19. Множинність предметів країнознавства. Комплексне країнознавство

Країнознавство є синтетичною науковою і навчальною географічною дисципліною, яка комплексно вивчає країни і регіони світу, досліджує, систематизує й узагальнює дані про їхню природу, населення, внутрішні просторові відмінності.

Об'єктом вивчення країнознавства є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіональні та глобальні угрупування. Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов’язаних елементів, які діють як одне ціле на світовій політичній арені.

Очевидно, що країни і регіони світу вивчає не лише країнознавство. Країни і регіони світу є об'єктом вивчення також і історії, і географії, і філософії, і культурології, суспільствознавства, соціології, геології та безлічі інших наук і навчальних дисциплін. Кожна з них досліджує лише певну складову об'єкта, тобто його конкретні властивості, явища, процеси і відношення. Отже, та складова об'єкта дослідження, на яку найбільшою мірою й спрямована увага тієї чи іншої науки і називається її предметом. Предметом країнознавства є країни і регіони світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов'язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені. Отже, на відміну від інших наук і навчальних дисциплін, які цікавляться лише певними аспектами діяльності країн, країнознавство інтегрує в собі універсальні знання про країни, відображаючи цілісну картину буття основних одиниць соціально-політичної організації світу.

Знання, звичайно, коштує дорого, але незнання обходиться набагато дорожче. Комплексні характеристики країн і районів можуть бути використані в територіальних проектах, в управлінні соціально-економічним розвитком. Особливо актуальним є створення мережі автоматизованих географічних інформаційних систем (ГІС) як комплексу найрізноманітніших, але взаємопов'язаних джерел інформації про природні, економічні, соціальні, політичні і культурологічні явища і процеси як по країні загалом, так і по окремих її районах.

Країнознавчі роботи використовуються для обґрунтування і здійснення регіональної політики, регіональних цільових програм, районного планування і т. д. Комплексний країнознавчий підхід дозволяє виявити географічну своєрідність території, що є надзвичайно важливим для районних планувань [Машбиц, 1998].

20. Предмет країнознавства в галузі знань "міжнародні відносини"

Що стосується предмета країнознавства як освітньої спеціальності в рамках напряму "міжнародні відносини", можна висловити припущення, що воно, об'єднуючи різноманітну інформацію про певні країни і регіони, покликане сприяти підвищенню компетентності й ефективності зовнішніх економічних, політичних і гуманітарних зв'язків шляхом формування географічної і геополітичної культури владних структур, підприємців і дипломатів держави, що стає нині особливо важливим у зв'язку з процесами «Теорія і практика переходу до ринку: економіко-правовий, міжнародний та інформаційно-технологічний аспекти» інтегрування України у систему світового господарства та світову політику. У зв'язку з цим нормативна частина галузевої компоненти освітньо- пофесійної програми цієї спеціальності має включати в себе:

1) блоки обов'язкових дисциплін суміжних спеціальностей напряму (міжнародно-дипломатичний, міжнародно-правовий, міжнародно-економічний, міжнародно-інформаційний);

2) блок дисциплін з теорії країнознавства, історії й теорії цивілізацій і сучасних цивілізаційних процесів політичної, економічної, правової, культурологічної,етнологічної, релігієзнавчої компаративістики, лінгвокультурології тощо;

3) блок дисциплін з вивчення географії й історії відповідних країн і регіонів, сучасних політичних, економічних, етно-культурних, духовно- релігійних, демографічних, міграційних, лінгво-культурних та інших процесів у них.

При цьому принципова відмінність освітньо-професійної програми з країнознавства напряму "міжнародні відносини" від однойменної спеціальності напряму "географія" полягає в тому, що спеціальні дисципліни цієї програми, в сукупності з блоком нормативних дисциплін напряму, даючи відповідну інформацію про країни чи регіони (їх географію, історію, політичний, економічний, культурний розвиток та ін.), покликані передусім формувати у студентів знання суті геополітичного середовища в різних регіонах світу, геополітичної детермінації, геополітичних інтересів і геополітичних впливів на зовнішню політику тих чи інших країн. У свою чергу, такі знання формують розуміння особливостей і традицій кожної даної країни, об'єктивних потреб і об'єктивних можливостей розвитку міжнародних стосунків. Виходячи з цього, основною сферою застосування фахівців з цієї спеціальності має бути експертна діяльність (функції експерта з регіону чи певних країн) у центральному апараті МЗС та закордонних представництвах держави, зовнішньоекономічних, торгівельних і інших державних і комерційних організаціях тощо. Аналогічні міркування можна висловити і щодо другого виміру проблеми - обсягу й змісту країнознавчої підготовки фахівців суміжних спеціальностей напряму "міжнародні відносини".

Значну роль країнознавство може відігравати в сфері зовнішніх економічних і політичних зв'язків, сприяючи підвищенню рівня їхньої компетентності й ефективності шляхом формування географічної культури влади, підприємців і дипломатів. Це особливо важливо в процесі інтеграції країни в систему світового господарства.

Останнім часом, у зв´язку з диверсифікацією міжнародних відносин України в галузі країнознавства, все більше переважають дослідження, у яких на перший план виступає різнобічний аналіз найважливіших проблем тих країн, з якими наша держава має тісні зв´язки. Такі проблемно орієнтовані дослідження тісно пов´язані з практикою дво- і багатосторонніх відносин між країнами світу. При цьому пріоритети здебільшого надаються моделюванню ситуацій і прогнозуванню розвитку подій та явищ. Проблемна орієнтація сприяє зростанню практичної значимості країнознавства і водночас створює умови для розвитку його методологічної бази. Вона теж пов´язана з упровадженням системного підходу, вимагає розгляду найважливіших проблем на глобальному рівні. Це ще більше надає країнознавству передбачуваної прогностичної спрямованості. Прогноз у країнознавстві, як конкретне передбачення стану певного явища в майбутньому на основі спеціального наукового дослідження, набуває у XXI ст. особливого значення, тому що конкретна цінність правильного, науково обґрунтованого передбачення у сфері міждержавних відносин стрімко зростає. Вміння передбачати ситуацію з урахуванням усезростаючої кількості різновекторних чинників стає головним і найдорожчим "товаром" аналітиків у країнознавстві.