43. Ек зміст категорій "соц гарантії", "пільги", "компенсації", "привілеї"

Сутність категорії "соціальні гаранти" у широкому розумінні, то до її складу мають бути вкл абсолютно всі умови та джерела, що забезпечують реалізацію прав людини в існуючій багатоманітності реал проявів життєд-ті, гарантованих нормами чинного закон-ва. У вузькому розумінні соц гарантії — це лише ті закон-чо закріплені конкретні норми, які стосується вирішення питань соц забезпечення н-ня.

Соц гарантії цього рівня можуть мати такі основні форми. Серед закон-чо закріплених соц гарантій окремо можна виділити категорію "соц пільги". Ця категорія за своєю суттю хар-зує надзвичайно складні і соц-конфліктні ек відносини в сис-мі, що є складовою регулювання ЖР н-ня. Важливою ек особливістю пільг є те, що вони надаються не у грош формі, а у формі безкоштовних послуг, що спож-ються певними категоріями н-ня.

В залежності від категорій отримувачів та видів пільг їх можна поділити на 2 форми: компенсації (або життєво необхідні та соц виправдані пільги); привілеї (тобто такі пільги, які не є ек необхідними та соц справедливими).

У соц плані пільги від привілеїв відрізняються тим, що переважна їх більшість за своєю суттю є соц виправданими ек компенсаціями та сусп відшкодуваннями окремим громадянам і певним групам н-ня і їх надання не суперечать принципу соц справедливості. Привілеї за своєю сутністю є такими пільговими перевагами, що не мають під собою ні ек обґрунтування, ні сусп виправдання і своєю дією суперечать засадам соц справедливості. Аналіз понятійного змісту категорії "привілеї" та тенденцій розвитку цього феноменального явища в сис-мі регулювання ЖР н-ня дозволяє визначити особливості їх прояву у вітч практиці та окреслити можливі шляхи їх обмеження або повної ліквідації. Існуюча на сьогодні в Укр сис-ма привілеїв є рудиментарною і до того ж спотвореною формою адаптації колишньої сис-ми номенклатурно-бюрократичних привілеїв до умов ринк трансформації та процесів розбудови нової незалежної держави. Абсолютна більшість привілеїв поширюється на порівняно незначне коло високопоставлених осіб, переважно держ службовців, які за З Укр "Про держ службу" віднесені до першої або "вищої" категорії.

Щодо ін форми існування соц пільг, що за своєю ек сутністю переважно є сусп компенсаціями, то вони стосуються значної к-ті громадян, а необхідність їх, як правило, не підлягає сумніву. Такі форми пільг, як, скажімо, право на достроковий вихід на пенсію, скорочення роб дня, переваги у спож-ні окремих благ та послуг, які певним чином відшкодовують втрату здоров'я робітників, праця яких пов'язана з підвищеним фіз і нервовим навантаженням, а також відбувається у суворих прир-клімат або технол-шкідливих умовах, мають бути обґрунтованими та спрямованими на забезпечення більш сприятливих для прац-ків умов праці та відпочинку.

49. Осн права спож-чів та шляхи і механізми їх забезпечення.

Серед стратегічних завдань нац відродження та суч соц розвитку Укр забезпечення спож-ня н-ням якісних жит благ є одним з найважливіших і найгостріших завдань, вирішення якого великою мірою визначає вн і зовн незалежність Укр, сприяє зростанню добробуту її громадян та зміцненню нац безпеки держави.

Високі спож вл-ті – основа конкурентоспроможності продукції і послуг на вн та зовн ринках.

Ще у 1962р. у посланні Конгресу США при вступі на посаду президент Дж. Кенеді вперше в узагальненому вигляді сформулював найважливіші права спож-чів, які і сьогодні є концептуальною основою суч консюмеризму:

1) право на безпеку, що означає заборону (аж до кримінал покарання) продажу товарів, шкідливих для здоров'я, передусім небезпечних або таких, що становлять загрозу для життя людини;

2) право бути об'єктивно поінформованим, згідно з яким забороняється викор-ня будь-якого виду реклами, що своїм змістом вводить спож-ча в оману відносно реал якості товару, який купується, або послуги, що надається клієнту;

3) право вибирати, тобто надання покупцеві потенційної можливості придбати спож тов у щонайширшому якісному та ціновому асортименті;

4) право бути вислуханим, згідно з яким, з одного боку, інтереси спож-чів будуть враховані при фор-ні держ ек політики (у тому числі інв, кредит-фін, податкової тощо) у напрямах, що сприяють наповненню спож ринку, а з ін – всі претензії спож-чів щодо реал якості тов та послуг будуть професійно, справедливо і оперативно розглянуті адм судами із незворотною процедурою притягнення винних до тих чи інших форм відповідальності у разі порушення ними прав клієнтів та покупців.

