16. Стан рж н-ня Укр і основні проблеми щодо його підвищення в сучасних умовах.

Після здобуття незалежності абсолютно знизився РЖ н-ня, пройшла зміна класів. Більше половини н-ня опинилося на межі бідності. Відбулося зниження РЖ н-ня, яке пов’язано з падінням ВВП, зниженням частки оплати у ВВП, випереджання падіння ЗП над падінням продуктивності праці, над падінням ВВП. Ситуацію ускладнює те, що працюючі люди отримували стільки, що не вистачало для нормального відтворення власної роб сили.

Була складність у підрахунку реал стану РЖ. Неможливість підрахувати всіх доходів н-ня та всіх обсягів його спож-ня. Тобто не враховується продукти підсобного гос-ва, також не враховуються спож-ня від різноманітних фондів спож-ня.

Більше половини сімей витрачає 65% своїх доходів (в розвинутих країнах 10-11%) на продукти харч-ня. Для покращення РЖ н-ня треба чітко визначити його реал стан (усе можливе спож-ня, що не враховується, врахувати витрати на обслуговування натур гос-ва).

Основні програми для підвищення РЖ – це програми соц захисту та забезпечення: пенсійне забезпечення, допомоги багатодітним сім’ям, адресні допомоги (кращій варіант), субсидії, різноманітні допомоги, ств-ня соц орієнтованої ек-ки, підвищення рівня оплати праці.

13. Методологічні проблеми визначення базових індикаторів диференціації н-ня за глибиною малозабезпеченості

Визначення вартісних показників оцінки якісно відмінних станів малозабезпеченості надзвичайно ускладнюється за умов ек кризи. Це пов'язано із тим, що номін вартісні еквіваленти внаслідок багатопорядкового інфляційного масштабування фактично втрачають реал цінові координати, а обсяги ЗП не тільки не виконують роль міри к-ті і якості витрат, результатів праці, а й не є реал ек гарантом забезпечення відтворення роб сили навіть на простому рівні.

Практика свідчить, що на суч етапі найчастіше необгрунтовано ототожнюються такі поняття, як прожитковий min і min спож бюджет (МСБ); межа малозабезпеченості і прожит min; min спож бюджет і фізіол min; рівень фізіол виживання і прож min тощо.

Cтан малозабезпеченості має щонайменше 3 вн окреслені рівня недоспож-ня, що хар-ють якісно відмінні умови статусу життя людини: 1) рівень бідності; 2) рівень злиднів; 3) рівень фізіол виживання (надзлидні).

МСБ дозволяє досить надійно визначити величину в-ті того рівня спож-ня, на межі якого відбувається перехід від середньої забезпеченості до спож-ня, що починає відповідати параметрам стану малозабезпеченості. Факт величина в-ті нормативно визначеного МСБ є тим показником в-ті життя, що визначає межу, нижче якої починається рівень спож-ня, що може бути віднесений до стану бідності.

Межу переходу стану бідності у стан злиденності визначає такий соц-ек показник, як прожитковий min. Цей показник, особливо в умовах ек кризи, повинен бути постійно в полі зору держави як базовий індикатор досягнення межі соц небезпечної бідності (злиднів).

Показник фізіол min визначає межу фізіол виживання людини і хар-зує той надзлиденний рівень спож-ня, подальше поглиблення якого стає небезпечним для процесу відновлення жит ф-ції особи.

Найвідомішими у світ практиці критеріями та підходами визначення бідності та її вн рівнів, що застосовуються на цей час, є:

Відносні критерії визначення бідності вважаються достатньо універсальними для застосування у державі, що мають потужну і стабільну ек-ку. Орієнтація на 35-50% середньодуш доходу дозволяє достатньо репрезентативно виділити в цих країнах ту групу н-ня, яка живе в нестатках відносно домінуючих жит стандартів, що мають місце у конкретно взятій країні.

Структурно-витратні критерії передбачають, що, наприклад, частка витрат на продукти харч-ня для сім'ї (особи) не повинна перевищувати 1/3 її доходу або витрати на житло не повинні бути більшими 15% сукупного доходу сім'ї тощо. Ці критерії мають практично ті ж недоліки, що й відносні. Проте у випадку їх застосування необхідно мати на увазі те, що н-ня за скрутних матер обставин змушене нехтувати значною частиною обов'язкових платежів, зокрема за комунал послуги, "зайцями" їздять у громад транспорті тощо.

Суб'єктивні критерії базуються на уявленнях н-ня про необхідний рівень min доходу і є надзвичайно важливими в контексті оцінки соц-політ ситуації в сус-ві. Вони мають велике значення в період прогноз-ня результатів тих чи ін виборів.

Ресурсні критерії базуються на врахуванні існуючих можливостей ек-ки забезпечити відповідний рівень прожит мінімуму. Ці критерії визначення бідності тієї чи ін родини мають суто практичне значення, оскільки виходять з бюджетних можливостей надання допомоги малозабезпеченим верствам н-ня за конкретного ек стану нац гос-ва.

Системний підхід — це підхід за яким оцінка основних хар-к і рис бідності визначається у 4 сферах: охорона; освіта і професійна підготовка; житло; зайнятість і безробіття

Відповідно до З УРСР «Про МСБ» (1991р.) цей показник малозабезпеченості розраховувався в сер на душу (для всіх осн соц-демограф груп н-ня Укр і на 1 члена сім'ї з 4ох осіб різного складу) на базі сис-ми спож кошиків, визначених для 13 стат-вік груп. До нього було вкл ≈ 300 видів продовольчих, непродовольчих тов та послуг, які необхідні людині для задоволення жит потреб.

Як показник, що визначає поріг переходу нижнього рівня стану забезпеченості у верхній, рівень малозабезпеченості (МБС) визначає величину в-ті такого міні достатнього обсягу спож-ня жит благ, нижче якого особа об'єктивно починає жити у стані бідності. Тобто якісна хар-ка стану бідності починається нижче тієї межі задоволення особистих реал потреб, коли конкретна людина змушена жити за умов зростаючого недоспож-ня (ек насильницького обмеження спож-ня найнеобхідніших жит благ та послуг) відносно свого нормативно визначеного та мін-достатнього спож кошика. Тільки цим можна пояснити феномен, коли замість закону про МСБ, який реально визначив величину в-ті межі малозабезпеченості, було прийнято З Укр «Про межу малозабезпеченості», який за своїм факт соц-ек змістом визначає величину в-ті прожит мінімуму, або межу злиденності для непрацездатних непрацюючих громадян.

Особливість прожит мінімуму полягає в тому, що його величина в-ті за соц-ек змістом цієї категорії фактично не може бути визначена на базі викор-ня нормативного методу (аналогічно до методики розрахунків МСБ). Це передусім зумовлено тим, що ні практично, ні морал фахівці не мають професійного і громад права наук обгрунтувати нормативи якісно злиденного рівня спож-я і на їх основі складати спож кошик животіння для цивілізованої людини, яка в сучасних істор умовах ек змушена обмежити спож-я до такого рівня, який призводить до соц-псих і фізіол деградації особи. Але практика свідчить, що при наявності певного соц замовлення та за умови вольового і неприхованого тиску на науковців з боку зацікавлених урядових чиновників такі спроби можуть мати місце.

Таким чином, величина в-ті прожит мінімуму може бути розрахована як відносний показник виключно за допомогою викор-я статистичного методу: або як певна частка (30-40%) від величини в-і МСБ, або як частка від рівня в-і сукупного середньодуш спож-н н-я країни (за умови, якщо цей показник за своєю величиною перевищує величину в-ті МСБ).