4. Одяг бізнесмена у неформальних робочих ситуаціях

Особливий різновид базового ділового гардеробу передбачається для бізнесменів у неформальних робочих ситуаціях, таких як: участь у конференціях та семінарах; поширені у деяких організаціях і компаніях так звані "неформальні дні", коли співробітники можуть приходити на роботу у менш офіційному одязі, ніж звичайно (часто такими днями буває п'ятниця); пікнік чи інший захід подібного роду, спонсором якого є компанія/організація; турнір з гольфа.

Одяг, який передбачається у подібного роду ситуаціях визначається як "неформальний діловий одяг", при чому сама назва містить суперечність за суттю. Та у будь-якому разі подібне визначення є давно прийнятим у діловому етикеті та широко використовується в спеціальній літературі¹. Головним при використанні цього поняття є розуміння того, що неформальний діловий одяг ніяк не означає повної неуваги до стилю вбрання, неохайності та недбалості при виборі одягу і абсолютно не повинен свідчити, що людина на відпочинку або ж має вільний час.

Навіть якщо ваше вбрання може бути трохи менш формальним, ніж звичайно прийнятий, стандартний діловий одяг, ви продовжуєте працювати, вести свій бізнес. І саме тому, що одяг у подібних ситуаціях буде, як і завжди, відображати вашу індивідуальність та ваш професіоналізм, він повинен відповідати усім стандартам ділового вбрання, а саме: підходити вам, підкреслюючи переваги вашої зовнішності, добре на вас сидіти, бути чистим та випрасуваним.

Не слід забувати, що люди завжди можуть і будуть оцінювати вас за вашою зовнішністю та вбранням, незалежно від того, подобається вам такий підхід чи ні. Це правило ще більше стосується неформальних робочих ситуацій, коли ваше вбрання може розказати про вас набагато більше, ніж будь-який діловий одяг. Реальність свідчить, що люди звертають більше уваги на те, що ви носите у неформальних ділових ситуаціях, ніж на ваш щоденний діловий одяг. Тому, вибираючи неформальне ділове вбрання, проявіть усе снос вміння одягатися, не забуваючи при цьому, що насправді дана назва означає одяг, який лише на йоту (однією річчю/елементом) відрізняється від того, що ви звичайно носите на роботу.

Ваш зовнішній вигляд, який, безперечно, оцінюється вашими діловими партнерами, клієнтами та колегами, може передавати різного роду сигнали/ інформацію, у найкращому випадку він може свідчити про вашу повагу до інших та впевненість у собі, у найгіршому випадку ваша зовнішність та одяг можуть стати виявом неповаги до людей, з якими ви працюєте, і так само абсолютно неприйнятної неповаги до себе. Можливо, старі джинси та спортивна кофтина - ваш найзручніший та найулюбленіший одяг, та для вашого клієнта подібне вбрання може бути свідченням ваших лінощів і невміння організуватися та розпланувати свій час.

Вибір одягу для неформал ьннх ділових ситуацій, і особливо для так званих "неформальних днів", вимагає особливого смаку і більшого чуття, ніж при підборі ділового гардеробу. Як правило, елементи неформального ділового одягу не можна або ж складно купити зразу як комплект, тому вам необхідно приділяти особливу увагу підбору окремих частин вбрання та аксесуарів, а також бути дуже уважним ари їх комбінуванні.

Для жінок неформальний діловий одяг може означати блузки зі спідницями або брюками; поєднання окремих спідниць та жакетів. При цьому варто обмежитися взуттям на низькій підошві (при бажанні), а не одягати взуття спортивного типу, якщо тільки ви не запрошені на спортивний захід. Чоловіки у неформальних ділових ситуаціях можуть носити з брюками (без піджака) сорочку, светр (не дуже грубий і балкий¹) або спортивного типу сорочку — обов'язково з коміром. Якщо код одягу співробітників передбачає носіння у "неформальні дні" джинсів, зверніть особливу увагу на їх стан (він має бути ідеальним). Для подібних ситуацій прийнятним буде менш офіційне взуття без зав'язок, яке легко знімається з ноги. Типовий неформальний діловий одяг означає необов'язковість краватки, але передбачає наявність коміра. У цілому неформальний діловий одяг можна визначити як такий, у якому ви можете піти у банк або до магазину. Деякі люди змішують поняття "неформальний" з поняттям "домашній" або ж "спортивний" і з'являються на роботу, навіть туди, де кодекс ділового одягу формальний, у спортивному одязі, з оголеними плечима, або в одежі, яка передбачає використання лише вдома.

