості будови і функціонування нервових систем

13

Значення і особливості будови сенсорних систем тварин

14

Репродуктивні системи тварин

15

Порівняльна характеристика систем управління та репро­дукції тварин

Семінар

16

Узагальнення матеріалу курсу

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Ромер А., Парсонс Т. Анатомия позвоночных: В 2-х т. Т. 1. — М.: Мир, 1992.- 358 с.

  2. Ромер А., Парсонс Т. Анатомия позвоночных: В 2-х т. Т. 2. — М.: Мир, 1992. — 406 с.

  3. Тола X., Інфьєста Є. Атлас зоології. - Харків.: Видавництво “Ра­нок”, 2005. — 96 с.

  4. Халори Э., Венер Р. Общая зоология — М.: Мир, 1989. — 528 с.

  5. Эккерт Р., Рэнделл Д., Огастин Дж. Физиология животных: Меха­низмы и адаптация: В 2-х т. Т. 1. — М.: Мир, 1991. — 424 с.

27.Адаптаційна фізіологія людини і тварин

Курс за вибором для учнів 11-х класів (35 год, з них 4 год резервні)

Автор: Ягенська Г.В.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курс “Адаптаційна фізіологія людини і тварин” призначений для учнів 11-х класів природничого профілю.

В основу програми покладено функціональний підхід до вивчення біології, що сприяє розвитку критичного мислення учнів, уміння узагаль­нювати навчальний матеріал різних розділів шкільного курсу біології. На­вчальна програма з біології в старшій школі не передбачає тісного зв’язку з фізіологією. Проте учні, що займаються біологією поглиблено, потребують додаткових знань саме у цій галузі. Вивчення молекулярної біології в 10 класі дає можливість підняти розуміння учнями фізіологічних процесів на значно вищий рівень, чому і сприятиме вивчення курсу “Адаптаційна фізіологія” в 11 класі.

Провідна ідея курсу — інтеграція знань з фізіології, анатомії, екології, зоології, молекулярної біології для пояснення фізіологічних змін орга­нізмів, що відбуваються у відповідь на зміни умов середовища.

Предмет і завдання курсу. Предмет вивчення курсу — адаптаційні зміни фізіологічних процесів. Завдання курсу полягають у поглибленні знань про регуляцію функцій організму людини і тварин, взаємозв’язок організму і довкілля.

На основі вивчення курсу учні повинні знати основні механізми при­стосувальних реакцій організму, вміти їх пояснювати, прогнозувати та мо­делювати реакції організму на зміни природних умов чи вплив пошко­джуючих чинників.

Даний курс передбачає інтеграцію різних розділів шкільного курсу біо­логії, покликаний формувати цілісне сприйняття біологічної науки, роз­ширювати світогляд учнів.

Вступ. Організм як біологічна система. Цілісність організму і гомео­стаз. Нейрогуморальна регуляція функцій організму людини і тварин. Ада­птація. Види адаптацій.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]