2. Поняття та склад фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування.

Наявність фінансових ресурсів — необхідна передумова для здійснення процесу розширеного відтворення, задоволення різноманітних суспіль­них потреб.

Джерелом фінансових ресурсів, незалежно від рівня їх формування та використання, завжди є валовий внутрішній продукт країни як вар­тість усіх створених у суспільстві благ за певний період (як правило, за рік). Зважаючи на вартісну структуру ВВП, можна зазначити, що ос­новна частина фінансових ресурсів перебуває у розпорядженні держа­ви, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, уста­нов тощо. Вони утворюються за рахунок податків та інших обов'язко­вих платежів, прибутку, амортизаційних відрахувань. А податки, збори, обов'язкові внески, прибуток є, як відомо, формами доданої вартості. Тому можна вважати, що значною мірою фінансові ресурси утворюють­ся за рахунок тієї частини ВВП, яка є новоствореною вартістю.

Виконання функцій і завдань, покладених законодавством на місце­ве самоврядування, безпосередньо залежить від обсягів фінансових ресурсів, які перебувають у їхньому розпорядженні. На обсяги фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування впливає багато чинників, головні серед яких такі:

— розподіл повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням;

— розподіл дохідних джерел державного і місцевих бюджетів, прове­дений відповідно до наданих владних повноважень і функцій;

— чинна система оподаткування: перелік податків і внесків, їх став­ки, пільги;

— організація міжбюджетних відносин і порядок надання трансфер­тів місцевим бюджетам із державного бюджету;

— стан фінансового ринку країни і реальні можливості органів міс­цевого самоврядування у сфері використання запозичених (кредитів) і залучених коштів (місцевих позик);

— склад і фінансовий стан підприємств та інших суб'єктів господа­рювання, які належать до місцевого господарства;

— конкретні зусилля органів місцевого самоврядування, спрямовані на забезпечення соціально-економічного розвитку територій, населених пунктів, пошук альтернативних джерел доходів.

Основними складовими фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування є: доходи місцевих бюджетів, кошти цільових фондів, фі­нансові ресурси підприємств комунальної власності, благодійні, спон­сорські внески, пожертвування, інші ресурси, передбачені законодав­ством.

Залежно від місця формування фінансових ресурсів, їх можна поді­лити: на власні фінансові ресурси, сформовані на території місцевого самоврядування у процесі створення валової доданої вартості; фінансові ресурси, створені на інших територіях країни, які за допомогою перерозподільних процесів спрямовуються органам місцевого самовряду­вання за недостатності власних коштів.

Найбільше фіскальне значення для місцевих бюджетів мають загальнодержавні податки (податок з доходів фізичних осіб, плата за землю, по­даток із власників транспортних засобів, єдиний податок з суб'єктів під­приємницької діяльності, плата за торговий патент на деякі види під­приємницької діяльності) та місцеві податки і збори.

Серед неподаткових надходжень виокремлюються адміністративні збо­ри і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, в тому чис­лі плата за оренду цілісних майнових комплексів, державне мито, а та­кож власні надходження до бюджетних установ.

У складі доходів від операцій з капіталом найвагомішими є надхо­дження від продажу основного капіталу, землі й нематеріальних ак­тивів, що перебувають у комунальній власності.

Кошти підприємств комунальної власності у складі сукупних фі­нансових ресурсів органів місцевого самоврядування також переважно не відіграють вагомої ролі. Нині питання комунальної, земельної влас­ності в Україні остаточно не врегульовано, що зумовлює багато непоро­зумінь і конфліктів, не сприяє розвитку підприємств і установ, які працю­ють на території місцевих рад і входять до складу місцевого господар­ства.

Право комунальної власності територіальним громадам може нада­ватися на рухоме та нерухоме майно, землю, природні ресурси, об'єкти соціальної інфраструктури (школи, лікарні, поліклініки, дитячі дошкіль­ні заклади), культурні, спортивні установи і споруди, побутові підпри­ємства, житлово-комунальне господарство тощо. На початок 2005 р. із загальної кількості об'єктів комунальної та комунальної корпоративної власності в Україні — 77 208 дві третини становили заклади й установи у сфері управління, освіти та охорони здоров'я. Більшість об'єктів ко­мунальної власності є неприбутковими підприємствами й утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Окрім передбачених законодав­ством податків та обов'язкових платежів, ніяких інших доходів вони, як правило, органам місцевого самоврядування не дають.

Серед позитивних тенденцій останніх років слід зазначити зростання обсягів благодійних, спонсорських внесків і пожертвувань, які надхо­дять до бюджетів території місцевого самоврядування і, зокрема, уста­нов, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.