Не слід забувати, що неформальний одяг зовсім і ніколи не означає неформальні манери. Бізнесменам, одягнутим неформально, не варто забувати, що вони залишаються діловими людьми, продовжують займатися справами, спілкуватися з людьми, і перше враження, яке вони справлятимуть на оточуючих, як і завжди, буде мати надзвичайно важливе значення для подальшого розвитку бізнесу. Наскільки неофіційним є неформальний діловий одяг у вашій організації/установі? Відповідь на це питання, звичайно, різниться залежно від конкретного місця роботи, до того ж далеко не всі організації мають кодекс ділового одягу співробітників, викладений на папері. У будь-якому випадку одне незмінне правило працює завжди: Ви ніколи не будете мати проблем з формою одягу в неформальних ділових ситуаціях, якщо для таких випадків ви будете міняти у вашому звичайному діловому вбранні лише один елемент. Так, чоловік, якщо корпоративна культура його організації передбачає для співробітників щоденне носіння виключно ділового костюма, для неформальних ділових ситуацій може вибрати піджак з відповідними брюками. У подібній ситуації жінка може замінити традиційну класичну блузку, яку вона, як правило, носить, плетеною кофтинкою чи більш "вільною" блузкою, яка поєднується з її жакетом. Дотримуючись цього простого і водночас досить консервативного правила при виборі неформального ділового одягу, ви матимете можливість провести непередбачену зустріч з діловим партнером/клієнтом без необхідності вибачатися за свій зовнішній вигляд.

5. Міміка, жести, поза – важливі складові професійного іміджу ділової людини

Відомо, що вдало підібраний одяг може буквально "створити" людину, але так само є реальністю і той факт, що неадекватні жести, міміка та поза можуть усе зіпсувати, ставши причиною негативного сприйняття вас іншими людьми.

Приклад. Протягом ділового інтерв'ю кандидат на посаду прес-секретаря великої авіакомпанії, який мав відповідні документи та досвід роботи, постійно потирав руки, барабанив пальцями по столу, стукав ногами по підлозі та, без упину соваючись на стільці, ніяк не міг знайти для себе підходящої пози. На прохання розповісти про себе він натхненно проговорив 45 хвилин. Після співбесіди кандидат отримав негативну відповідь: його поведінка засвідчила його низький професіоналізм.

Поза людини, її жести, міміка, вираз обличчя є своєрідною мовою, "мовою тіла" ("body language"), якою людина може розповісти про себе набагато більше, ніж словами (не забуваймо, що 55 % інформації, яку ми передаємо іншим, сприймається очима). Звертаючи увагу на те, якою саме є мова вашого тіла, ви у такий спосіб демонструєте свою увагу до всіх складових свого професійного іміджу. Звертаючи увагу на мову тіла інших, ви можете краще зрозуміти людей, з якими працюєте.

Читаючи мову тіла, зокрема жести, ваших ділових партнерів, клієнтів та колег, слід пам'ятати такі важливі правила, без яких ваша оцінка інших може бути помилковою:

- Сприймати усі жести в комплексі.

Як будь-яка мова, мова тіла складається зі слів, речень та мовних виразів. Кожний жест, як і багато слів, може мати різні значення. Лише коли ви сприймаєте слово у контексті, ви можете повністю зрозуміти його. Те саме стосується і конкретного жесту: ви можете його адекватно зрозуміти лише у комплексі з іншими.

Ніколи не варто намагатися "прочитати" окремий ізольований жест. Наприклад, чухання голови може мати залежно від інших жестів, зроблених у цей момент, багато різних значень: лупу, спітнілість, невпевненість, забудькуватість або ж неправду. Для правильного розуміння жесту завжди необхідно аналізувати його у контексті з іншими жестами, як мінімум трьома.

- Одночасно брати до уваги не лише комплекс жестів, а й позу та вираз обличчя.

