48. Аналітична довідка міжнародника-експерта з країни або регіону

Комплексні країнознавчі характеристики – представляють собою свого роду «географічний паспорт" певної території і є одною з розповсюджених і ефективних форм доведення спеціально обробленої інформації про території для різних груп споживачів. За Я.Г.Машбіцем (1995 р.), вони включають такі елементи:

«Візитна картка країни».

Функції та значення загальних відомостей про країну. Короткі загальні відомості та відомості спеціального призначення. 

Етимологія назви держави. 

Державні атрибути (прапор, герб, гімн) як об'єкти дослідження.  Параметри, форми, кольорова символіка та змістовне наповнення гербів та прапорів. Типові сюжети та зміст національних гімнів. 

Історичні особливості виникнення, еволюція форми та змісту державних атрибутів. 

Інші символи держави (грошові знаки, рослини, тварини, графічні та астральні знаки тощо). 

1) Своєрідність країни (району, різних територій);

2) Територія, географічне і геополітичне положення;

Географічне положення, розміри і форми території та кордони країни.

Сутність та чинники географічного положення країни. Макро-, мезо- та мікроположення. Функції географічного положення у сучасних суспільних умовах. Вплив географічного положення на суспільний розвиток окремих країн. Розміри та форма території країни. Острівні та півострівні країни. Країни компактної форми та з витягнутою територією. Анклави і ексклави. Значення "серцевинних ядер" країни та географічного положення країни. 

Означення політичних кордонів. Делімітація та демаркація. Походження, типологія та функція кордонів. Дослідження кордонів окремої країни. Значення сусідського положення,   сучасне транскордонне співробітництво. 

3) Історико-географічні етапи розвитку;

4) Природа і природокористування;

Природні умови та природно-ресурсний потенціал країни.

Відмінність природних умов та природно-ресурсного забезпечення для різних типів країн. Історично-суспільний характер впливу природних умов та ресурсів. Фізико-географічне районування країни. 

Розмаїття природних умов. Вплив природних умов на формування національного характеру. Геокультура народів. Заходи щодо поліпшення природних умов проживання та охорони навколишнього середовища. 

Природно-ресурсний потенціал та його економічна оцінка. Загальна забезпеченість природними ресурсами та їх взаємозамінність. Пріоритетності природно-ресурсного забезпечення. Експорт та імпорт ресурсів. Значення різних видів ресурсів. Географічне поширення природних ресурсів в межах території країни. Еколого-економічна ефективність використання ресурсів. 

5) Населення і культура;

Демографічні особливості країнознавчих досліджень.

Розмаїття знань про населення і народи. Поділ народів на мовні сім'ї і мовні групи. Демографія, екістика і етнографія як науки.

Чисельність населення країни, його політичне і соціально-економічне значення. Природний рух населення: народжуваність, смертність, природний приріст і депопуляція населення. Статево-вікова піраміда. Демографічна політика держави. Механічний рух населення. Еміграція, імміграція, внутрішні міграції. Діаспора.

Розміщення і густота населення. Урбанізація. Темпи урбанізації і типи урбанізованих територій. Головні міста країни. 

Титульна нація і національні меншини та їх походження. Мовно-культурна політика. 

Соціальна структура населення. Міське і сільське населення. Трудоресурсний потенціал. Зайнятість населення. Якісні показники умов проживання (середня тривалість життя, обсяги ВВП на одну особу, освіта та охорона здоров'я, сервісне обслуговування). 

6) Господарство;

Господарство — сукупність всіх чинників (матеріальних і духовних), які є у розпорядженні людини чи людської спільноти (господаря) і використання яких дозволяє отримувати засоби для виживання.

Ведення господарства - господарська діяльність особи, групи, народу, регіону, держави чи світу загалом з метою задоволення особистих чи суспільних потреб.

Відомі такі типи господарств:

• Домашнє господарство (Домогосподарство, середньовічна назва - Домострой) - господарство окремого дому, окремої сім'ї.

• Міське господарство - це складна сукупність підприємств, служб, інженерних споруд і мереж, розташованих на території міста і призначених задовольняти повсякденні комунальні, побутові, матеріальні та соціально-культурні потреби жителів міста. Складовою частиною міського господарства є житлово-комунальне господарство.

• Особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. (за Законом України)

• Народне господарство - господарство суспільства окремої країни світу.

• Суспільне господарство - господарство певного суспільства.

• Cвітове господарство (глобальне господарство) - господарство загальнолюдського суспільства нашої планети, господарство глобального суспільства. До його складу входять всі господарства окремих країн світу, об'єднані міжнародним поділом праці та системою МЕВ.

7) Розселення;

Історія формування етносу, держави і суспільства.

Історична база у країнознавчих дослідженнях. Еволюція етнічних спільнот: рід, плем'я, народ, нація. Етнічне та політичне розуміння націй та їх країнознавчий зміст. Політико-ідеологічне значення давності походження народу та території його етногенезу. Процеси етнічної консолідації. Значення етноніму. Археологічна та історична база досліджень. 

Формування та розвиток національних мов. Історичні етапи національно-культурного відродження та загроза етнічної асиміляції. 

Поняття про історичні межі. Археологічна та історіографічна база даних про державу та суспільство. Процеси територіальної консолідації держави. Історико-географічні землі (області). Участь держави у міжнародних конфліктах, територіальні втрати і здобутки. Утвердження незалежності. Сучасні експансіоністські посягання та загрози внутрішнього сепаратизму. 

Династичний характер давніх держав. Зародження та становлення станових та класових груп. Традиційні та специфічні протиріччя у боротьбі за владу. Внутрішні міжетнічні та міжконфесійні конфлікти. Основні етапи розвитку продуктивних сил. 

Становлення національних еліт. Розвиток освіти, науки, культури, засобів масової інформації. Формування політичної системи країни. Традиції парламентаризму. Прийняття національних конституцій. Еволюція національних інтересів країни. 

8) Суспільство;

Суспільство-це організована сукупність людей, об'єднаних характерними для них відносинами на певному етапі історичного розвитку. Суспільство — також соціальна самодостатня система, заснована на співпраці людей і зі своєю власною динамічною системою взаємозв'язків його членів, об'єднаних родинними зв'язками, груповими, становими, класови­ми та національними відносинами.

9) Райони;

10) Стан оточуючого природного середовища;

11) Перспективи розвитку.

160