32. Доходи н-ня Укр, види і джерела.

Доходи н-ня - це сукупність грош коштів і нату­р надходжень, які домогос-ва отримали за певний період. У перехідній ЕК-ці вони мають досить складну стр-ру. Це визначається передусім наявністю в ек-ці різних форм вл-ті, що активно впливають на процес фор-ня, розподілу і перерозподілу доходів.

У сукупному доході сім'ї головну роль відіграють гр доходи, що складаються із ЗП, доходів від трансферних платежів (пенсій, соц допомоги, стипендій та ін соц виплат), грош надходжень від продажу продуктів с/г, від під-цької д-ті, вл-ті тощо.

Найважливішим джерелом доходів для більшості н-ня є ЗП. В Укр частка ЗП у сукупних доходах н-ня знизилась від 66,2% 1991 року до 47,2 1998 року, однак і нині ЗП - основне джерело доходів н-ня.

Другим джерелом грош доходів н-ня є трансферні платежі. Урядові трансферні платежі - це прямі виплати, що здійсн державою приват особам і не пов’язані з вир-вом товарі або послуг (пен­сії, соціальна допомога та стипендії) - 24,2% 1998 року.

Доходи від трансферних платежів поділяють на дві групи: доходи від соц страх-ня і держ допомоги. Серед програм соц страх-ня найважливішою програмою є пенсійне страх-ня. Другим різновидом трансферних платежів є соц допомога. Виплата держ допомоги здійснюється за багатьма програмами. Такими осн програмами є: держ допомога сім'ям з дітьми, надання населенню субсидій для відшкод видатків на оплату житлово-кому­н послуг, придбання скрапленого газу, твердого та піч­ного побутового палива, адресна соц допомога малозабезпеченим сім'ям і допомога на поховання.

В умовах трансформаційного спаду, коли зменшилась зайнятість працездатного н-ня, важливу роль відіграють доходи від особистого підсобного гос-ва (ОПГ). Частка надходжень від ОПГ (у натур і грош вираженні) перевищує 50% сукупного доходу сільських сімей.

Офіц статистика одним із джерел доходів н-ня вважає доходи від продажу іноземної валюти. Насправді лише невелика к-ть людей в Укр отримує доходи в іноземній валюті. Доходи від під-цької д-ті і доходи від вл-ті в Укр. ще незначні. Згідно з прогнозами, питома вага доходів від цінних паперів 2010 року має досягти 5%.

Також вирізняють інші надходження (спадщина, аліменти, гонорар).

Розглядаючи проблему держ регулювання доходів н-ня, потрібно чітко усвідомити мету такого регулювання. У сфері розподілу доходів виокремлюють такі головні цілі держави: зменшити масштаби бідності й не допустити надмірної диференціації доходів. Держава намагається зменшити нерівність розподілу дохо­дів та зменшити масштаби бідності, використовуючи різно­манітний інструментарій.

Регулюючи доходи н-ня, держава викор-вує різні методи, адекватні у тій чи ін ситуації. Методи держ регулювання доходів н-ня поділяють на 3 групи: прав, ек та адм.

55. Механізм оподаткування доходів та його вплив на рж н-ня.

Активна участь держави в процесі сусп розподілу і перерозподілу новоствореної (передусім прибуткової) в-ті є одним з найважливіших напрямів її д-ті. Цей напрям розподільчих відносин має надзвичайно великий вплив на процес фор-ня реал доходів та РЖ н-ня. Ефективне функц-ня механізму фіскальної сис-ми, що регулює процеси справляння податків, джерелом яких є доходи громадян, вимагає від держави макс-но повного врахування реал ек можливостей різних соц верств н-ня, яке є потенційним платником податків. Важливий аспект опт-ції податк політики — сфера розподілу особистих доходів н-ня.

На сьогодні вітч податковій сис-мі притаманна велика к-ть ек аномалій та соц суперечностей, що потребують свого негайного розв'язання. Це стосується перш за все функц-ня механізмів справляння прямих і непрямих податків із доходів громадян.

В процесі регулювання механізмів стягнення податків з н-ня акцент має бути зроблений на оцінці реал масштабів накопичених суперечностей, визначенні та застосуванні найбільш прийнятних заходів для їх подолання. В основі цієї роботи має бути макс-но повне дотримання принципів соц справедливості, що реалізуватиметься у механізмах податково-розподільчого впливу держави на фор-ня і перерозподіл реальних доходів н-ня.

Соц справедливість — забезпечення соц підтримки малозабезпечених верств н-ня шляхом встановлення ек обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування прогресивного оподатк-ня їх доходів; інфляційна нейтральність — забезпечення нейтралізації фіскальної заінтересованості та залежності фор-ня доходів бюджету за рахунок інфляційних джерел надходжень.

Негативні тенденції, притаманні суч процесу оподатк-ня доходів громадян, які суттєво впливають на ЖР н-ня країни: 1)шкала прибуткового податку з громадян, що діє на сьогодні, справляє значно більший фіскальний тиск на доходи громадян, ніж це мало місце у минулому; 2)на тлі загальної тенденції зростання питомої ваги прибуткового податку у фонді оплати праці зазначений процес відчутно посилюється внаслідок збільшення обсягів сукупної річної заборгованості затриманої до виплати зарплати; 3)прибутковий податок сьогодні факт є податком на ЗП працюючих у тому секторі ек-ки, що є "прозорим" для податкових органів; 4)спостерігається значна втрата реал купівельної спроможності фонду відтворення роб сили, що отримують працюючі, внаслідок зростання тиску на нього з боку непрямих податків.

Податки, що безпосередньо вкл до ціни товарів і послуг першої жит необхідності, приховують посилення фіскального тиску саме на бідні верстви н-ня, на працюючих громадян, які на ринку спож тов створюють найбільш масовий попит. Саме тому непрямі податки є переважно податками на бідних.

Найбільш хар-на особливість зростання податкового тиску на доходи н-ня Укр в сучасних умовах полягає у тому, що цей процес відбувається паралельно із масштабним абсолютним скороченням витрат держави на соц потреби, інтенсивним згортанням сусп фондів спож-ня та першочерговим спрямуванням бюджетних коштів на обслуговування динамічно зростаючих вн та зовн боргів держави. Дослідження осн проявів посилення фіскального тиску (переважно на працюючі та малозабезпечені верстви н-ня), а також аналітична оцінка негативного впливу зазначеного явища на динаміку реал доходів н-ня свідчать про нагальну необхідність термінового ств-ня у вітч умовах конкретних механізмів реалізації принципу соц справедливості у сфері оподаткування доходів громадян і подальшого забезпечення їх ефективного функц-ня. Зазначене питання потребує свого подальшого ґрунтовного вивчення.