- •1. Київський університет у період української революції (1917-1919).
- •2. Розформування університету на окремі вищі навчальні заклади (1920-1933).
- •3. Київський університет післявоєнного періоду (1944-1991)
- •4. Становлення Київського університету імені Тараса Шевченка як центрального вищого навчального закладу в незалежній Україні
- •5. Утворення і розвиток факультету (інституту) міжнародних відносин у Київському університеті імені т.Г.Шевченка за радянської доби.
- •6. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка як головний навчально-методичний центр з підготовки фахівців-міжнародників у незалежній Україні.
- •7. Поняття та різновиди офіційно-ділового стилю
- •8. Імідж ділової людини та його складові
- •1. Значення зовнішнього вигляду у створенні іміджу професіонала
- •2. Основні вимоги до одягу ділової людини
- •3. Принципи та критерії підбору ділового гардеробу
- •4. Одяг бізнесмена у неформальних робочих ситуаціях
- •9. Зовнішній вигляд дипломата, політика, ділової людини
- •10. Загальні вимоги до ділового стилю для жінок
- •11. Принципи ділового етикету
- •12. Загальні норми поведінки в унів., в оф. Установах та під час оф. Заходів
- •13.Мовна культура як складова культури ділового спілкування
- •14.Правила та види вітань за нормами ділового етикету
- •15.Офіційні звернення.
- •16. Офіційні форми рекомендування, представлення за принципами ділового етикету
- •17.Країнознавство як сукупність міжгалузевих наукових досліджень країн і регіонів
- •18.Об'єкт і предмет країнознавства
- •19. Множинність предметів країнознавства. Комплексне країнознавство
- •20. Предмет країнознавства в галузі знань "міжнародні відносини"
- •21.Еволюція країнознавчих теорій і вчень
- •22.Зарубіжні національні країнознавчі школи
- •23.Країнознавство та країнознавчі школи в Україні
- •24.Типології та класифікації у країнознавстві
- •25.Історико-географічні регіони світу
- •27.Етнокультурні регіони світу
- •28.Духовно-релігійні регіони світу
- •29.Формування сучасної політичної карти світу
- •30. Основні лінії впливу геополітичного чинника на міжнародні відносини
- •31. Цільові та комплексні країнознавчі дослідження
- •32. Джерела інформації для країнознавчого дослідження
- •33.Географічне і політико-географічне положення країни як чинник її зовнішньої політики
- •34. Методами країнознавчого дослідження є:
- •35. Природні умови і ресурси як чинник зовнішньополітичних інтересів країни
- •36. Місце історичної компоненти в комплексному країнознавстві
- •37. Рівень економічного розвитку та структура господарства як чинники зовнішньої політики держави
- •38. Геоекономічні чинники в міжнародних відносинах
- •39. Характер політичної організації суспільства як чинник зовнішньої політики держави
- •41.Геокультурологія та геокультурне середовище країни чи регіону
- •1. Культура й географічні образи
- •2. Геокультурні образи
- •3. Геокультурні образи й цивілізаційні границі
- •4. Структура геокультурного простору: приклад Візантії
- •5. Геокультура й образно-географічна картина світу
- •6. Використані терміни
- •Геокультура
- •42.Етнічний склад населення та міжетнічні відносини як чинники зовнішньої політики держави.
- •1. Поняття етнонаціональної політики
- •2. Етнонаціональні відносини та проблеми національної політики.
- •43.Геоетнологія та геоетнологічне середовище країни чи регіону
- •44. Проблеми міграції населення як чинники міжнародних відносин
- •1. Збільшення масштабів міжнародної міграції
- •2. Розширення географії міжнародних міграцій
- •3. Якісні зміни структури міграційних потоків
- •4. Фемінізація міграційних потоків
- •5. Неухильне зростання і структурна нездоланність нелегальної імміграції
- •6. Зростання масштабів і розширення географії вимушених міграцій
- •7. Збільшення значущості міжнародної міграції населення в демографічному розвитку світу
- •45. Релігієзнавство як складова комплексного країнознавства
- •46. Георелігієзнавство та георелігійне середовище країни чи регіону
- •47.Аналітико-прогностичні можливості країнознавства
- •48. Аналітична довідка міжнародника-експерта з країни або регіону
9. Зовнішній вигляд дипломата, політика, ділової людини
У наш час залишається досить помітним зв'язок одягу й соціальної ролі людини, зовнішній вигляд якої повинен відповідати тому щаблю, яку вона обіймає в службовій ієрархи. Наприклад, гардероб у підлеглого не повинен бути дорожчим, ніжу його безпосереднього керівника, а в члена делегації більш представницьким, ніж у її голови. Порушення цих неписаних правил може викликати здивування з іноземних партнерів, особливо із тих країн, де службові відносин/ ґрунтуються на підкресленому дотриманні старшинства. Фахівці з дрес-етикету/ {dress - англ., одяг) стверджують., що на першому щаблі кар'єри краще побути "сірим мишеням". І, напроти, претендуючи на вищу посаду, треба з'явитись перед роботодавцем у дорогому костюмі.
