3. Референтна група

Дуже важливим є розрізнення групи належності та референтної групи.

Референтна група для людини - це група, чиї ставлення, почуття та дії людина поділяє. Референтна група може бути, а може й не бути групою належності.

Досить відомі приклади психологічної ідентифікації не з групою належності - це революціонери з вищого світу; прихильники релігії, носіїв якої немає поблизу; колаборанти, що співпрацюють з ворогом; асимільовані іммігранти.

Референтна група виконує декілька функцій.

По-перше, вона може виконувати нормативну функцію, тобто, впливати на стандарти людини. Той, хто бажає належати до певної групи, приймає цінності і норми групи, культивує її стиль життя, її політичні уподобання, музичні смаки, сексуальну практику, ставлення до алкоголю, наркотиків і таке інше.

По-друге, референтна група може виконувати порівняльну функцію. Це відбувається тоді, коли людина використовує стандарти своєї референтної групи як “систему координат” для оцінки своєї поведінки, для виправдання або засудження своєї зовнішності, своїх здібностей, свого здоров’я, рівня життя і такого іншого.

По-третє, референтна група може виконувати асоціативну функцію. Мається на увазі та ситуація, коли через ідентифікацію себе з групою людина може мов би “запозичати” статус групи й “грітися” у віддзеркаленні її слави. Добре відомий приклад цього явища – “фани” спортивних команд.

Коли група належності людини не збігається з її референтною групою, вона може відчувати те, що отримало назву відносної депривації (deprіvatіon). Відносна депривація - це незадоволеність, пов’язана з розривом між тим, що людина має (тобто, обставини групи належності) і тим, що, як людина вважає, вона мали би мати (тобто, обставини референтної групи).

Відчуття відносної депривації часто сприяє соціальному відчуженню (alіenatіon) і створює передумови колективних дій та революційних соціальних рухів. Тому поняття референтної групи дає один з ключів до розуміння багатьох процесів соціальних змін.

Треба також зауважити, що для людини можуть існувати не тільки позитивні референтні групи. Часто люди мають також негативні референтні групи. Це ті соціальні групи, від яких людина себе відокремлює, по відношенню до яких вона підкреслює відмінність своєї групи.

Наприклад, для політичних емігрантів негативною референтною групою найчастіше є правлячі кола їх країн. Американські соціологи показали це у дослідженнях кубинської політичної еміграції. Вони показали також, що для такої спільноти негативна референтна група стає фактором соціальної солідарності, інструментом, за допомогою якого ця спільнота підтримує свою єдність, зв’язки між її членами.

4. Вплив первинних груп

Пізнання груп дає можливість краще зрозуміти людську поведінку. Це пов’язано з тим, що групи є джерелом наших людських якостей, їх динамічні властивості роблять групи тою впливовою соціальною силою, якою вони є у людському співжитті. Тому доцільно познайомитися з тим, що чиниться всередині груп, з тими процесами в групах, що впливають на соціальне життя.

Вперше фундаментальна роль первинних груп була виявлена емпірично у широко відомих у світі Хоторнських дослідженнях. Це дослідження під керівництвом Елтона Мейо (Elton Meyo) проводилися з 1927 по 1932 роки на Хоторнському заводі (Hawtorn Works) електричних приладів у Чикаго. На цьому заводі працювали близько 3-х тисяч працівників і керівництво компанії було стурбоване високим рівнем незадоволеності працівників. Річ в тім, що за усіх матеріальними та соціальними умовами це була одна з найпрогресивніших компаній за рівнем заробітної плати, соціальної допомоги хворим, рівнем пенсійного забезпечення та іншими формами соціального забезпечення.

Дослідники намагалися діяти відомими на той час методами. Перш за все, вони виділили експериментальну групу робітниць і почали змінювати години початку та закінчення роботи, тривалість та частоту перерв, рівень освітлення робочих місць і таке інше. Але результати експериментів виявилися дуже несподіваними і здивували дослідників.

Що ж трапилось?

Коли вони збільшили тривалість перерв для відпочинку, продуктивність праці зросла. Це не було несподіванкою. Але потім, коли тривалість перерв стали скорочувати, продуктивність праці ще більше зросла. Це було першою несподіванкою. А коли дослідники повернулися до початкового режиму праці та відпочинку, продуктивність зросла ще більше. І це, з точки зору уявлень кінця 40-х років, було абсолютно незрозумілим. Тим більше, що такі самі результати були отримані при змінах рівня освітлення, способу оплати праці й інших чинників та стимулів.

Подальші дослідження показали, що жінки, обрані для експерименту, відчували задоволення тою увагою, яка приділялася їм дослідниками. Це їх об’єднало у тісно пов’язану погоджено-діючу групу. Вони стали вважати, що набули особливого статусу, що тепер належать до свого роду “еліти”. В той же час, вони знали, для чого організовано експеримент, і намагалися працювати краще й краще відповідно до (як їм здавалося) очікувань дослідників.

У світовій соціології та соціальній психології це явище отримало назву “хоторнський ефект” (Hawtorne effect). Цей ефект полягає в тому, що факт дослідження групи впливає на поведінку її членів більше, аніж інші фактори, якими маніпулюють дослідники. З цього дослідження було зроблено висновок, що “людський фактор” відіграє важливу роль у трудовій діяльності кожного працівника. Маються на увазі його особисті стосунки із співробітниками та начальниками.

Дослідники виявили також важливість для організації виробництва створення невеликих чітко організованих груп робітників.

Пізніше американські соціологи Ротлісбергер (Roethlіsberger) і Діксон (Dіckson) показали, що первинні групи здатні чинити вплив на рівень продуктивності цілого заводу. Такі групи, так би мовити, неофіційно регулюють темп роботи. На того, хто працює набагато швидше за інших, його група справляє тиск - його називають “вискочкою”, дражнять, висміюють або навіть бойкотують.

Велике значення первинних груп для сучасної людини показали також дослідження поведінки людей у ситуаціях ураганів, затоплень, потужних промислових вибухів. Дослідники виявили, що у таких екстремальних ситуаціях більшість людей намагається приєднатися до своєї сім’ї. А люди, що не належать до якої-небудь первинної групи (наприклад, внаслідок недавньої міграції), після стихійного лиха дуже довго зазнають глибокого відчаю та почуття безвиході.

Політичне керівництво тоталітарних суспільств використовувало і використовує впливовість первинних груп для здійснення соціального контролю та управління народом. На сьогодні особливо розгалуженою є китайська система “бзяо-теу”, що організовується не тільки на всіх підприємствах, установах, військових підрозділах, але й за місцем проживання. Групи “бзяо-теу” і зараз проводять регулярні збори “взаємної критики”. На цих зборах кожен член групи зобов’язаний критикувати свої недоліки та вислуховувати критику з боку інших членів групи. Таким чином, первинна група здійснює величезний і тривалий тиск на кожного її члена. Правляча група використовує такі первинні групи, щоб організовувати так звану “загальнонародну” підтримку офіційної державної політики.

Роль, яку відігравали первинні групи в системі радянського тоталітаризму, ще не досліджено.

Дослідження американських та японських соціологів показують, що велику роль первинні групи відіграють у японських концернах - вони забезпечують формування та відтворення корпоративної моралі та корпоративних цінностей.