13.Мовна культура як складова культури ділового спілкування

Невід’ємною ознакою освіченої, всебічно розвиненої людини є висока мовна культура, тобто вміння активно використовувати як знаряддя спілкування сучасну літературну мову з усіма багатствами виражальних засобів та властивими літературній мові нормами.

Основою мови є слово – одне з наймогутніших комунікативних знарядь людини. Безсиле само по собі, воно стає могутнім і нездоланним, дієвим і привабливим, якщо сказане вміло, щиро, вчасно й доречно. А власне так – цілеспрямовано, своє-

часно, переконливо, виразно – повинна користуватися словом кожна людина в будь-якій сфері й за будь-яких умов спілкування. Недарма народна мудрість повчає: говори не так, щоб тебе зрозуміли, а говори так, щоб тебе не могли не зрозуміти. Це особливо важливе для людей, які постійно спілкуються з великою аудиторією, виконують адміністративні, державні обов’язки й покликані активно впливати на співрозмовника.

Отже, необхідне глибоке знання літературної мови й уміння послуговуватися нею.

Ділове мовлення, як і інші жанри риторики, належить до приватної риторики, в основі якої лежать принципи і закономірності загальної риторики, але, в той же час, є тут і своя специфіка. У словнику В.І. Даля знаходимо значення слова «бесіда»: "Бесіда - взаємна розмова, товариська мова між людьми, словесне їх повідомлення, розмін почуттів і думок на словах".

Таким чином, сама суть бесіди - діалогічна. Репліки учасників взаємодіють, утворюють загальну тему і розгалужуються в процесі розмови, що дозволяє співбесідникам досягти згоди, знайти найкоротший шлях до вирішення проблем і, нарешті, отримати задоволення від спілкування.

Офіційно-діловий стиль (ОДС) - функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністативно-господарською діяльністю. Належить до виразно-об'єктивних стилів; виділяється найвищою мірою книжності.

Основне призначенння - регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах та обслуговувати громадянські потреби людей у типових ситуаціях. Під функціональним різновидом мови слід розуміти систему мовних одиниць, прийомів їх відокремлення та використання. обумовлених соціальними завданнями мовлення.

14.Правила та види вітань за нормами ділового етикету

В усіх країнах світу, у цивілізованому суспільстві люди при зустрічі привітають один одного, висловлюючи цим симпатію і доброзичливість. Після вітання звичайно слідує нетривала бесіда.

Хто першим привітає?

Відповідно до існуючого етикету, першим привітає:

молодший - старшого; молода дівчина - старшого чоловіка; чоловік - жінку;

підлеглий - керівника;

той, хто обганяє здоровається першим;

той, хто проходить повз стоячого;

той, хто входить першим здоровається з присутніми, навіть, якщо це жінка;

якщо до сидячого чоловіка підходить жінка або старший за віком чоловік, то сидячий повинний встати, вітаючи їх. Проте, якщо вони проходять повз, достатньо лише ледве піднятися.

на офіційних прийомах, у гостях насамперед привітають хазяйку, потім хазяїна, потім з усіма іншими у тому порядку, як вони є;

Дуже ніяково виглядає довга пауза при зустрічі. Тому не слідує занадто багато часу витрачати на «оцінювання» розходжень у віці або в соціальному статусі людини, особливо, якщо вони не очевидні. Не треба боятися привітатися першим. Слідуйте в таких ситуаціях відомому афоризму: першим здоровається той, хто краще вихований.

У різних народів існують особливості в порядку вітання. Так, у мусульманських країнах чоловік не повинний першим привітати гарну жінку. Якщо у вас немає можливості докладно познайомитися зі звичаями того або іншого народу, слідуйте узвичаєним нормам.

Вітання супроводжується словами - «здрастуйте» або, у залежності від часу доби, - «добрий ранок», «добрий день», «добрий вечір». Далі слідує ім'я (або прізвище, титул) людини, що ви привітаєте, наприклад: «Здрастуйте, Іван Іванович» або «Добрий день, пан професор». При менше офіційному вітанні звертання опускається.

Слова вітання вимовляються чітко, не занадто швидко, але і не повільно. При цьому той, що говорить, дивиться прямо. Непристойно при вітанні відводити погляд убік, розглядати помешкання або інших гостей. Слова вітання, як правило, супроводжуються посмішкою. Тон повинний бути доброзичливим.

Буває, що ви не помітили людини і не привітали його. Якщо таке сталося, то, узнавши про це, варто вибачитися.

