- •Тема 1. Соціальна думка, соціальні науки та соціологія
- •1. Соціальна думка та соціальні науки
- •2. Соціальні науки та соціологія
- •3. Мікросоціологія та макросоціологія
- •Тема 2.Теоретичні засади соціології
- •1. Практичний досвід та теорія, або чому науковий підхід потребує теорії?
- •2.Основні теоретичні напрямки у сучасній соціології Функціоналізм
- •Функції та дисфункції
- •Явні та латентні функції
- •Оцінка функціонального підходу
- •Конфлікціонізм
- •Дві течі ї у конфлікціонізму: „критична” та „аналітична”
- •Оцінка конфлікціоністського підходу
- •Інтеракціонізм
- •Основні поняття інтеракціонізму
- •Оцінка інтеракціоністського підходу Найбільш поширеною позитивною оцінкою інтеракціонізму є визнання його заслуги, як кажуть, у поверненні до соціології людини.
- •Тема 3. Дослідницькі методи соціології
- •1. Три основні припущення науки
- •2. Етапи застосування наукового методу
- •3. Основні методи збору даних в соціології Експеримент
- •Обстеження
- •Спостереження
- •Тема 4. Культура
- •1. Поняття культури і значення культури
- •2. Виникнення культури
- •3.Елементи культури
- •Цінності
- •Тема 5. Соціальна структура
- •1. Природа соціальної структури, її компоненти
- •2. Соціальні статуси
- •3. Соціальні ролі
- •4. Соціальні групи
- •5. Соціальні інституції
- •Тема 6. Суспільство та його типи
- •1. Поняття суспільства
- •2. Типи суспільств
- •1. Суспільства мисливців та збирачів
- •2. Городницькі суспільства
- •3. Аграрні суспільства
- •4. Індустріальні суспільства
- •Тема 7. Соціальні групи
- •1. Первинні та вторинні групи
- •2. Групи належності та сторонні групи
- •3. Референтна група
- •4. Вплив первинних груп
- •5. Розмір групи
- •6.Лідерство
- •7. Соціальне ледарство (socіal loafіng) та соціальні дилеми
- •8. Групове мислення
- •9. Груповий конформізм
- •Тема 8. Соціальні організації
- •1. Поняття цільової організації
- •2.Типи цільових організацій
- •3. Поняття бюрократії
- •4. Особливості бюрократії (за м.Вебером)
- •5. Недоліки бюрократії
- •Тема 9. Соціалізація.
- •1. Поняття та значення соціалізації
- •2. Природа та виховання ("Nature" and "Nurture")
- •3. Теорії навчання
- •4. Теорії розвитку особистості
- •6. Концепція дзеркальної самості Чарльза Хортона Кулі
- •7. Концепція самості Джорджа Герберта Міда
- •8. Типи соціалізації
- •9. Фактори соціалізації
- •Тема 10. Соціальна взаємодія.
- •1. Поняття соціальної взаємодії
- •2. Соціальна взаємодія як знакова взаємодія
- •3. Драматургічний підхід
- •4. Етнометодологія
- •5. Взаємодія як соціальний обмін
- •6. Складання уявлень про інших людей
- •Тема 11. Соціальний контроль, відхили та злочини.
- •1. Поняття відхилення (девіації, devіance)
- •2. Соціальні властивості відхилення
- •3. Соціальний контроль та відхилення (девіація)
- •4. Соціальні наслідки відхилення
- •5. Теорія аномії та концепція структурної напруженості
- •6. Концепція культурального передавання
- •7. Кофлікціоністські концепції відхилення
- •8. Оцінка конфлікціоністського підходу до відхилення
- •9. Концепція “ярликування” (labelіng)
- •Тема 12. Соціальна стратифікація та соціальні класи.
- •1. Поняття соціальної диференціації та стратифікації
- •2. Виміри стратифікації
- •Процентний розподіл загального сімейного доходу
- •3. Відкриті та закриті системи стратифікації
- •4. Теоретичні концепції соціальної стратифікації
- •Спроба синтезу: еволюційна концепція Герхарда Ленського
- •5. Соціальні класи
- •Тема 13. Расові та етнічні відносини
- •1. Особливості етнічної стратифікації
- •2. Раси (поняття раси в соціології)
- •3. Етнічні групи
- •4. Групи меншин
- •5. Упередження
- •6. Дискримінація
- •7. Типи політики домінантної групи
3. Теорії навчання
Коли діти ростуть, їх поведінка з часом стає все менше залежною від визрівання (maturatіon) - тобто від змін в організмі, що відбуваються більш або менш автоматично внаслідок певних фізіологічних процесів. Відповідно до цього поведінка дітей стає все більш залежною від навчання (learnіng).
