- •1. Предмет “ед”, цілі, завдання, стр-ні складові, соц-ек значення та місце.
- •36. Принципи держ політики доходів та їх соц-ек зміст
- •2. Зміст еволюції наук поглядів та осн підходи розвитку теорії рж і д н-ня.
- •17. Суть і змістовна відмінність абсолютної і відносної бідності та злиднів.
- •3. Роль і місце категорій „рж” і „д”
- •48. Етапи та особливості консюмеризму як ефективної сис-ми забезпечення зростання рж в ринк умовах
- •4. Категорії сис-ми „рж” н-ня, хар-р їхньої взаємодії і вн підпорядкованості.
- •5. Осн чинники, що впливають на розвиток потреб та динаміку рж н-ня. Інтегральні показники рж н-ня та їх кл-ція.
- •6. Сутність, види і соц-ек значення спож бюджетів населення. В-ть життя населення.
- •7. Мін спож бюджет н-ня Укр, його склад і стр-ра.
- •15. Людина як споживач: поведінка спож-ча, уподобання, бюдж обмеження, спож вибір, граничні вигоди.
- •8. Ек і соц сутність межі малозабезпеченості та прожит мінімуму
- •11. Осн теор підходи, на основі яких проводиться систематизація показників і нормативів рж н-ня.
- •9. Індексу людського розвитку та його розрахунок за методикою Програми розвитку оон
- •10. Ранжування потреб та базові показники на основ яких розраховується ілр.
- •12. Методи оцінки стану добробуту та рж н-ня.
- •16. Стан рж н-ня Укр і основні проблеми щодо його підвищення в сучасних умовах.
- •13. Методологічні проблеми визначення базових індикаторів диференціації н-ня за глибиною малозабезпеченості
- •18. Соц компенсатори та латентні механізми гальмування поширення бідності в умовах кризової ринкової кон’юнктури.
- •14. Сутність проблеми, що виникають при оцінці вартісних параметрів ранжування н-ня за станом матер забезпеченості
- •27. Основні фактори впливу на динаміку зростання рівня життя населення.
- •19. Проблеми та шляхи обмеження маргіналізації н-ня, бідності та ліквідації злиднів в Укр.
- •20. Причини та особливості процесу утв-ня маргінальних груп н-ня та проблеми визначення їх соц статусу.
- •21. Осн методологічні підходи, що застосовуються при кл-ції проявів маргінального стану особи та соц груп н-ня.
- •І сутність процесів пауперизації і люмпенізації н-ня. Андерклас" та антисусп прояви способу життя його представників.
- •23. Прояви стану малозабезпеченості та їх соц-ек відмінність
- •35. Суть, зміст і регулювання доходів. Суб’єкти держ.Регулювання доходів та характер їх взаємодії
- •28. Економічна база соц конфліктів у сус-ві та дії держави щодо забезпечення соц безпеки країни.
- •29. Сутність міри спож-ня та її вплив на зростання добробуту н-ня.
- •24. Соц сутність показника "фізіол мінімум" та методики розрахунку межі фізіол виживання людини.
- •30. Сутність спож-ня та його значення для задоволення потреб життєд-ті н-ня.
- •33. Осн фактори, що впливають на динаміку доходів н-ня Укр.. Не грошові види доходів
- •41. Напрямки, проблеми і особливості рефор-ня сис-ми соц захисту н-ня Укр
- •34. Індексація доходів населення
- •26. Основні прояви деструктивного впливу інфляції на рівень життя населення
- •36. Принципи держ політики доходів та їх соц-ек зміст
- •37. Сутність, значення і структурні складові соціального захисту населення України.
- •38. Соц забезпечення. Соц захист в Укр.
- •39. Осні види держ соц забезпечення і страх-ня та їх функт-не значення.
- •45. Вплив тіньової ек-ки на жр н-ня. Методи визначення тіньової ек-ки і тіньових доходів.
- •42. Причини, особливості та проблеми трансформації держ-патерналістичної сис-ми в ефективну ринк сис-му соц захисту н-ня
- •46. Осн складові тіньової ек-ки Укр. Орг-ек шляхи подолання кримінальних доходів.
- •59. Оцінка масштабів посилення фіскально-інфляційного тиску на доходи малозабезпечених верств н-ня
- •47. Сутність консюмеризму та його роль і значення для підвищення добробуту н-ня
- •43. Ек зміст категорій "соц гарантії", "пільги", "компенсації", "привілеї"
- •49. Осн права спож-чів та шляхи і механізми їх забезпечення.
- •50. Проблеми підвищення дієвості стр-них механізмів консюмеризму Укр
- •51. Досвід фор-ня та вдосконалення осн механізмів консюмеризму в країнах ринк ек-ки та можливість його викор-ня у вітчизняній практиці.