У молодіжних компаніях часто використовуються менше офіційні слова вітання, що цілком припустимо. Проте, якщо молода людина або дівчина надаються на прийомі або привітають старших, вони зобов'язані слідувати нормам етикету. У свою чергу, і старші, опинившись у молодіжній компанії (наприклад, серед друзів сина або дочки), повинні використовувати узвичаєне слова вітання. У противному випадку вони будуть виглядати досить безглуздо.

Форма вітання залежить від того, кого ви привітаєте. Якщо ви бачите людину вперше, то вітання повинне бути більш стриманим. Тут недоречно поляскування по плечу, гарячі обійми або поцілунки. Хоча варто враховувати культурні норми і традиції, що, у залежності від країни, припускають більший або менший прояв почуттів.

При вітанні незнайомої людини або при офіційних зустрічах неприпустимо тримати одну руку в кишені, обпиратися на які-небудь предмети, стояти, притулившись до стіни.

Вітання знайомої людини звичайно не викликає питань. У цьому випадку етикет більш ліберальний. Проте і тут важливо дотримувати ряду правил:

неввічливо, побачивши людину, яку ви хочете привітати, пробиватися до нього через усю кімнату, розштовхуючи інших;

незалежно від того, які ваші взаємовідносини з людиною, не слідує його занадто голосно його називати;

зустрівши знайомого на вулиці, не варто затримувати його надовго. Краще при бажанні або необхідності домовитися про зустріч або дзвоник;

відповідно до суворих правил етикету, чоловік, зустрівши знайому жінку на вулиці, не повинний затримувати її після слів вітання (виняток складають дружні стосунки або невідкладна справа);

жінка, зустрівши знайомого чоловіка на вулиці, може зупинитися сама, щоб обмінятися з ним кількома словами.

Потиск рук.

Вітаючись або знайомлячись, старший перший протягає руку молодшому, жінка - чоловіку, літній чоловік - молодій дівчині, учитель - учню, у робочий час начальник - підлеглому.

Не протягають руку через стіл.

Не прийняти руки, протягненої для потиску рук - образа.

Якщо по якийсь причині ви не можете подати руки, то потрібно про це сказати і чемно вибачитися.

Відповідне й одночасне вітання.

якщо зустрічаються дві жінки, одна з яких знаходиться в товаристві чоловіка, а інша одна або в товаристві іншої жінки, то відповідно до етикету спочатку здоровається перша.

при зустрічі подружніх пар першими здороваються жінки, потім чоловіки привітають жінок, а після цього - один одного;

Якщо здороваються з вашим супутником, потрібно відповісти на вітання навіть якщо людина вам не знайома.

Якщо ваш супутник здоровається зі своїм знайомим, ви також повинні з ним привітатися. Якщо це чужий, то здороватися можна безмовно, кивком голови.

Жінка може і не відповідати на вітання знайомого свого супутника, якщо тільки вітання не відноситься до неї явно. Чоловік відповідає завжди, коли привітають його супутника або супутницю.

Якщо вас привітає зовсім стороння людина, потрібно відповісти і не дати йому зрозуміти, що він помилився. Знизувати плечима або виражати здивування не чемно.

Непристойно робити вид, що не помічаєте знайомого, якщо до цього не змушують обставини.

Кого і де привітати?

Відповідно до правил, варто здороватися тільки з тими знайомими, з котрими ви знайомі. Але можна здороватися і з людьми, із якими ви часто зустрічаєтеся по дорозі на роботу, у магазин або в іншому місці в тому випадку, якщо ви вже з ними розмовляли.

Якщо ви не впевнені в тому, що ця людина вам знайома, краще все рівно привітатися.

У нас прийнято здороватися з мешканцями свого будинку, навіть якщо ми безпосередньо з ними не знайомі.

На сходовій площадці якойсь установи здороваються тільки зі знайомими.

Якщо ви йдете по вулиці і бачите знайомого у вікні дому або в автомашині, то потрібно з ними привітатися.

При вході в помешкання (кафе, столову) із знайомими здороваються безмовно. При виході прощаються так само. Якщо ви є постійним відвідувачем, варто привітатися з робітниками, які вас уже довгий час обслуговують.

Якщо ви підходите до столу з великою кількістю сидячих потрібно привітати їх словами, що відповідають часу доби; із найближчими сусідами по столі можна привітатися ще й окремо кивком або навіть за руку;

Якщо сідають за столик у кафе, ресторані і т.д., за котрим уже сидять сторонні, із ними здороваються, а потім прощаються безмовно, ті, що сидять повинні відповісти на вітання.

Якщо офіціант підходить до сидячого гостя, він повинний сам із ним привітатися. (Той, хто підходить, здоровається першим).

Привітають водія таксі й автобуса дальнього проходження.

Перед тим як звернутися з питанням до стороннього, слідує з ним привітатися.