6. Сутність, види і соц-ек значення спож бюджетів населення. В-ть життя населення.

Найважливішим індикатором, що хар-зує ЖР н-ня, є мін спож бюджет (МСБ). Особливість показника - він відбиває таку межу спож-ня, рівень якої вже може бути віднесений до стану малозабезпеченості.

МСБ дозволяє надійно визначити величину в-ті того рівня спож-ня, на межі якого відбувається перехід від сер забезпеченості до спож-ня, що починає відповідати параметрам стану малозабезпеченості. Величина в-ті нормативно визначеного МСБ є тим показником в-ті життя, що визначає межу, нижче якої починається рівень спож-ня, що може бути віднесений до стану бідності.

Відповідно до З УРСР "Про МСБ" (1991р.) цей показник малозабезпеченості розраховувався в сер на душу (для всіх осн соц-демограф груп н-ня Укр і на 1 члена сім'ї з 4ох осіб різного складу) на базі сис-ми спож кошиків, визначених для 13 стат-вік груп н-ня. До нього було вкл ≈ 300 видів продовольчих, непродовольчих тов та послуг, які необхідні людині для задоволення жит потреб.

*Мін спож-ня на нормативно достатньому рівні (на рівні, що відповідає складу і стр-рі нормативно визначених спож кошиків, на базі яких розраховується МСБ), *соц допустимий мін спож-ня (спож-ня на рівні прожит мінімуму). Ці в-ні показники за своїм якісним соц-ек змістом хар-зують різні рівні спож-ня та життя людини, що перебуває у стані малозабезпеченості.

Нормативи спож-ня жит благ, що закладені у споживчі кошики, за кількісним складом і якісною стр-рою яких розраховувався мін спож бюджет н-ня Укр, були визначені вченими на підставі виваженого наук обгрунтування і всебічної професійної експертизи.

Фахівці виходили не з конкретних можливостей ек-ки, а з наук визначення об'єкт мін необхідних фізіол та дух потреб, що забезпечують просте відтворення людини як соціуму, враховуючи її конкретний стат-вік стан. При цьому диференційовано (із урахуванням стат особливостей) визначався такий конкретний обсяг спож-ня продовольчих, непродовольчих тов та послуг, який був би мін достатнім для забезпечення рівня простого відтворення життя і роб сили працездатної людини, або для підтримки життя людини похилого віку на належному соц-ек рівні, або для ств-ня рац умов для забезпечення повноцінного фізіол і розумового розвитку дитини чи підлітка, тобто у цьому випадку враховувались ек умови розширеного відтворення особи.

Рівень малозабезпеченості визначає величину в-ті такого мін достатнього обсягу спож-ня жит благ, нижче якого особа об'єктивно починає жити у стані бідності. Якісна хар-ка стану бідності починається нижче тієї межі задоволення особистих реал потреб, коли конкретна людина змушена жити за умов зростаючого недоспож-ня (ек насильницького обмеження спож-ня найнеобхідніших жит благ та послуг) відносно свого нормативно визначеного та мін-достатнього спож кошика.

Об'єктивно межу злиденності визначає такий рівень наднизького спож-ня, при якому інд недоспож-ня жит необхідних благ стає настільки руйнівним, що відтворення життя і труд потенціалу людини стає регресивним. У стані злиденного спож-ня починається незворотна дух деградація людини і як повноцінного громадянина сус-ва, і як особистості.

Особливість прожит мінімуму полягає в тому, що його величина в-ті за соц-ек змістом цієї категорії фактично не може бути визначена на базі викор-ня нормативного методу (аналогічно до методики розрахунків МСБ). Це передусім зумовлено тим, що ні практично, ні морал фахівці не мають професійного і громад права наук обгрунтувати нормативи якісно злиденного рівня спож-я і на їх основі складати спож кошик животіння для цивілізованої людини, яка в сучасних істор умовах ек змушена обмежити спож-я до такого рівня, який призводить до соц-псих і фізіол деградації особи. Але практика свідчить, що при наявності певного соц замовлення та за умови вольового і неприхованого тиску на науковців з боку зацікавлених урядових чиновників такі спроби можуть мати місце.

Таким чином, величина в-ті прожит мінімуму може бути розрахована як відносний показник виключно за допомогою викор-я статистичного методу: або як певна частка (30-40%) від величини в-і МСБ, або як частка від рівня в-і сукупного середньодуш спож-н н-я країни (за умови, якщо цей показник за своєю величиною перевищує величину в-ті МСБ).

Термін "бідність" і термін "злидні" сьогодні в Укр не набув поширення в наук-теор роботах і в сусп-політ та законодавчій практиці.

Процес офіц визначення прожит мінімуму (тобто реал межі злиденності) несе в собі відповідне політ навантаження. Тільки цим можна пояснити феномен, коли замість закону про МСБ, який реал визначив величину в-ті межі малозабезпеченості, було прийнято З Укр "Про межу малозабезпеченості", який за своїм фактичним соц-ек змістом визначає величину в-ті прожит мінімуму, або межу злиденності для непрацездатних непрацюючих громадян.

Законом був закладений принцип визначення "межі малозабезпеченості" на основі поєднання нормативного і статистичного методів. Нормативним методом фор-ється набір продовольчих тов, який повинен визначатись відповідно до соц норм спож-ня для осіб непрацездатного віку, що розробляється наук установами і орг-ціями. В-ть непродовольчих тов і послуг та в-ть утримання житла визначається відповідно до факт витрат сімей з низькими доходами, але не менше 15% в-ті продукт набору.

Величина в-ті межі малозабезпеченості за умови її визначення через механізм, що регламентований зазначеним Законом, фактично досягає рівня 30-40% величини в-ті МСБ. Тому з точки зору точності розрахунків величини в-ті прожит мінімуму не існувало і на сьогодні не існує об'єктивної необхідності щодо ств-ня нового механізму її визначення.

Що стосується величини в-ті фізіол мінімуму (межі фізіол виживання людини), то вона може бути розрахована або як величина, що становить частку у 0,05-0,10 величини в-ті МСБ, або шляхом визначення в-ті типового обмеженого або спрощеного місячного продуктового набору, який скл із двох видів продуктів і забезпечує калорійність харч-ня близько 1800 ккал (умовно спрощений кошик Бальцеровича вкл пляшку молока і хлібину).

Категорія "в-ть життя" — широке соц-ек поняття і залежить не тільки від рівня цін, а й від величини та динаміки доходів н-ня, стр-ри спож-ня тов та послуг, рівня сусп розвитку тощо. В-ть життя залежить і від істор, прир-клімат, морал-етичних умов життєд-ті н-ня.

В-ть життя – в-ть предметів спож-ня та послуг, що відповідають певному рівню задоволення потреб людини. Мінімум в-ті життя визначають умови, необхідні для простого відтворення життя і роб сили людини.