У стр-рі сис-ми консюмеризму держ органи мають багато ф-цій і прав. Проте, як правило, урядові стр-ри покликані насамперед розробляти нові закони, що мають забезпечувати підвищення надійності захисту прав та інтересів спож-чів і процедурно та організаційно втілювати їх у життя, контролювати продаж заздалегідь визначених видів товарів, а також надавати спож-чам відповідну інфо літ-ру. Проте їх роль і значення не слід надто переоцінювати оскільки необхідність виникнення подібних держ орг-цій була зумовлена саме посиленням і зростанням масштабів консюмеризму. Як правило, процес прийняття закон-чих актів у більшості країн з ринк ек-кою відбувається під сильним тиском спож-чів.

На цей час склалася ситуація, коли відсутність ек заінтересованості у під-в випускати дешеві товари співпала з загальним скороченням вир-ва, а утримання фін стабільності за рахунок «накручування» цін на продукцію вступає у суперечність з кінцевою метою вир-ва — забезпечення потреб спож-ня.

К-ть та асортимент випущених і проданих тов є лише однією стороною проблеми. Ін стороною проблеми є те, що останнім часом значно знижується якість виробів. Недостатня їх к-ть зняла майже всі бар'єри на шляху неякісної продукції. Багато претензій спож-чі мають, зокрема, до якості продовольчих товарів, виробів легкої пром-ті, товарів культ-побут призначення. Щороку внаслідок невідповідності спож вл-тей виробів вимогам спож-чів вони втрачають в середньому до 18% в-ті куплених товарів і до 30% свого вільного часу.

Питання якості ніколи раніше не стояло для вир-ва так гостро. Це зумовлено передусім зміною форм вл-ті, появою конкуренції та необхідністю впровадження ек режиму спож-ня. На ринку з'являється багато різноманітних товарів, але не всі вони задовольняють смаки покупців. З новою силою розгортається конкурентна боротьба за розширення асортименту, за підвищення якості продукції, що супроводжується зменшенням витрат на її вир-во та реалізацію.

Розшарування сус-ва на бідних і багатих різко змінило як стр-ру спож-ня, так і вимоги до якості товарів та послуг. Складається ситуація, за якої зростання попиту бідних покупців відстає від рівня вир-ва, а вимоги забезпечених верств н-ня на порядок випереджають уявлення пром-ців про якість своєї продукції. Це призводить до парадоксальної ситуації: з одного боку, є надлишкова тов маса, а з ін – тов маси не вистачає. Вихід із такої ситуації можливий шляхом реальної, тобто диференційованої орієнтації на спож-ча, викор-ня різноманітних методів вив ринку, аналізу попиту і спож-ня, виявлення вимог і реакції покупців на якість та асортимент товарів.

Особливості суч форм гос-ня мають бути пов'язані не тільки з пріоритетом якісних хар-к продукції. Не менш складним завданням є пере­орієнтація у вир-ві та обслуговуванні з пересічного на конкретного спож-ча з його специф спектром різноманітних потреб і запитів.

Спрямованість ек-ки на абстрактні запити реально неіснуючого «сер» спож-ча зумовлена неузгодженістю дійсних потреб з результатами госп д-ті, або (що ще гірше) нав'язуванням спож-чам безликої, стандартизованої продукції. Налагодження прямого і зворотного зв'язку «вир-к-спож-ч», «спож-ч-вир-к» є проблемою консюмеризму. За даними обстежень, 14% покупців орієнтуються на рекомендації реклами, 29% - на думку продавців, 56% − на поради знайомих і друзів.

Проблема збільшення на спож ринку Укр обсягів реалізації неякісних та небезпечних для викор-ня тов масового споживання зумовлена багатьма причинами і простежується на шляху від їх вир-ва (імпорту) до реалізації. Основними ек причинами, що змушують спож-чів купувати найбільш дешеві і, як правило, неякісні товари (здебільшого закордонного вир-ва), є значне зниження купівельної спроможності н-ня, зниження обсягів власного вир-ва якісних товарів і поява на ринку продуктів «тіньового» і «чорного» вир-ва та імпорту (насамперед контрабандного).

В Укр існує досить розгалужена держ сис-ма контролю за якістю товарів, яка охоплює санітарно-епідеміологічну службу МОЗ, органи сертифікації продукції Держстандарту та ін міністерств і відомств, органи контролю Держспоживзахисту. В держ сис-мі сертифікації Укр (УкрСЕПРО) акредитовано 138 органів 17 міністерств та відомств і близько 680 випробувальних лабораторій за 32 видами продукції.