Формулу професійної зовнішності, іміджу можна визначити таким чином: доглянута людина., яка поводить себе впевнено та гідно й одягнута відповідно до професійної ролі, яку вона виконує, а також відповідно де часу, місця л характеру події.
Слід завжди пам'ятати, що одяг – свого роду візитна, картка не лише певної особи, але й установи, яку вона представляє. У офіційно-ділових відносинах дуже важливо відповідати загальноприйнятому іміджу дипломата, політика, бізнесмена тощо. А цей імідж припускає ретельне дотримання класичного стилю в одязі.
Одяг для офіційно-ділового спілкування повинен бути якісним і відрізнятися розумною консервативністю (відсутністю яскравих кольорів, екстравагантного крою),' що, однак, не означає повного нехтування модою. Не варто поєднувати в гардеробі речі, які різко відрізняються за ціною, і ця ціна виявляється в якості. Важливим правилом для людей представницьких професій є правило, яке рекомендує не з'являтись на роботу в одному й тому ж одязі Два дні підряд. Фахівці з дрес-етикету рекомендують діловій людині мати не менше п'яти костюм в.
Основними кольорами для чоловічих костюмів вважаються сірий, темно-сірий, темно-синій, чорний та колір вугілля. Ці кольори визначають як кольори влади (сильні кольори). Чорний костюм призначений для найурочистіших випадків. Пізньої осені, взимку, ранньою весною, у вечірній час перевага надається темному костюму, у денний час і влітку ~ світлому. Оптимальна кольорова формула чоловічого костюму: однотонність - малюнок - однотонність Наприклад, якщо одягаються однотонні костюм і сорочка, то краватка повинна бути з малюнком. Якщо костюм має малюнок (у смужку, у клітинку), то краватка й сорочка - однотонні. Водночас, із костюмом, пошитим із тканини без чіткого малюнка, наприклад у розмиту смужку, гармонує краватка з домінуючими за інтенсивністю смугами, з костюмом у неяскраву крупну клітину з тонких ліній краватка з негустим орнаментом (в цяточку).
Піджак краще одягнути класичний "англійський1 (з двома шлицями позаду). На відміну від європейського (без шлиць) та американського (з однією шлицего} він дозволяє своєму власникові не лише елегантно стояти, але й сидіти. Жилет додає костюмові більшої офіційності й свідчить про його вищу ціну. Костюм позинен бути із всани або виглядати так,- як костюм із вовни.
Відповідно підбираються й інші компоненти - сорочка, краватка, черевики, аксесуари. Звичайно, все має бути досконально свіжим. Обов'язково чиста, відпрасована носова хустинка.
Сорочка повинна бути бавовняною або виглядати як бавовняна. Перевага надається однокольоровим сорочкам, хоча тонка смужка або клітина допустимі. Діловий етикет забороняє одягати сорочку з коротким рукавом під піджак. На думку західних фахівців з дрес-коду, короткий рукав є символом нижчої соціальної верстви середнього класу й тому не може суто психологічно викликати почуття поваги або влади. Манжети сорочки повинні виглядати з-під піджака на.1-1.5 см Чим темніший костюм. тим світлішою повинна бути сорочка.
Діловий костюм не носять без краватки.Відсутність краватки підкреслює вільний стиль життя й поводження, притаманні акторам, художникам, письменникам тощо. Запрошуючи гостей "без краватки", підкреслюється неформальний характер зустрічі, що налаштовує на вільний обмін думками, який допустимий у дружньому колі.