Комплекс жестів слід аналізувати у ситуації, у якій вони спостерігаються, звертаючи при цьому увагу на позу та вираз обличчя. Так, наприклад, якщо ми бачимо на автобусній зупинці людину, яка міцно схрестила ноги і руки та опустила вниз обличчя (підборіддя дивиться у землю), а на вулиці холодний дощовий день, можна з великою імовірністю сказати, що ця особа просто замерзла, а не відстоює свою точку зору.

Якщо ж людина використовує такі самі жести у той час, коли хтось із присутніх на засіданні представляє ідею нового проекту, можна з великою мірою впевненості думати, що ця особа швидше за все негативно ставиться до висловлюваних думок або по-своєму уявляє запропонований проект.

- Розуміти культурну різницю та своєрідність жестів.

Жест, який має певне значення в одній країні, може означати зовсім протилежне в іншій. Наприклад, складені в коло великий та вказівний пальці руки — дуже поширений жест західної культури, який, як правило, сприймається зі значенням "усе в порядку". При цьому у деяких країнах світу цей жест має додаткове або ж інше значення. Наприклад, у Франції він також означає "нуль" або "нічого"; у Японії він має значення "гроші", а в деяких середземноморських країнах є образливим.

На щастя, більшість базових, традиційних жестів однакові, як наприклад, посмішка, кивок головою, опущена голова і т. ін. При цьому різні люди використовую їх більш або менш активно. Це залежить як від культури італійці жестикулюють активніше, ніж німці, так і від конкретних особистих рис коленої людини — активні, відкриті особи, як правило, частіше використовують жести, аніж тихі, скромні люди. Та у будь-якому разі, навіть якщо жести не с активною меншою мови вашого тіла, можна вивчити кілька з них для того, щоб покращити ваше вміння спілкуватися і посилити "'М види з ті інших.

Головний принцип — уникати, жестів, які змушують оточуючих відчувати себе некомфортно. Для цього варт;, пам'ятати, що:

- Руки на боках, схрещені руки, стиснуті кулаки розкуті. виражати роздратованість, закритість від слів інших.

- Виставлений вперед вказівний палець може сприйматися як звинувачення.

- Закривання рота під час розмови дуже; часто с свідченням сказаної брехні у дітей, та може - бути характерним і для деяких дорослих.

- Брехня посилює чутливість носа людини, яка говорить неправду, тому торкання до носа, чухання його можуть свідчити про нещирість співрозмовника.

- Закривання ока пальцем/рукою свідчить, що ми не бажаємо чогось бачити або не віримо у сказане.

- Потирання вуха, як і чухання потилиці чи сторони шиї, означає, що людина не певна у чомусь або ж не вірить у сказане.

- Гратися з речами, дріб'язком у кишені — не привабливо та не виховано, адже такі дії, будучи свідченням незацікавленості та неуваги, можуть відволікати увагу інших.

- Стискання та викручування пальців свідчить про знервованість людини.

Багато людей жестикулюють, не усвідомлюючи цього. У такому випадку може допомогти перегляд відеозапису вашої поведінки протягом певного часу. Проаналізуйте побачене і зробіть відповідні висновки.

Якщо жести не адекватні або ж їх використовують більше ніж того потребує ситуація, вони дуже часто послаблюють силу професійного іміджу ділової людини. Водночас вони можуть бути дуже ефективними, особливо під час публічних виступів, презентацій і т. ін. Для цього важливо використовувати їх правильно та у підходящий момент. Будьте певні, що ваші жести природні та адекватні (не виставляйте вперед три пальці руки, кажучи про чотири положення/питання). Перед більшою аудиторією використовуйте більш масштабні, ширші жести, ніж ви використали б перед невеликою групою слухачів. При цьому завжди намагайтеся урізноманітнити ваші рухи, щоб уникнути їх монотонної повторюваності.

У будь-якому разі завжди пам'ятайте, що жести — це своєрідна мова. Намагайтеся завжди використовувати їх для ефективного спілкування, навіть не вимовляючи ні слова.

5.1 Вираз обличчя

Вираз обличчя має надзвичайно важливе значення серед усіх елементів мови тіла. Ніяка інша частина людського тіла не має такого різноманітного багатства невербальних виразів. Так, посмішка може означати щирість, люб'язність, привітність. Посмішка, "видавлена з себе", може бути ніяковою, невпевненою, злобною та нахабною. Часом посмішка є свідченням невеликого розуму або ж проявом підлабузництва. До того ж, у різних країнах люди посміхаються з різних причин: наприклад, ми — коли у нас хороший настрій і ми відчуваємо себе комфортно, китайці — коли відчувають невпевненість, незадоволення і навіть гнів.

