36. Місце історичної компоненти в комплексному країнознавстві

У галузі знань «міжнародні відносини» предмет країнознавство має специфічну особливість – комплексність, яка полягає в у всебічному вивченні країни чи регіону, включаючи її історію, географію, культуру, політичну систему, релігію тощо. У даному контексті історична компонента є надзвичайно важливою, адже сучасний стан розвитку будь-якої держави прямо залежить від особливостей її формування у минулому.

Крім того,у країнознавстві для виділення певних регіонів крім природних чинників велику роль відіграють історичні. У найзагальніших ознаках і в найбільших просторових виявах вони полягають у виділенні на Землі окремих частин світу. Хоча їхня кількість збігається з кількістю материків, принципи їх виділення вже переважно не геолого-географічні, а історичні. Особливо яскраво це виявляється у поділі одного материка Євразії на дві частини світу — Європу і Азію або ж об'єднанні двох материків — Північної та Південної Америки в одну частину світу — Америку.

У багатьох випадках географічні й історичні чинники у виділенні регіонів гармонійно поєднуються. Так утворюються історико-географічні регіони. Прикладів можна навести безліч. Регіональні поняття "арабський світ", "країни Північної Африки" фактично є гармонійним поєднанням пустельних і напівпустельних ландшафтів з історично адаптованою до них культурою арабських народів.

Важливу роль географічні та історичні чинники відіграють й у виділенні економічних районів світу. Різниця в природних умовах і ресурсах різних частин нашої планети сприяє спеціалізації на виробництві певної продукції. На певній території світу, в окремій країні чи їхній групі випуск якихось виробів або надання певних послуг стає об'єктивно більш ефективним, ніж будь-де за їхніми межами. Спеціалізація господарства окремого регіону чи країни світу складається історично. 

До того ж, існує окремий напрямок у комплексному країнознавстві, що об’єднує в собі відомості про історичний розвиток певних країн та регіонів – історичне країнознавство. До завдань історичного країнознавства входить вивчення таких основних тем: Історія формування етносу, держави і суспільства. Історична база у країнознавчих дослідженнях. Еволюція етнічних спільнот: рід, плем’я, народ, нація. Етнічне та політичне розуміння націй та їх країнознавчий зміст. Політико-ідеологічне значення давності походження народу та території його етногенезу. Процеси етнічної консолідації. Значення етноніму. Археологічна та історична базадосліджень. Формування та розвиток національних мов. Історичні етапи національно-культурноговідродження та загроза етнічної асиміляції.Поняття про історичні межі. Археологічна та історіографічна база даних про державута суспільство. Процеси територіальної консолідації держави. Історико-географічні землі(області). Участь держави у міжнародних конфліктах, територіальні втрати і здобутки. Утвердження незалежності. Сучасні експансіоністські посягання та загрози внутрішнього сепаратизму. Династичний характер давніх держав. Зародження та становлення станових та класових груп. Традиційні та специфічні протиріччя у боротьбі за владу. Внутрішні міжетнічні та міжконфесійні конфлікти. Основні етапи розвитку продуктивних сил. Становлення національних еліт. Розвиток освіти, науки, культури, засобів масової інформації. Формування політичної системи країни. Традиції парламентаризму. Прийняттянаціональних конституцій. Еволюція національних інтересів країни.