Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод_с_о_МФ(Храпко, Білик).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Контрольні запитання:

1. У чому полягають проблеми фінансового забезпечення підприємств житлово-комунального господарства?

2. Охарактеризуйте особливості фінансування підприємств житлово-комунального господарства.

3. Яка роль місцевого господарства у формуванні місцевих бюджетів?

4. Як здійснюється поєднання бюджетного фінансування з розвитком платних послуг населенню, виконанням робіт за договорами з підприємствами, організаціями, установами на господарській основі?

5. Назвіть склад та структуру видатків підприємств житлово-комунального господарства.

6. Обґрунтуйте особливості формування доходів КЖЕП.

7. Як здійснюється регулювання тарифів на житлово-комунальні послуги?

8. Назвіть напрями реформування житлово-комунального господарства в Україні.

Тематика індз:

  1. Особливості фінансової діяльності житлово-комунальних підприємств та класифікація їх витрат.

  2. Необхідність і зміст реформи житлово-комунального господарства в Україні.

Тема 11. Управління місцевими фінансами в Україні

  1. Система місцевих фінансових органів в Україні. Завдання, функції та повноваження місцевих фінансових органів.

  2. Органи управління місцевими фінансами в Україні.

  3. Функції органів казначейства з обслуговування місцевих бюджетів.

  4. Фінансовий контроль на місцевому рівні.

Основні терміни та поняття: місцеві фінансові органи, місцеве самоврядування, фінансові органи регіонального рівня, фінансові органи субрегіонального рівня, фінансовий контроль, поточний контроль, попередній контроль, наступний онтроль, ревізія, інвентаризація, перевірка.

1. Система місцевих фінансових органів в Україні. Завдання, функції та повноваження місцевих фінансових органів.

У широкому значенні місцевими фінансовими органами є всі органи, які функціонують на місцевому рівні з метою виконання завдань, пов'я­заних з управлінням місцевими фінансами. Виходячи саме з такого — широкого — тлумачення поняття місцевого фінансового органу, деякі вчені відносять до їх складу, крім фінансових органів місцевих держав­них адміністрацій та місцевих рад, також територіальні органи Дер­жавної податкової адміністрації України, Державного казначейства України та Головного контрольно-ревізійного управління України.

Крім того, це поняття трактується в наукових працях і у вузькому значенні, що зумовлено необхідністю виділення з усієї сукупності суб'єк­тів, наділених повноваженнями у сфері управління місцевими фінанса­ми, окремих груп органів, завдання та функції яких суттєво відрізня­ються — податкових, казначейських, контрольно-ревізійних та власне фінансових. У такому разі до місцевих фінансових органів відносять фінансові управління або відділи місцевих державних адміністрацій та місцевих рад.

У Бюджетному кодексі України (ст. 2) наводиться таке визначення місцевого фінансового органу:

Місцевий фінансовий орган — це установа, що відповідно до законодавства України здійснює функції зі складання, виконан­ня місцевих бюджетів, з контролю за витрачанням коштів розпо­рядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету.

Всі фінансові органи, які належать до системи Міністерства фінансів України і функціонують у складі місцевих державних адміністрацій, залежно від обсягу повноважень та рівня підпорядкованості, поділя­ються на дві підгрупи:

1) фінансові органи регіонального рівня — головні фінансові управління обласних і Київської міської державних адміністрацій та фінансове управління Севастопольської міської державної адміністрації;

2) фінансові органи субрегіонального рівня — фінансові управління районних (адміністративних районів і в районах м. Києва) державних адміністрацій та фінансові відділи районних у м. Севастополі держав­них адміністрацій.

Місцевий фінансовий орган виконує такі основні завдання:

— забезпечує реалізацію на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці загальнодержавної та місцевої бюджетної полі­тики;

— здійснює бюджетне планування і прогнозування;

— складає і подає на розгляд місцевої державної адміністрації або вико­навчого органу місцевої ради розрахунки до проекту місцевого бюджету;

— здійснює загальну організацію та управління виконанням місцевого бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу на міс­цевому рівні з питань виконання бюджету;

— формує пропозиції щодо фінансового забезпечення заходів соціаль­но-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

— розробляє рекомендації щодо вдосконалення методів фінансового і бюджетного планування та фінансування витрат.

З метою реалізації покладених завдань місцевий фінансовий орган виконує такі функції:

— веде реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів;

— розробляє і доводить до головних розпорядни­ків коштів місцевого бюджету інструкції з підготовки бюджетних за­питів; визначає терміни подання бюджетних запитів;

— проводить аналіз бюджетних запитів, поданих головними розпорядниками бюджетних коштів, на предмет їх відповідності меті, пріоритетності, а та­кож дієвості та ефективності використання бюджетних коштів;

— бере участь у складанні балансу фінансових ресурсів відповідної адміністративно-територіальної одиниці, аналізує соціально-економічні показники її розвитку та враховує їх під час складання проекту місце­вого бюджету;

— організовує роботу, пов'язану зі складанням проекту місцевого бюджету;

— складає проект місцевого бюджету та готує пропозиції щодо кош­тів, які передаються для розподілу між бюджетами нижчих рівнів або для виконання спільних проектів; подає їх на розгляд керівництву міс­цевої адміністрації або виконавчого органу місцевої ради;

— складає та затверджує розпис місцевого бюджету та зміни до ньо­го;

— готує та подає відповідній місцевій раді офіційні висновки про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету з метою внесення змін до рішення про місцевий бюджет;

— разом з органами державної податкової служби, територіальними органами державного казначейства та іншими уповноваженими органа­ми забезпечує надходження доходів до місцевого бюджету та вживає за­ходів щодо ефективного витрачання бюджетних коштів;

— погоджує висновки органів стягнення про повернення з місцевих бюджетів помилково або надміру зарахованих платежів;

— здійснює у межах своєї компетенції контроль за дотриманням бюджетного законодавства;

— перевіряє правильність складання і затвердження кошторисів та планів використання коштів установами й організаціями, які фінансу­ються з місцевого бюджету;

— бере участь у формуванні та реалізації інвестиційних програм;

— розглядає звернення та готує пропозиції для прийняття рішень про виділення коштів з резервного фонду бюджету;

— бере участь у проведенні розрахунків за міжбюджетними трансфертами;

— розглядає звіти про виконання місцевих бюджетів та ін­ші фінансові звіти, подані територіальними органами Державного каз­начейства;

Бюджетним кодексом України місцевим фінансовим органам надано право у разі виявлення бюджетного правопорушення з боку розпорядника або одержувача коштів місцевого бюджету вчиняти щодо нього такі дії:

— призупиняти операції з бюджетними коштами;

— застосовувати адміністративні стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях. Такі стягнення накладаються за рішенням керів­ника місцевого фінансового органу.

У складі місцевих фінансових органів регіонального рівня функціонують чотири управління: бюджетне; доходів та фінансів галузей виробничої сфери; фінансів невиробничої сфери; фінансового, кадрового та інформаційного забезпечення. В кожному з них створюються окремі відділи. Структура фінансового управління районної державної адміністрації затверджується керівником вищого фінансового органу. Зазвичай у йо­го складі утворюються такі підрозділи:

— бюджетний відділ;

— відділ доходів та економічного аналізу;

— відділ бухгалтерського обліку та звітності.

Місцеві фінансові органи у процесі реалізації завдань, віднесених до їх компетенції, активно взаємодіють з органами місцевого самовряду­вання та виконавчої влади, територіальними органами Державної податкової служби України, Державного казначейства України, Головно­го контрольно-ревізійного управління України, підприємствами та уста­новами.