Зсунуті брови, як правило, свідчать про те, що людина не згоджується з почутим чи побаченим, не схвалює чогось, а інколи вони є проявом гніву. У деяких же випадках зсунуті брови є результатом напруженого мислення та глибокої концентрації уваги.

Вираз обличчя має відповідати конкретній ситуації. Посміхатися, роблячи співробітнику зауваження по роботі, так само, як і супитися, підписуючи вигідний для себе контракт, є, безперечно, неадекватним проявом почуттів при діловому спілкуванні, а тому є помилкою.

Існує безліч різних виразів обличчя: підняті брови; примружені очі; роздуті ніздрі; прикушена губа; зморщений ніс; широко відкриті очі і т. ін. Кожний із них має своє значення (або кілька) залежно від конкретної ситуації.

Найкращий спосіб "піймати" свій звичайний вираз обличчя — подивитися у дзеркало, а потім представити, що ви подумали б про особу з подібним виразом на обличчі. Непоганою ідеєю є протягом певного дня звертати увагу на найбільш вживані вами вирази, а наприкінці його оцінити їх відповідність, адекватність та ефективність. У результаті ви, можливо, будете здивовані зробленими "відкриттями": насправді люди, як правило, не усвідомлюють, яким є їх звичайний вираз обличчя.

Ви можете навчитися практично повністю контролювати свої емоції і виробити у себе так зване "обличчя гравця у покер" (обличчя без будь-яких емоцій). Деякі люди вважають, що обличчя гравця у покер — прекрасна і необхідна річ у бізнесі. Але ще більше людей мають абсолютно протилежну точку зору, віддаючи перевагу обличчям, на яких відображаються емоції.

Більшість успішних ділових людей (незалежно від статі) мають дружню посмішку; кивають, показуючи своє розуміння, та адекватно пожвавлюються і виражають захват, демонструючи свою зацікавленість почутим чи побаченим. За необхідності у відповідній ситуації вони маскують і не проявляють відкрито свої негативні почуття — гнів, розчарування, страх або заздрість.

Важливим елементом західної ділової культури є прямий погляд в очі. Вважається, що людина, яка уникає прямого погляду, — нещира і не заслуговує на довіру.

Намагайтеся дивитися в очі людині, з якою спілкуєтесь (не постійно та настирливо, а час від часу зустрічаючи її погляд). Не вивчайте свої руки, по оцінюйте стан своїх нігтів, розмовляючи будь із ким. (Багато людей не мають ні найменшого уявлення, чим зайняті їх руки під час розмови.)

Якщо можливо, будьте на одному рівні очей з вашим співрозмовником. Вирази "Дивитися (на когось/на щось) зверху вниз" та " Дивитися (на когось/на щось) знизу вверх" підкреслюють, наскільки важливою і значущою при спілкуванні може бути різниця у зрості, а отже, і невідповідність рівня очей.

Пам'ятаючи про важливість прямого погляду в західній, європейській діловій культурі, важливо усвідомлювати, що у багатьох країнах світу, наприклад азіатських, прямий погляд розцінюється як неповага та виклик владі.

5.2.Поза /статура

Варто не забувати, що ваша поза, статура говорить сама за себе навіть раніше, ніж ви встигаєте відкрити рота. Вона вказує, чи виявляєте ви інтерес до оточуючих вас людей та чи не байдужі ви до враження, яке справляєте на них. Якщо так, то значить, ваша відповідна поза є частиною адекватної поведінки — надзвичайно важливого елемента загальної ділової культури.

Коли ви стоїте:

- Випрямтесь, розправте плечі, голову підніміть трохи вверх. Така поза свідчить про те, що вам фізично зручно, ви відчуваєте впевненість у своїх силах та готові до дій. До того ж ви просто маєте привабливіший вигляд.

- Зсутулена фігура свідчить про недостатню впевненість у собі, до того ж при такій статурі ви маєте втомлений, не-підтягнутий та незацікавлений вигляд. Вивалений живіт, схрещені або широко розставлені ноги не додають особливої легкості та елегантності нікому.