Навчанням соціологи називають більш або менш постійну модифікацію поведінки, що спричиняється набуттям досвіду дій у тому чи іншому середовищі. Саме у навчанні людська істота, реагуючи на своє середовище, значно видозмінюється.
Навчання відбувається протягом усього життя у сім’ї, серед однолітків, у школі, на роботі, а також у багатьох інших сферах життя. Навчання дозволяє людині пристосовувати свою поведінку до обставин, що змінюються. Це може робити поведінку людини достатньо гнучкою для досягнення певних результатів. Крім того, це означає, що набуте навчання може бути замінено шляхом нового навчання - це припущення є підґрунтям психотерапії, порад-рекомендацій та процедур соціальної реабілітації.
Навчання відбувається двома основними шляхами:
-
шляхом вправляння, тренування (conditioning), що можна назвати поведінковим навчанням;
-
шляхом спостерігання поведінки інших осіб, так званого спостережницького навчання.
Теоретики поведінки, біхевіористи, як їх часто називають, основну увагу приділяють тому, що люди роблять та говорять. Вони стверджують, що людина навчається безпосередньо через переживання окремих подій, через вчинки та бачення наслідків своїх дій, що у таких процесах людина встановлює зв’язок між двома або кількома подіями.
Наприклад, дуже ймовірно, що у людині сформується асоціація між гарячою плитою та болючим відчуттям опіку, або між грубими словами, сказаними своєму товаришу, та його образою, або між підготовчою роботою до семінару та відчуттям готовності виступати на семінарі й таке інше. Процеси, у яких встановлюються такі зв’язки, в англійській мові дістали назву condіtіonіng (ми будемо називати ці процеси тренуванням). Переважною формою такого навчання у людей є дієве тренування (operant condіtіonіng) - навчання, у якому поведінка змінюється через вплив на неї її наслідків. Цей вид навчання дістав назву дієвого тренування тому, що при цьому людина вдається до дієвого впливу на середовище, щоб отримати бажане або уникнути неприємного.
Процес, у якому одна подія збільшує ймовірність здійснення іншої події, називають підкріпленням. Взагалі підкріплення пов’язано із задоволеністю, комфортом, винагородою або із зняттям якоїсь неприємності, незручності або неспокою.
Значна частина людського життя, як показують дослідження, структурується підкріпленнями. Так, підприємці винагороджують відповідну трудову поведінку своїх робітників підвищенням заробітної плати. Приватний лікар намагається зробити так, щоб пацієнт відчув корисність візиту до нього, щоб спонукати пацієнта звертатися до нього й надалі. Водій автомобіля знижує швидкість, коли помічає інспекцію, щоб не бути оштрафованим і таке інше.
Інший, також поширений серед людей шлях набуття досвіду, це спостережницьке навчання, - процеси, під час яких людина навчається через взаємодію з іншими людьми у конкретному соціальному контексті.
Якщо б дитина навчалася тільки шляхом особистого досвіду – через позитивні або негативні наслідки своєї поведінки – то, можливо, що вона б не доживала до дорослості. Наприклад, якщо б діти вчилися тільки через безпосередній особистий досвід, як перетинати вулиці із жвавим транспортним рухом, значна частина їх просто гинула б.
Не менш небезпечним було б навчання лікуванню хвороб тільки через власний особистий досвід. Можете собі це уявити.
Але спостерігаючи за іншими людьми, а також спілкуючись з ними, людина навчається новим способам дій без того, щоб спочатку випробувати ці способи дії самостійно. Саме такий процес здобуття досвіду отримав назву спостережницького навчання. Це навчання новим способам дій без попереднього випробування цих способів.
Люди уникають стомливих, дорогих, кримінальних або просто помилкових випробувань через застосування соціально перевірених зразків поведінки. Саме таким чином людина навчається вставляти електричну лампу у патрон, грати у волейбол або користуватися телевізором.
Таким же чином люди навчаються виказувати кохання, турботу або повагу, а також ненависть або агресивність.
Підґрунтям спостережницького навчання є здатність людини використовувати знаки для розуміння свого середовища та для поводження в ньому. Вербальні та ментальні (тобто словесні та розумові) знаки дозволяють нам уявляти події, аналізувати усвідомлений досвід, спілкуватися з іншими людьми, проектувати, конструювати, уявляти будь-які дії та виконувати заплановане.
Безумовно, стимули та підкріплення справляють значний вплив на поведінку людини, але спочатку вона уявляє собі їх розумово за допомогою знаків, саме з їх допомогою ми можемо зрозуміти зв’язок між двома або кількома подіями. Наприклад, як правило, сама людина не пов’язує перші алергічні реакції свого організму з впливом певного подразника. Це допомагає зробити лікар або інші, вже досвідчені, люди. Після цього людина намагається уникнути контактів зі своїм алергеном. Тобто у цьому аспекті навчання відбулося.