- •52. Стан суч проблеми иа напрямки розвитку консюмеризму в Україні.
- •60. Механізм реалізації принципів інфляційної нейтральності податк сис-ми та його вплив на добробут н-ня
- •53. Етапи та особливості розвитку пенсійної сис-ми в Укр. Ф-ії, принципи, осн. Параметри.
- •44. Компенсації та привілеї.
- •54. Досвід орг-ції пенсійного забезпечення в країнах ринк ек-ки та необхідність і можливість його викор-ня у вітч практиці.
- •32. Доходи н-ня Укр, види і джерела.
- •55. Механізм оподаткування доходів та його вплив на рж н-ня.
- •56. Осн принципи реалізації вимог соц справедливості в сфері оподатк-ня доходів н-ня
- •57. Роль механізму індексації в сис-мі оподатк-ня доходів н-ня.
- •58. Прямі і непрямі податки та хар-ні особливості їх впливу на жр н-ня.
- •Перелік питань для самоконтролю з дисципліни "економіка добробуту"
27. Основні фактори впливу на динаміку зростання рівня життя населення.
Категорія рівень життя є синтезуючим поняттям, що містить у собі всі сторони і основні компоненти життєдіяльності, тобто існування і самореалізація, до яких належать:
-Умови існування
-Рівень задоволення потреб у різноманітних сферах їх прояву
-Показники і параметри…
На динаміку зростання рівня життя впливають такі фактори:
-стан здоров’я
-тривалість життя
-освітньо-кваліфікаційний потенціал людини
-рівень культ-інтел та громадянського розвитку особи
-ступінь забезпеченості суспільно-політичних свобод
-рівень надійності правових гарантій громадян.
Умови життя – безпосередньо пов’язані з х-кою життєвого рівня, об’єктивні обставини, що впливають на життє-дія-ть н-ня. До них можна віднести підсистеми:
-Зайнятість та х-р її організації
-Рівень оплати праці та реальних доходів
-Орг-ек форми соц захисту окремих верств населення (соц забезпечення, соц обслуговування, соц страх, соц допомога, компенсації, пільги…)
-Форми розселення і х-р житлових умов
-Майнова забезпеченість сімей
-Розвиток або згортання сусп. фондів споживання
-Стан соц-комун інфрастр-ри та екологічного сер-ща прож-ня.
19. Проблеми та шляхи обмеження маргіналізації н-ня, бідності та ліквідації злиднів в Укр.
Суч процес маргіналізації н-ня Укр має низку специфічних особливостей та проявів. На нього найбільше впливають загострення кризи зайнятості; зниження обсягів вир-ва та його рестр-ція; накопичення проблем у сфері реформування сис-ми соц забезпечення та захисту н-ня.
Вплив ек кризи на процес маргіналізації проявляється у таких явищах: розширюється "узаконена периферія" активного сус-ва; різко збільшується соц нестабільність лабільних груп при переході межі між ек неактивніс-тю та акт-тю; часткова зайнятість перетворюється у звичайне і масове явище; а безробіття стає хронічно застійним; зростає "дикий" ринок праці, утв-ються групи молоді, яка зайнята виключно у "тіньовій" та "кримінал-чорній" ек-ці.
Н-ня Укр болісно відчуває всю гаму негативних соц наслідків різкого скорочення обсягів вир-ва.
За останні 6 років суттєво змінилась і стр-ра працюючих в Укр. Так, значно зменшилась питома вага зайнятих у пром-ті і буд-ві; різко зросла частка самозайнятого н-ня, а також зайнятих в інд, сімейних та приват під-вах. Проблеми, що виникають у процесі реформування сис-ми соц забезпечення, мають глибоке коріння. Негативне значення мають і морал потрясіння, пов'язані з втратою роботи (зневіра у своїх силах, втрата відчуття соц оптимізму, самоповаги, соц та професійна ізоляція тощо).
Тенденції маргіналізації у суч сус-ві пов'язані не тільки з утворенням все більш широкої "гарантованої" маргінальної периферії і не тільки з процесами, що відбуваються на її стику з основним соц ядром. Маргінальна психологія віддзеркалює негативну са-моідентифікацію суб'єктів цих спільнот, оскільки фор-ється не на усвідомленні особистої групової солідарності, а на відторгненні від цінностей, що продовжують на цей час вважатися загальнонац.
На особливу увагу заслуговують також дослідження, спрямовані на виявлення наслідків безпосереднього впливу безробіття на процеси маргіналізації. За найбільш типовими ознаками безробітних в Укра можна поділити на 3 групи:
1 група — це особи, які недавно втратили роботу.
