- •1. Київський університет у період української революції (1917-1919).
- •2. Розформування університету на окремі вищі навчальні заклади (1920-1933).
- •3. Київський університет післявоєнного періоду (1944-1991)
- •4. Становлення Київського університету імені Тараса Шевченка як центрального вищого навчального закладу в незалежній Україні
- •5. Утворення і розвиток факультету (інституту) міжнародних відносин у Київському університеті імені т.Г.Шевченка за радянської доби.
- •6. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка як головний навчально-методичний центр з підготовки фахівців-міжнародників у незалежній Україні.
- •7. Поняття та різновиди офіційно-ділового стилю
- •8. Імідж ділової людини та його складові
- •1. Значення зовнішнього вигляду у створенні іміджу професіонала
- •2. Основні вимоги до одягу ділової людини
- •3. Принципи та критерії підбору ділового гардеробу
- •4. Одяг бізнесмена у неформальних робочих ситуаціях
- •9. Зовнішній вигляд дипломата, політика, ділової людини
- •10. Загальні вимоги до ділового стилю для жінок
- •11. Принципи ділового етикету
- •12. Загальні норми поведінки в унів., в оф. Установах та під час оф. Заходів
- •13.Мовна культура як складова культури ділового спілкування
- •14.Правила та види вітань за нормами ділового етикету
- •15.Офіційні звернення.
- •16. Офіційні форми рекомендування, представлення за принципами ділового етикету
- •17.Країнознавство як сукупність міжгалузевих наукових досліджень країн і регіонів
- •18.Об'єкт і предмет країнознавства
- •19. Множинність предметів країнознавства. Комплексне країнознавство
- •20. Предмет країнознавства в галузі знань "міжнародні відносини"
- •21.Еволюція країнознавчих теорій і вчень
- •22.Зарубіжні національні країнознавчі школи
- •23.Країнознавство та країнознавчі школи в Україні
- •24.Типології та класифікації у країнознавстві
- •25.Історико-географічні регіони світу
- •27.Етнокультурні регіони світу
- •28.Духовно-релігійні регіони світу
- •29.Формування сучасної політичної карти світу
- •30. Основні лінії впливу геополітичного чинника на міжнародні відносини
- •31. Цільові та комплексні країнознавчі дослідження
- •32. Джерела інформації для країнознавчого дослідження
- •33.Географічне і політико-географічне положення країни як чинник її зовнішньої політики
- •34. Методами країнознавчого дослідження є:
- •35. Природні умови і ресурси як чинник зовнішньополітичних інтересів країни
- •36. Місце історичної компоненти в комплексному країнознавстві
- •37. Рівень економічного розвитку та структура господарства як чинники зовнішньої політики держави
- •38. Геоекономічні чинники в міжнародних відносинах
- •39. Характер політичної організації суспільства як чинник зовнішньої політики держави
- •41.Геокультурологія та геокультурне середовище країни чи регіону
- •1. Культура й географічні образи
- •2. Геокультурні образи
- •3. Геокультурні образи й цивілізаційні границі
- •4. Структура геокультурного простору: приклад Візантії
- •5. Геокультура й образно-географічна картина світу
- •6. Використані терміни
- •Геокультура
- •42.Етнічний склад населення та міжетнічні відносини як чинники зовнішньої політики держави.
- •1. Поняття етнонаціональної політики
- •2. Етнонаціональні відносини та проблеми національної політики.
- •43.Геоетнологія та геоетнологічне середовище країни чи регіону
- •44. Проблеми міграції населення як чинники міжнародних відносин
- •1. Збільшення масштабів міжнародної міграції
- •2. Розширення географії міжнародних міграцій
- •3. Якісні зміни структури міграційних потоків
- •4. Фемінізація міграційних потоків
- •5. Неухильне зростання і структурна нездоланність нелегальної імміграції
- •6. Зростання масштабів і розширення географії вимушених міграцій
- •7. Збільшення значущості міжнародної міграції населення в демографічному розвитку світу
- •45. Релігієзнавство як складова комплексного країнознавства
- •46. Георелігієзнавство та георелігійне середовище країни чи регіону
- •47.Аналітико-прогностичні можливості країнознавства
- •48. Аналітична довідка міжнародника-експерта з країни або регіону
16. Офіційні форми рекомендування, представлення за принципами ділового етикету
Знайомлення (представлення, рекомендування) розглядається як встановлення контакту між людьми із повідомленням ними чи про них мінімуму інформації, необхідної для спілкування. Представлення несуть різне навантаження, переслідуючи різні цілі. В одних випадках вони необхідні як обов'язкова протокольна процедура, якої дотримуються, наприклад в дипломатичній практиці, коли нових співробітників, які прибули в посольства або консульства, представляють відповідним офіційним особам країни перебування. В офіційній обстановці особу представляють, рекомендують, а в неофіційній обстановці представлення носить приватний характер, набуваючи форми знайомства. Мета представлення / рекомендування - допомогти незнайомцям пізнати не лише імена один одного, але і їх соціальні ролі та професійний статус.
