Тема 8. Функціональні стратегії підприємства

8.1. Загальна характеристика функціональної стратегії

Визначення функціональної стратегії. Формування комплексної стратегії підприємства через сукупність функціональних стратегій. Вибір окремої функціональної стратегії. Ключові чинники, які необхідно враховувати при виборі стратегії. Врахування маркетингових підходів. Основні функціональні стратегії розвитку. Головні чинники, що впливають на опрацювання стратегії розвитку.

Функціональна стратегія – тип стратегії забезпечення діяльності у стратегічному наборі, що визначає специфіку й орієнтацію функціональної підсистеми стратегічного управління з метою виконання нею (стратегією) поставлених завдань, що випливають з основних стратегічних цілей діяльності підприємства [38].

Сукупність функціонування стратегій формує комплексну стратегію підприємства, відображається у змісті її окремих частин.

Важливе значення має вибір окремої функціональної стратегії, процес якого передбачає наступні етапи:

1. Оцінка ефективності поточної стратегії.

2. Аналіз бізнес-портфеля.

3. Безпосередній вибір функціональної стратегії підприємства.

Функціональна стратегія підприємства формується власником чи відповідними менеджерами на основі аналізу чинників, які характеризують стан господарства. При цьому враховують результати аналізу бізнес-портфеля, а також характер і особисті показники стратегій, що пропонуються для виробництва.

Ключові чинники, які необхідно враховувати:

1. Стан галузі й позиція на ній підприємства, що відіграє вирішальну роль при виборі функціональної стратегії, спрямованої на зростання. Підприємства мають працювати, максимально використовуючи можливості, які створені завдяки їх високому конкурентному статусу, і закріпити позиції на ринку. Для суб’єктів господарювання, що мають слабкі конкурентні позиції, світова практика пропонує обрати функціональні стратегії, які сприятимуть посиленню позицій. На практиці використовують матрицю вибору стратегії залежно від економіки ринку продукції і конкурентної позиції підприємства на ньому (рис. 8.1).

Ш видке зростання ринку

ІІ. Квадрант стратегій І. Квадрант стратегій

1. Виробнича (операційна) 1. Стратегія наукових досліджень

стратегія. і науково-конкурентних робіт.

2. Фінансова стратегія. 2. Маркетингова стратегія.

С лабка конкурентна Сильна конкурентна

позиція позиція

ІІІ. Квадрант стратегій ІV. Квадрант стратегій

1. Соціальна стратегія. 1. Організаційна стратегія.

2. Екологічна стратегія. 2. Інформаційна стратегія.

Повільне зростання ринку

Рис. 8.1 Матриця вибору функціональної стратегії

2. Цілі підприємства, які зумовлюють унікальність та оригінальність вибору його функціональної стратегії.

3. Інтереси і ставлення власника та менеджерів. При цьому вирішальним є їхнє ставлення до ризиків. Особисті симпатії чи антипатії менеджерів також можуть суттєво вплинути на вибір функціональної стратегії.

4. Наявність фінансових ризиків підприємства. Будь-які зміни у поведінці підприємства (наприклад, вихід на інші ринки, розробка нового продукту, перехід у нову галузь) потребують значних фінансових витрат.

5. Кваліфікація персоналу. Без кваліфікованого персоналу менеджери не можуть вибрати функціональні стратегії, оскільки це потребує глибоких економічних знань і високої кваліфікації.

6. Реалізація підприємством попередніх функціональних стратегій створює певну інерційність у його розвитку. Неможливо повністю відмовитися від усіх попередніх проектів у зв’язку з обранням нових функціональних стратегій. Тому, обираючи стратегії, варто враховувати, що певний час ще діятимуть зобов’язання минулих років, які стримуватимуть можливості реалізації нових функціональних стратегій.

7. Ступінь залежності від зовнішнього середовища.

8. Чинник часу – його слід обов’язково враховувати при виборі функціональної стратегії.

Функціональними стратегіями вирішуються наступні проблеми:

1. Створення позитивного іміджу суб’єкта господарювання.

2. Забезпечення якості продукції.

3. Формування та розвиток конкурентних переваг.

4. Збереження комерційної таємниці і забезпечення економічної безпеки підприємства.

5. Підвищення продуктивності економічної системи.

6. Інноваційний розвиток.

7. Реалізація соціальних програм розвитку колективу підприємства.

8. Оптимізація системи менеджменту.

9. Охорона та збереження навколишнього середовища.

Кожна функціональна стратегія повинна враховувати наступні маркетингові підходи:

1. Що і для кого виробляється.

2. Які умови створені для виробництва, як і з яких ресурсів виробляться продукція.

У межах корпоративної стратегії виділяють такі функціональні стратегії розвитку:

1. Стратегія розвитку виробництва, яка охоплює процеси товаропросування, формування каналів товароруху та кооперування як у межах національної економіки країни, так і за її межами з партнерами по ринку.

2. Стратегія інноваційного розвитку.

3. Стратегія формування інвестиційної політики підприємства.

4. Стратегія оптимізації техніко-технологічної бази.

5. Стратегія ресурсозбереження та ресурсоощадного господарювання.

6. Стратегія оптимізації системи менеджменту.

7. Стратегія соціального розвитку колективу підприємства.

Чинники, що впливають на опрацювання функціональних стратегій:

1. Зміст діяльності підприємства.

2. Роль підприємства на ринку (у регіоні).

3. Взаємозв’язок спрямованості змісту стратегії та її окремих функцій на досягнення конкретних цілей та реалізацію місії підприємства.

4. Характер впливу виконання робіт з кожної функції стратегії на розвиток чи занепад підприємства.

5. Межі функцій стратегії та сфери інтересів виконавців.

6. Переваги і недоліки окремих функцій, сильні та слабкі місця у їх взаємодії.

7. Наявність чи відсутність конфліктів у розв’язанні загальних проблем підприємства.

8. Збалансованість між тенденціями розвитку підприємства та компетенцією фахівців (виконавців стратегії), їхнім професіоналізмом, етичними нормами [6].