2. Соціальні науки та соціологія

Соціальне життя, як відомо, вивчають різні науки. Так, економічна наука (Economіcs) вивчає виробництво, обмін, розподіл та споживання товарів, послуг. Але ця наука вивчає взаємозв'язки між такими параметрами виробництва, обліку, розподілу та споживання як ціни, вартісні пропорції, податки, процентні ставки, темпи їх змін і таке інше. Власне соціальні аспекти того ж економічного життя - такі як поведінка людей в економіці, поведінка організацій, які вони тут створюють, їх очікування (експектації) в сфері економічного життя, мотиви відповідної діяльності та багато інших моментів є предметом економічної соціології.

Дещо іншим є зв’язок політології та політичної соціології. Політична соціологія вивчає політичні організації та політичну поведінку людей, соціальні взаємодії політичних діячів. Вона вивчає, наприклад, як люди набувають різних політичних поглядів, яка залежність між політичними уподобаннями батьків та їх дітей, або який вплив на політичні ставлення людей справляє шкільна та університетська освіта і таке інше. Інтереси політичних соціологів та політологів багато в чому збігаються. Але політична соціологія, на відміну від політології, не вивчає, наприклад, стилі діяльності конкретних (пойменованих) політичних діячів, не вивчає вона і форми діяльності конкретних політичних організацій.

Досить помітні також відмінності між соціологією та психологією, яка вивчає психічні процеси (такі як почуття, сприйняття, мислення, пам’ять, здібності, мотивацію та інші). Психологія набагато більше ніж соціологія концентрує увагу на індивіді, на особистості. Хоча соціологія та психологія мають спільну сферу інтересів, яка отримала назву соціальної психології - вивчення процесів безпосередньої взаємодії індивідів у малих групах, вивчення того, як соціальні фактори впливають на особу, її особистісні якості та поведінку.

У західній науці найближча до соціології дисципліна - це культуральна антропологія (cultural antropology) у тій її галузі, яку у нас називають етнографією. Вона відрізняється від соціології в основному тим, що звичайно фокусує свою увагу на невеликих, так званих “примітивних суспільствах”.

Узагальнюючи, можна сказати, що соціологія - це соціальна наука, яка вивчає людське суспільство та інші людські угруповання (групи, спільноти, організації), їх властивості, складові частини та відносини між ними, а також ті зміни, що відбуваються зі структурами людських угруповань, їх властивостями та відносинами.

3. Мікросоціологія та макросоціологія

У сучасній соціології склалося певне розгалуження двох основних рівнів соціологічних досліджень. Якщо у дослідженні вивчається міжособова взаємодія індивідів (як кажуть англійською, face-to-face іnteractіon), якщо вивчається, що окремі індивіди говорять і роблять, як вони утворюють невеликі, так звані контактні групи, то такі дослідження відносять до мікросоціології. У цьому терміні грецьке слово ”мікро” означає ”малий”. Наприклад, як у термінах “мікробіологія”, “мікроструктура” або ”мікрокосм”. Мікросоціологія має справу з повсякденним життям; наприклад, з тим, як знайомляться майбутні подружжя; як утворюються ігрові групи дітей або спортивні команди; як утворюються, функціонують та змінюються родинні кола або кола друзів; яким чином і які відносини складаються у шкільному класі чи у студентській групі й таке інше.

Протилежний підхід у соціології - це вивчення будови суспільства у цілому, як певної соціальної системи, і його найбільших складових чи підсистем: економіки, політики, культури, їх взаємозв’язків, а також великих соціальних угрупувань, таких як нації або соціальні класи. Коли соціальне життя розглядається на такому рівні узагальнення, тоді дії окремих людей не розрізнюються. Як не розрізнюється, наприклад, поведінка окремих атомів та молекул, коли вивчаються морські течії, вітри або рух планет. Цей рівень досліджень дістав назву макросоціології. У цьому терміні грецьке слово ”макро” означає ”великий”, як, наприклад, у термінах ”макроструктура” або ”макрокосм”.

Макросоціологія досліджує як великомасштабні соціальні об’єкти, так і довгочасні соціальні процеси. На цьому рівні аналізу вивчаються, наприклад, взаємовплив економічних і політичних процесів у певному суспільстві, зміни у структурі його релігійних конфесій, вивчається вплив змін у технологіях суспільного виробництва на соціальні структури суспільства або фактори змін його етнічних структур і таке інше.

Безумовно, слід пам’ятати, що мікросоціологія і макросоціологія - це взаємопов’язані галузі соціологічного знання, тому що ті соціальні явища, що відбуваються на макро- і мікрорівнях, теж пов’язані між собою. З одного боку, макроструктури створюються завдяки масової повторюваності певних форм взаємодій на мікрорівні. З іншого боку, те, що переважна кількість людей думає, говорить чи робить, формується під впливом певних макроструктур суспільства. Вивчення відносно сталих та упорядкованих структур суспільства і поведінки індивідів, які діють у суспільстві, з необхідністю доповнюють одне одного.

Розуміння взаємозв’язку макро- та мікросоціальних явищ та розуміння суспільства, в якому ми живемо, дає можливість повніше зрозуміти самих себе. Американський соціолог Райт Міллз назвав цей компонент знання “соціологічною уявою” (the socіologіcal іmagіnatіon), маючи на увазі здатність людини побачити своє життя, клопоти, проблеми, сподівання у зв'язках з широким соціальним та історичним контекстом, у якому людина живе.

Вивчаючи соціологію, ми краще розуміємо як організоване суспільство, хто має владу, які переконання спрямовують нашу поведінку та як наше суспільство стало таким, яким воно є. Більше того, можна сказати, що соціологія забезпечує нас особливою формою свідомості. Ця свідомість дозволяє нам краще зрозуміти соціальні сили, з якими ми зустрічаємося, і не тільки ті, які обмежують нас, але й ті, які допомагають нашому звільненню. І тому соціологія, за крилатим висловом Пітера Бергера, є визвольною наукою (lіbertіng scіence).