Згідно з нормами дипломатичного етикету людину, яка бажає познайомитися з кимось із гостей на прийомі або іншому офіційному заході, де присутня невелика кількість осіб, обов'язково представляє цьому гостю господар (господиня) або особа, знайома з ними. Під час багаточисель-ного заходу чоловіки й жінки представляються самі, чітко проголошуючи свої імена й прізвища, але не називаючи посади й ранги.
У сучасному етикеті існують деякі загальні принципи й правила представлення, які зазвичай дотримуються в більшості країн. Вони засновані на нормах увічливості та взаємної поваги:
• молодшого за рангом або за посадовим становищем представляють старшому;
• якщо люди рівні за посадовим становищем, рангом, то молодшого за віком представляють старшому • якщо знайомлять людей одного віку й статі, то менш знайому людину представляють більш знайомій;
• колегу представляють клієнту, відвідувачу;
• одну особу представляють групі осіб;
• чоловіка представляють жінці.
Однак, жінку завжди представляють главі держави, міністру, послу, видатним'особистостям - академікам, письменникам. Можливі такі формули представлення: "Пане президенте, маю честь представити Вам пані...", "Пані.... дозвольте представити Вас пану послу".
Коли знайомлять двох осіб, часто обмежуються їхніми іменами й прізвищами. При цьому спочатку називають жінці ім'я і прізвище чоловіка, а потім жінки, прізвище молодшого чоловіка, а потім старшого. Наприклад: "Леонід Іванов - Світлана Степаненко".
До поширених форм представлення відносять: "Пане посланнику, дозвольте представити Вам пана Сергія Іванченко, радника нашого посольства".Посередник може застосувати й форму непрямого рекомендування: "Пані Вербицька (Ліліє Михайлівно), Ви знайомі з паном Ігна-тенко (ВікторомМихайловичем)?". Неетично називати осіб, що знайомляться, не однаковими іменами-регулятивами.
Той, кому представляють іншу людину, у відповідь на представлення говорить "Доброго дня!", називаючи ім'я (прізвище) нового знайомого. Вважається, що прийняті раніше фрази типу "дуже приємно", "радий знайомству із Вами" у наш час майже вийшли із ужитку. У будь-якому випадку той, кого представляють, таких висловів уникає.
Представляючи людей один одному можна додавати невелику ділову та коректну інформацію про кожного. Кілька пояснюючих слів, які говорить той, хто представляє особу, повинні бути привітними, але емоційно нейтральними: "Пане Костенку, дозвольте представити Вам професора Титаренка, нашогопровідного спеціаліста в сфері європейської інтеграції. Пан Костенко -доктор політичних наук, професор Львівського університету, приїхав у Київдля участі в конференції'. Особа, якій представляють людину, повинна уникати фраз типу: "Я багато чув про Вас", що може викликати в представленої особи запитання: "Що ж саме чули про мене?'.
Під час знайомства комуніканти повинні перебувати в зоровому контакті, дивитись один одному в очі, але не надто пильно. Знайомлення зазвичай супроводжується потиском рук. Українці, росіяни, поляки, словаки, німці та ін. роблять це майже обов'язково, у Великобританії партнери обмежуються поклоном і рук не подають. Якщо той, кому представляють особу, не простягнув йому руку для вітання, чоловік, якого представили, обмежується легким уклоном, жінка - кивком голови. Знайомляться через посередника стоячи. Тільки старші жінки можуть сидіти, коли їм відрекомендовують молодого чоловіка або дівчину.
