5. Відповідальність за порушення законодавства

ПРО ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

У відповідності зі ст. 64 Закону України «Про природно-заповідний фонд» порушення законодавства України про природно-заповідний фонд спричиняє за собою застосування до винних осіб мір дисциплінарної, адміністративної, кримінальної і цивільно-правової відповідальності. Також зазначена стаття передбачає, що відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у вчиненні таких дій:

• використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду не по цільовому призначенню, а також порушення вимог проектів створення й організації територій природно-заповідного фонду;

• здійснення в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду, їхніх охоронних зон забороненої господарської діяльності;

• організація на територіях і об'єктах природно-заповідного фонду, у їхніх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з порушенням її висновків;

• незастосування заходів для попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій і іншого шкідливого впливу на території й об'єкти природно-заповідного фонду;

• порушення термінів і порядку розгляду клопотань про створення територій і об'єктів природно-заповідного фонду;

• порушення вимог у відношенні використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду;

• перевищення допустимих фізичних, хімічних, біологічних та інших впливів та антропогенних навантажень, порушення вимог наданих дозволів на використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду;

• псування, пошкодження або знищення природних комплексів територій і об'єктів природно-заповідного фонду, а також зарезервованих для включення в його склад;

• самовільна зміна меж, відведення територій і об'єктів природно-заповідного фонду для інших потреб.

Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про природно-заповідний фонд. Зокрема, Кодекс України «Про адміністративні правопорушення» визначає такі види порушень законодавства про природно-заповідний фонд, за вчинення яких винні особи несуть адміністративну відповідальність:

• порушення правил охорони видів тварин і рослин, занесених у Червону книгу України (ст. 90 КУАП);

• невиконання правил і норм у процесі створення, виробництва, збереження, транспортування, використання, знешкодження, ліквідації, поховання мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій (ст. 90¹ КУАП);

• порушення правил охорони і використання територій і об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 91 КУАП);

• невиконання вимог екологічної безпеки в процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технології і систем, речовин і матеріалів (ст. 91¹ КУАП);

• перевищення лімітів і нормативів використання природних ресурсів (ст. 91² КУАП);

• порушення правил охорони і використання пам'ятників історії і культури (ст. 92 КУАП);

• знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів (ст. 15³ КУАП);

• невиконання законних розпоряджень або розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної і ядерної безпеки або охорону природних ресурсів (ст. 188⁵ КУАП).

У свою чергу, Кримінальний Кодекс України встановлює перелік діянь, що порушують встановлені законом вимоги використання й охорони територій і об'єктів природно-заповідного фонду, за вчинення яких законом передбачена кримінальна відповідальність. До їхнього числа можна віднести такі:

• порушення правил екологічної безпеки (ст. 242 КК);

• незастосування заходів для ліквідації екологічного забруднення (ст. 243 КК);

• приховування або перекручування відомостей про екологічну обстановку або захворюваність населення (ст. 244 КК);

• навмисне знищення або пошкодження територій і об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 258 КК);

• проектування або експлуатація споруджень без систем захисту навколишнього природного середовища (ст. 259 КК).

Нормативно-правові акти України, що регулюють порядок використання й охорони територій і об'єктів природно-заповідного фонду, також передбачають можливість застосування до осіб, що порушують вимоги законодавства в галузі використання й охорони природно-заповідного фонду, мір цивільно-правової відповідальності, що виражається у відшкодуванні заподіяної порушником шкоди. Зокрема, ст. 65 Закону України «Про природно-заповідний фонд» передбачає, що розміри збитку, заподіяного внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених у його склад територій і об'єктів, що проводиться відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд» і спеціальними таксами, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.