44. Компенсації та привілеї.

Сутність категорії "соц гаранти" у широкому розумінні, то до її складу мають бути вкл абсолютно всі умови та джерела, що забезпечують реалізацію прав людини в існуючій багатоманітності реал проявів життєд-ті, гарантованих нормами чинного закон-ва. У вузькому розумінні соц гарантії — це лише ті закон-чо закріплені конкретні норми, які стосується вирішення питань соц забезпечення н-ня.

Соц гарантії цього рівня можуть мати такі основні форми. Серед закон-чо закріплених соц гарантій окремо можна виділити категорію "соц пільги". Ця категорія хар-зує надзвичайно складні і соц-конфліктні ек відносини в сис-мі, що є складовою регулювання ЖР н-ня. Важливою ек особливістю пільг є те, що вони надаються не у грош формі, а у формі безкоштовних послуг, що спож-ються певними категоріями н-ня.

В залежності від категорій отримувачів та видів пільг їх можна поділити на 2 форми: компенсації (або життєво необхідні та соц виправдані пільги); привілеї (тобто такі пільги, які не є ек необхідними та соц справедливими).

У соц плані пільги від привілеїв відрізняються тим, що переважна їх більшість за своєю суттю є соц виправданими ек компенсаціями та сусп відшкодуваннями окремим громадянам і певним групам н-ня і їх надання не суперечать принципу соц справедливості. Привілеї за своєю сутністю є такими пільговими перевагами, що не мають під собою ні ек обґрунтування, ні сусп виправдання і своєю дією суперечать засадам соц справедливості. Аналіз понятійного змісту категорії "привілеї" та тенденцій розвитку цього феноменального явища в сис-мі регулювання ЖР н-ня дозволяє визначити особливості їх прояву у вітч практиці та окреслити можливі шляхи їх обмеження або повної ліквідації. Існуюча на сьогодні в Укр сис-ма привілеїв є рудиментарною і до того ж спотвореною формою адаптації колишньої сис-ми номенклатурно-бюрократичних привілеїв до умов ринк трансформації та процесів розбудови нової незалежної держави. Абсолютна більшість привілеїв поширюється на порівняно незначне коло високопоставлених осіб, переважно держ службовців, які за З Укр "Про держ службу" віднесені до першої або "вищої" категорії.

Щодо ін форми існування соц пільг, що за своєю ек сутністю переважно є сусп компенсаціями, то вони стосуються значної к-ті громадян, а необхідність їх, як правило, не підлягає сумніву. Такі форми пільг, як право на достроковий вихід на пенсію, скорочення роб дня, переваги у спож-ні окремих благ та послуг, які певним чином відшкодовують втрату здоров'я роб-ків, праця яких пов'язана з підвищеним фіз і нервовим навантаженням, а також відбувається у суворих прир-клімат або технол-шкідливих умовах, мають бути обґрунтованими та спрямованими на забезпечення більш сприятливих для прац-ків умов праці та відпочинку.

54. Досвід орг-ції пенсійного забезпечення в країнах ринк ек-ки та необхідність і можливість його викор-ня у вітч практиці.

Практичне рефор-ня пенсійної сис-ми в Укр пробудило у сус-ві інтерес до світ досвіду розв'язання цієї надзвичайно важливої соц проблеми. Нині у світі існує три базові стратегії пенсійного забезпечення: солідарна, накопичувальна і змішана.

Солідарна стратегія передбачає солідарні відносини між поколіннями прац-ків - тобто тих, хто працює нині і утримує пенсіонерів, з одного боку, і пенсіонерів, з іншого..

Накопичувальна стратегія передбачає наявність держ, корпоративних і особистих накопичувальних пенсійних програм, за допомогою яких фор-ється майбутня пенсія громадянина. Принципова особливість накопичувальної пенсії в тому, що вона є приват вл-тю пенсіонера, який має право розпоряджатися нею на власний розсуд. Як правило, її заповідають спадкоємцям.

Змішана стратегія передбачає комплексне викор-ня в пенсійній моделі елементів солідарної та накопичувальної стратегій, а також сис-м пенсійного страх-ня.

Радянська (нині діюча укр) солідарна модель. Чинна нині - це солідарна сис-ма (вона спирається на ідею солідарності поколінь - працюючого і пенсійного. Працююче покоління віддає третину свого заробітку пенсіонерам. Пенсія фор-ється за рахунок відрахувань до ПФУ: роботодавця - 32% ФОП; працівника - 1-2% брутто/ЗП. Розмір і своєчасність виплати пенсії напряму залежить від к-ті працюючих, к-ті пенсіонерів та своєчасності сплати внесків до ПФУ. Фактично і юридично - це держ пенсія, розмір якої становить 30-35% середньої ЗП.

Російсько-польська солідарно-накопичувальна модель пенсійного забезпечення - класичний приклад змішаної стратегії. До речі, керівництвом Укр саме ця модель взята за базову для фор-ня власної пенсійної сис-ми, в якій будуть присутні всі 3 рівні - солідарний, страховий і накопичувальний. Така сис-ма добре перевірена на практиці. До речі, другий (страх) рівень в цій моделі дуже схожий на солідарний рівень, адже гроші цього рівня теж належать державі.

Амер накопичувально-солідарна модель (США, деякі країни Латинської Америки, Португалія). Середній амер-ць має можливість забезпечити собі 3 пенсії: держ, приват корпоративну і приват інд. Сукупна податкова ставка на фонд ЗП за умови функц-ня амер моделі пенсійної сис-ми становить 15,3%. Її в рівних частках сплачують роботодавець і прац-к При реалізації пенсійних програм другого рівня учасники мають право самостійно обирати інв проекти, куди фонди зобов'язані спрямувати їхні пенсійні внески. До того ж при відкритті особистого пенсійного рахунку є певні особливості. Так, не оподатковуються щорічні внески на суму, що не перевищує 2 тис. доларів. Крім того, якщо гроші знімаються з ОПР до досягнення 59,5 років, доводиться платити прибутковий податок.

Німецька накопичувально-солідарна (вир) модель має ті ж три рівні. Особливість німецької моделі у тому, що на підприємстві створюється самоврядний стр-ний підрозділ, який займається корпоративними та особистими пенсійними програмами прац-ків. Накопичені кошти йдуть на відновлення та модернізацію вир-ва. Ця модель функц-нує в Австрії, Бельгії, Франції, Греції, Швеції та ін країнах.

Пенсійна система в Укр. Після прийняття нових законів

Має набрати чинності 3-рівнева пенсійна сис-ма, де: 1-й рівень - держ пенсійне забезпечення; 2-й рівень - обов'язкове пенсійне страх-ня з правом приват вл-ті на накопичені кошти; 3-й рівень - накопичувальні пенсійні сис-ми: корпоративні НПФ; професійні НПФ; відкриті НПФ; страх компанії; банки (пенсійні депозитні рахунки).

Пенсія має фор-тися з таких джерел: держ пенсія + додаткова страх пенсія + накопичувальна пенсія. Обсяг такої "потрійної" пенсії має сягнути 65-70% середньої ЗП прац-ка. Модель, навіть така хороша, яку обіцяють нам, це всього лише елемент, хоч і надзвичайно важливий і вагомий, загальної концепції рефор-ня пенсійної сис-ми. Але модель не може бути реалізованою, якщо в цій концепції чітко не виписані шляхи побудови взаємовигідних відносин між осн суб'єктами пенсійної сис-ми: найманим прац-ком, роботодавцем і державою.