2 група — це особи, які вже повною мірою відчули тягар тривалого перебування без роботи. їх стан хар-зується своєрідним переплетенням цінностей і установок, що, з одного боку, відображають їх попередній соц статус, з ін — деякі нові риси, притаманні свідомості маргіналів.
3 група — це в осн прац-ки з вищою освітою, які мають розвинуту сис-му соц потреб, пройшли довгий шлях маргінал-пауперизації, але не перетворилися на звичайних люмпенів.
Крах багатьох сімей сьогодні зумовлюється не тільки труднощами адаптації до нового способу життя. Інститут сім'ї, принаймні той, що був традиційним для Укр, вся сукупність сімейних зв'язків та відносин, що фор-лися сторіччями між подружжям та дітьми, нині піддається сумніву, спотворюється домінуванням відносин тотальної "продажності" та невпинним масштабуванням процесів маргіналізації.
Що стосується молоді, то осн причина її ек маргіналізації - нездатность самостійно знайти роботу після закінчення школи або вищого учбового закладу.
Найбільш потенційно схильними до сповзання у категорію маргіналіє (за умови першої невдачі) є молоді дипломовані спеціалісти.
Маргіналізація н-ня сьогодні стала масштабним явищем, що поширилось на основні групи громадян Укр і суттєво зачіпає сусп ядро. Ступінь маргіналізації соц груп н-ня є різною, але ЇЇ найбільш поширені прояви хар-зуються досить стійкими рисами.
Специфіка суч процесів маргіналізації, якій піддається укр сус-во, полягає в тому, що на узбіччя соц структури викидається не просто декласовані та морально деградовані елементи, а складний конгломерат груп, які відрізняються одна від одної різним набором притаманних саме їм важливих показників та якісних хар-к. Поряд із традиційними люмпен-маргіналами, які, як правило, мають низький рівень освіти, нерозвинуту сис-му потреб, суттєву відчуженість від сусп процесів, у цей соц конгломерат входять так звані неомаргінали. Найбільш хар-ними рисами цих верств н-ня є висока освіченість, розвинута система потреб, значні соц очікування і суттєва політ активність. Ці базові сусп страти співіснують з багаточисельними перехідними групами, які перебувають на різних етапах перманентного процесу маргіналізації.
Маргінальні верстви н-ня є основною базою неструктурованих елементів, які в екстремальних умовах загострення ек кризи можуть суттєво вплинути на стабільність як ек, так і політ сис-ми.
Чисельність маргінальних груп може бути у сус-ві досить значною, проте в більшості вони є маломобільними, недостатньо соц активними.
Маргінальні верстви н-ня можуть скласти лише частину бази соц напруженості і до того ж не досить вагому.
Необхідно враховувати, що особи, які вкл до складу маргінальних груп на початкових стадіях особистої соц-ек деградації, певний час зберігають сис-му цінностей, що склалася у них у минулому. Проте у міру декласування вони починають ств-ти свою особливу сис-му цінностей, для якої найбільш хар-ним є глибока ворожість до Існуючих сусп інститутів (незалежно від форми їх класового змісту та ступеня сусп необхідності). Саме їм найбільш притаманні крайньо антагоністичні форми соц нетерпимості, схильність до спрощених і радикально-максималістських дій.
Посилення маргіналізації призводить до того, що властива маргіналам сис-ма цінностей перестає бути виключно локально груповою і починає (як своєрідна соц інфекція) поширюватися на сусп верстви, які ще не були охоплені цим процесом. Велику увагу слід приділяти прискореному фор-ню моделі соц інтегрованого сус-ва, яке здатне опт узгодити різні, навіть полярно протилежні інтереси окремих осіб та соц груп, а також ств-ти гнучку сис-му загальноприйнятих сусп цінностей.
Соц інтеграція як найважливіший компонент соц розвитку та досягнення якісно нового РЖ н-ня має ставити за мету не лише поліпшення стану тих чи інших верств н-ня та окремих осіб, досягнення певних локальних цілей у соц секторі. Передусім необхідно ств-ти умови, що забезпечуватимуть фор-ня такої моделі соц-ек розвитку, яка хар-зуватиметься справедливим відношенням до інд-дів, сприятиме гармонізації відносин між соц верствами н-ня Укр і на цій основі ств-тиме підгрунтя для досягнення заг сусп згоди і злагоди.
Ефективна держ підтримка належного РЖ найбільш вразливих верств н-ня, вдосконалення механізмів їх соц захисту — дуже важливий напрям держ політики. Але без вирішення надзвичайно складного кола проблем, пов'язаних із збереженням та відновленням "середнього" класу, як гаранта соц стабільності та основної інтел-продуктивної сили сус-ва, абсолютно неможливий подальший стійкий розвиток соц-ек сис-ми Укр.