При виборі краватки основна увага приділяється якості. Цінуються Італійські шовкові краватки ручної роботи. Краватка має бути шовкова або виглядати як шовкова. Популярні краватки в ’ американському" стилі - у діагональну синьо-червону смужку. Смугаста краватка вважається класичним атрибутом успішного бізнесмена. Наступною в списку краваток. рекомендованих для носіння, фахівці з дрес-коду ставлять однокольорову краватку. За нею слідує краватка у; цяточку, далі йдуть фулярові краватки"(з маленькими геометричними фігурами, розміщеними малюнком. який повторюється, "клубні краватки" (з малюнком із зображенням тварин, емблем і значків, які повторюються). Ширина краватки повинна з відповідати ширині лацканів піджака. Корисно також пам'ятав, що краватка повинна співвідноситься з габаритами чоловіка, який її одягає: чим більший розмір людини, тим ширшою є краватка. В офіційному одязі практично скрізь є правилом краватка темних тонів у сполученні з: світлою сорочкою. Стандартна краватка повинна зав'язується таким чином, щоб кінець краватки знаходився на рівні середини паска.
Краватка підбирається під тон костюму, що означає не однокольорове , а гармонійне співвідношення кольорів. Кольори краватки та костюму повинні доповнювати один одного, але при цьому не співпадати. краватка та носова хустинка повинні доповнювати одна одну, не маючи при цьому ідентичного малюнка.
Колір шкарпеток повинен відповідати костюму або бути темнішим створюючи мякий перехід до кольору взуття. Важливою деталлю є довжина шкарпеток. Вони повинні бути довгими - до гомілки, щоб чоловік міг сидіти,закинувши ногу за ногу: не відчуваючи незручності через свій вигляд.
Правила етикету не допускають носіння замшевого взуття з офіційним костюмом. Кращими вважаються черевики на шнурівці, обов'язкове зі шкіри. Чорні черевики пасують до костюму будь-якого кольору {темно-синього, сірого, чорного), темно-коричневе взуття погано СПІВВІДНОСИТЬСЯ із темним костюмом, але пасує до одягу бежевого кольору. Черевики кольору світлого загару, бежеві;, сірі та білі в діловому світі неприпустимі
і їх носять зі світлими літніми костюмами, частіше спортивного стилю. У фасоні черевиків для бізнесу небажані декоративні елементи: пряжки, бантики, китиці тощо. Кращими дня ділової людини вважаються гладкі : череВики оксфордського типу.
Чоловікам не рекомендується носити дорогоцінності в якості прикрас. Припустимими аксесуарами для чоловіків є функціональні речі: шпилька або зажим для краватки, запонки, ремінь, гаманець, блокнот, ручка, футляр для візитівок. футляр (брелок) для ключів. Вироби повинні бути високоякісними, бажано витриманими в одному стилі. Годинник - обов'язковий атрибут ділової людини: відсутність якого може бути розцінена як недостатня увага й повага до часу.
В офіційній обстановці піджак ДІЛ080Т людини повинен бути завжди застібнутим. У такому 'вигляд; входять у приміщення, зокрема в кабінет на нараду, у глядацьку залу, у ресторан, виступають із промовою, сидять у президії. Танцюють теж лише а застібнутсму піджакові. Особа. яка виголошує тост, повинна встати, застібнузши піджак. Розстібнути піджак можна за столом під час прийому з розсадкою, а також сідаючи в крісло, наприклад у театрі. Двобортні піджаки не розстібають.Поли такого піджака крояться з великим запасом і в розстібнутому вигляді він втрачає форму.
Достатньо поширеною є думка, що при носінні однобортного піджака нижній ґудзик взагалі не повинен застібатися. Але існують й інші погляди. Наприклад, деякі фахівці з дрес-етикету вважають, що нижній ґудзик розстібають лише з приміщенні, де передбачається сидіти. Ця ситуація не передбачена, наприклад, на фуршетї або коктейлі. Носіння піджака не поєднується зі шкіряною курткою, тому на роботу слід приходити в пальто або плащі. Не рекомендується тримати руки в кишенях піджака, особливо при вітанні, представленні, розмові з жінкою, особою, старшою за віком або положенням. Цей жест може сприйматися як неповага до своєї особи. До того ж, руки в карманах піджака говорять про оборонну
позицію людини. Під мас невимушеної бесіди в колі друзів цей жест, напроти не розцінюється як безецеремонність.