- Тримайте ноги на ширині плечей, розподіляючи вашу вагу рівномірно на кожну з них (не варто часто переступати з ноги на ногу або ж перекачуватися з пальців на п'ятки).

- Плечі мають бути розслаблені, руки вільно опущені вздовж тіла: схрещені перед собою руки часто виражають закритість або недружелюбність, а часом і ворожість.

- Не варто тримати руки у кишенях, ви можете, не усвідомлюючи цього, дзеленчати ключами або дріб'язком, що відволікає інших і нерідко їх дратує.

Коли ви сидите:

- Поза при сидінні залежно від обставин може бути різною, від напружено нахиленої вперед до абсолютно прямої. Звичайно слід сидіти з прямою спиною, поставивши ноги разом, паралельно одна одній, або ж схрестивши в колінах чи внизу.

- Уникайте надто "комфортного", розслабленого сидіння. Багато хто, сидячи, сутулиться — застаріла звичка, від якої важко відмовитися.

- Соватися на стільці, як і стукати підошвами по підлозі, трясти колінами — означає виявляти своє нетерпіння чи знервованість. Цікаво, що у деяких країнах, трясти колінами — не просто погана звичка, яка може дратувати інших. Так, у Китаї це означає відганяти від себе вдачу, щасливий випадок.

Коли ви ходите:

- Ходити слід, тримаючи спину рівно, розправивши плечі та не нахиляючи голову вперед. Така статура свідчить про ваш внутрішній спокій, комфорт та впевненість.

- Ваші рухи мають бути природними, простими та елегантними (приємними для ока).

5.3 Несвідома поведінка

Багато з нас має несвідомі звички у поведінці, які можуть створювати про нас небажане (негативне) враження. Нижче наведено перелік подібних звичок:

- стукати пальцями по будь-якій поверхні (портфелю, столу, стільцю і т. ін.);

- стукати підошвами по підлозі;

- рухати язик у роті від щоки до щоки або вздовж зубів;

- надувати щоки;

- "грати" з пасмом волосся або тягнути себе за волосся;

- чухатися;

- позіхати з відкритим ротом;

- колупатися у зубах;

- метушитися;

- розчісуватися у присутності інших;

- фарбувати нігті або накладати макіяж у присутності інших;

- згинати та розгинати скріпки для паперу;

- відкривати та закривати ручку;

- жувати гумку;

- тиснутися навколо будь-кого (займати чужий персональний простір).

Кожен із нас може мати подібну звичку, або ж і не одну, незважаючи на посаду, яку ми обіймаємо, та місце роботи. Варто дуже уважно "придивитися до себе", можна скористатися зауваженнями людини, якій ви довіряєте. Якщо для вас характерна подібна поведінка, намагайтеся пом'якшити, покращити її, постійно контролюючи свої дії не лише в офісі, але і за його межами.

Несвідомі звички можуть не лише впливати на враження про вас інших людей, небажано міняючи його на менш позитивне, а й бути навіть причиною того, що люди боятимуться вас. Наприклад, якщо начальник несвідомо для себе барабанить пальцями по столу, підлеглі можуть побоюватися, що він сердитий або ж, гірше, розгніваний.

Однією з подібних звичок, що можуть вам зашкодити, є торкання інших у ділових ситуаціях. Люди мають дуже різне ставлення до будь-якого роду фізичних контактів загалом, і у ділових стосунках зокрема. Тому найкращим правилом буде зовсім їх уникати. Дружнє поплескування по плечу, що не має ніякого іншого значення, крім підтримки та схвалення, може бути розцінене як зазіхання.

Навіть надмірне наближення до когось може бути сприйняте досить негативно. Прийнятна комфортна відстань між людьми у ділових ситуаціях приблизно дорівнює довжині витягнутої руки. Якщо ви підійдете до людини ближче, ви можете втрутитися у інтимний простір (від 0 до 45 см), що, як правило, призначається для членів родини та людей, яких ми любимо, або особистий простір (від 45 до 90 см), який розрахований для друзів. (Наведені параметри інтимного та особистого простору характерні для західної культури, при цьому вони різняться у певних країнах. В інших культурах, наприклад Близького Сходу, ці параметри відрізняються ще більше.)