5. Відповідальність за порушення законодавства про лісові ресурси

Ст. 98 ЛК України передбачає, що порушення лісового законодавства спричиняє за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України. Зазначені види відповідальності можуть бути застосовані до осіб, винних у вчиненні таких дій:

• незаконна порубка й пошкодження дерев і чагарників;

• знищення або пошкодження лісу внаслідок підпалу або необережного поводження з вогнем;

• порушення вимог пожежної безпеки в лісах;

• знищення або пошкодження лісу внаслідок його забруднення хімічними і радіоактивними речовинами, виробничими або побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушування й інших видах шкідливого впливу;

• порушення термінів лісовідтворення й інших вимог по веденню лісового господарства, встановлених законодавством в галузі охорони, захисту, використання і відтворення лісів;

• знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також природного підросту та самосіву на землях, призначених для відтворення лісу;

• порушення правил збереження, транспортування і застосування засобів захисту лісу, стимуляторів росту, мінеральних добрив та інших препаратів;

• засмічення лісів побутовими відходами і покидьками;

• розкопування земельних ділянок лісового фонду і використання їх для будівництва будинків, переробки деревини, розміщення складів і т.д. без наявності належного дозволу;

• самовільна заготівля сіна і випас худоби на земельних ділянках лісового фонду;

• порушення правил заготівлі (збирання) лісової підстилки, дикоростучих плодів, горіхів, грибів, ягід і т.д.;

• заготівля лісових ресурсів засобами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів;

• порушення порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивозу деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів;

• невнесення збору за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду у встановлені терміни;

• знищення й пошкодження прикордонних знаків у лісах;

• введення в дію нових і реконструйованих підприємств, споруджень та інших об'єктів, не забезпечених устаткуванням, що попереджає негативний вплив на стан і відтворення лісів;

• порушення термінів повернення земельних ділянок лісового фонду, що знаходяться в тимчасовому користуванні, або невиконання обов'язків по приведенню їх у стан, придатний для використання по призначенню;

• пошкодження сіножатей, пасовищ і рілля на земельних ділянках лісового фонду;

• знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і доріг на земельних ділянках лісового фонду, а також полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень на смугах відводу автомобільних доріг, захисних лісових насаджень на смугах відводу залізниць, захисних лісових насаджень на смугах відводу каналів.

Законодавчими актами України може бути встановлені відповідальність і за інші порушення лісового законодавства. Зокрема, Кодекс України «Про адміністративні правопорушення» визначає такі види порушень лісового законодавства, за вчинення яких винні особи несуть адміністративну відповідальність:

• порушення права державної власності на ліси (ст. 49 КУАП);

• відхилення від відшкодування майнового збитку, заподіяного злочинами підприємствам, установам, організаціям (ст. 51¹ КУАП);

• незаконне використання земель державного лісового фонду (ст. 63 КУАП);

• порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивозу деревини, заготівлі живиці (ст. 64 КУАП);

• незаконна порубка, пошкодження і знищення лісових культур і молодняку (ст. 65 КУАП);

• знищення або пошкодження полезахисних лісосмуг і захисних лісових насаджень (ст. 65¹ КУАП);

• знищення або пошкодження підросту в лісах (ст. 66 КУАП);

• здійснення лісових користувань не відповідно до цілі або вимог, передбаченими в лісорубальному квитку (ордері) або лісовому квитку (ст. 67 КУАП);

• порушення правил відтворення і поліпшення лісів, використання ресурсів спілої деревини (ст. 68 КУАП);

• пошкодження сіножатей і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду (ст. 69 КУАП);

• самовільне сінокосіння і випас худоби, самовільний збір дикоростучих плодів, горіхів, грибів, ягід (ст. 70 КУАП);

• введення в експлуатацію виробничих об'єктів без устаткування, що запобігає шкідливий вплив на ліси (ст. 71 КУАП);

• пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, шкідливими викидами, відходами і покидьками (ст. 72 КУАП);

• засмічення лісів побутовими відходами і покидьками (ст. 73 КУАП);

• знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду (ст. 74 КУАП);

• знищення або пошкодження обмежувальних знаків у лісах (ст. 75 КУАП);

• знищення корисної для лісу фауни (ст. 76 КУАП);

• порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77 КУАП);

• самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (ст. 77¹ КУАП);

• невиконання вимог екологічної безпеки в процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технології і систем, речовин і матеріалів (ст. 91¹ КУАП);

• перевищення лімітів і нормативів використання природних ресурсів (ст. 91² КУАП);

• невиконання законних розпоряджень або розпоряджень посадових осіб, органів, що здійснюють державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної і ядерної безпеки або охорону природних ресурсів (ст. 188⁵ КУАП).

Кримінальний Кодекс України встановлює перелік діянь, за вчинення яких законом передбачена кримінальна відповідальність. До їхнього числа можна віднести:

• порушення правил екологічної безпеки (ст. 242 УК);

• незастосування заходів для ліквідації екологічного забруднення (ст. 243 УК);

• приховування або перекручування відомостей про екологічну обстановку або захворюваність населення (ст. 244 УК);

• знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 251 УК);

• незаконна порубка лісу (ст. 252 УК);

• порушення законодавства про захист рослин (ст. 253 УК);

• проектування або експлуатація споруджень без систем захисту навколишнього природного середовища (ст. 259 УК);

• порушення встановлених законодавством правил пожежної безпеки (ст. 276 УК).

Разом із вищевказаними видами юридичної відповідальності, передбаченими за порушення вимог лісового законодавства, законом встановлюється і такий вид відповідальності, як цивільно-правова. Зокрема, ст. 100 ЛК України визначає, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Крім традиційних видів покарань, що накладаються на осіб, винних у порушенні вимог лісового законодавства, Лісовий Кодекс України встановлює додаткові види несприятливих наслідків, яким піддаються відповідні правопорушники. Як приклад варто призвести ст. 99 ЛК України, що підтверджує, що самовільно зайняті лісові ділянки лісового фонду повертаються по їх приналежності без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок лісового фонду в придатний для ведення лісового господарства стан, включаючи знос будинків і споруджень, проводиться підприємствами, установами, організаціями і громадянами, що самовільно зайняли ці ділянки, або за їхній рахунок.

Також слід зазначити положення ст. 101 ЛК України, що визначає, що незаконно добута деревина й інші лісові ресурси підлягають вилученню. У випадку неможливості вилучення незаконно добутої деревини й інших лісових ресурсів стягується їхня вартість.

Законодавством встановлюється (ст. 102 ЛК України), що місцеві Ради, державні органи охорони навколишнього природного середовища, лісового господарства й інші уповноважені державні органи України в межах своєї компетенції й у порядку, визначеному законодавчими актами, припиняють роботи, які здійснюються підприємствами, установами, організаціями і громадянами, якщо під час їх проведення не виконуються встановлені технологічні, санітарні й інші спеціальні вимоги, що стосуються безпеки природного стана лісів і їх відтворення.

І на решті решт слід зазначити, що у відповідності зі ст. 97 ЛК України суперечки в галузі охорони, захисту, використання і відтворення лісів розглядаються місцевими Радами, судом і господарським судом у порядку, встановленому законодавством. У якості позивачів виступають: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології і природних ресурсів і його органи на місцях, а також державні органи лісового господарства і постійні лісокористувачі. Всі вищевказані особи звільняються від сплати державного збору в справах про стягнення коштів і відшкодуванні шкоди, заподіяної державі порушенням лісового законодавства.