Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
savchenko strat upr konspekt_12.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Тема 10. Фінансово-економічні аспекти стратегії управління

10.1. Сутність і роль фінансової стратегії

Визначення фінансової стратегії. Основні принципи стратегії. Складові стратегії. Роль фінансового забезпечення у стратегічному управлінні. Фінанси як складова економічного зростання.

Фінансова стратегія підприємства ― це система довготермінових цілей його фінансової діяльності та найбільш ефективних способів їх досягнення. Це частина загальної стратегії розвитку підприємства. Вона має бути підпорядкована загальній стратегії, узгоджена з її цілями та напрямами. Водночас фінансова стратегія сама суттєво впливає на формування загальної стратегії та може вносити в неї певні корективи.

Розробка обґрунтованої фінансової стратегії – основа для забезпечення життєздатності підприємства в довгостроковій перспективі. Стратегія фінансування включає в себе визначення цілей використання фінансових ресурсів і капіталу, методів фінансування, управління рухом фінансових ресурсів і капіталу, фінансове планування тощо.

Основні принципи фінансової стратегії:

  1. Балансування матеріальних і фінансових потоків.

  2. Ефективне фінансування розвитку, підтримки чи скорочення окремих підсистем і всього підприємства.

  3. Прогнозування альтернативних варіантів розвитку підприємства з погляду фінансових характеристик його діяльності.

  4. Фінансовий контроль і аналіз діяльності підприємства.

Фінансова стратегія має наступні складові:

  1. Прийняття рішення про доцільну для підприємства структуру капіталу, наприклад співвідношення між основним і оборотнім, власним і залученим капіталом.

  2. Дивідендна політика підприємства ― співвідношення простих і привілейованих акцій, облігацій, векселів; сплачення дивідендів акціонерам або спрямування грошей на подальший розвиток; прийняття рішення щодо розміщення дивідендів.

  3. Політика підприємства щодо боргів ― де, на який час, у яких обсягах, під який відсоток і на яких умовах брати гроші в борг.

  4. Визначення відносин із фінансовими, страховими, кредитними організаціями, акціонерами, усім фінансовим ринком.

  5. Розміщення акцій ― часткове, пропозиція для відкритого продажу, співвідношення різних типів акцій [37].

Фінансова стратегія (фінансове забезпечення) є ключовою стратегією, яка посилює процес створення конкурентних переваг та їх успішне використання у стратегічній діяльності.

Будь-які заходи, спрямовані на реалізацію стратегічних програм підприємства, являють собою вартість. Організаційно-економічна вартість підприємства визначається його фінансовим станом та механізмом ефективного використання фінансів. Тому необхідною частиною стратегічного управління, яка забезпечує реалізацію будь-якої стратегії, є раціональна фінансова стратегія, що є складовою економічного зростання.

10.2. Процес розробки фінансової стратегії

Етапність процесу розробки фінансової стратегії. Визначення періоду, на який розробляють стратегію. Визначення факторів зовнішнього фінансового середовища та кон’юнктури фінансового ринку. Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства. Синхронізація цільових показників фінансової стратегії за періодами її реалізації. Розробка операційних фінансових стратегій. Розробка системи організаційно-економічних заходів із забезпечення реалізації фінансової стратегії.

Процес розробки та реалізації фінансової стратегії складається з наступних етапів:

1. Визначення періоду, на який розробляють фінансову стратегію. Тривалість цього періоду залежить від терміну дії загальної стратегії розвитку підприємства, за межі якої не може виходити фінансова стратегія. На визначення періоду дії фінансової стратегії суттєво впливає передбачуваність розвитку всієї економіки та кон’юнктури сегментів фінансового ринку, з якими пов’язана майбутня фінансова діяльність підприємства. Якщо економіка країни розвивається нестабільно, то фінансову стратегію у середньому розробляють на три роки. На період формування фінансової стратегії впливають також галузева належність підприємства, масштаби його діяльності, стадія життєвого циклу та інше.

2...Визначення факторів зовнішнього фінансового середовища та кон’юнктури фінансового ринку. До них належать:

2.1. фактори, що характеризують загальноекономічний розвиток країни:

  • макроекономічні: темпи зростання внутрішнього валового продукту й національного доходу; обсяг емісії грошей у досліджуваному періоді; прибутки населення; обсяг коштів на рахунках населення у банках; індекс інфляції; облікова ставка центрального банку;

  • показники галузі, до якої належить підприємство: динаміка обсягів виробленої продукції та її реалізації; загальна вартість активів, сума балансового прибутку підприємств; ставка оподаткування прибутку від основної діяльності; ставка податку на додану вартість і акцизного податку на продукцію, вироблену підприємствами галузі.

2.2. фактори, що стосуються кон’юнктури фінансового ринку:

  • види основних фондових інструментів (акцій, облігацій тощо), які обертаються на біржовому та позабіржовому фондових ринках;

  • котирування ціни попиту та пропозиції основних видів фондових інструментів;

  • обсяги і ціни угод за основними видами фондових інструментів;

  • зведений баланс динаміки цін на фондовому ринку;

  • кредитна та депозитна ставки окремих комерційних банків;

  • офіційний курс окремих валют, з якими працює підприємство в процесі зовнішньоекономічної діяльності;

2.3...фактори, пов’язані з діяльністю інших учасників ринку: постачальників усіх видів ресурсів, покупців, клієнтів, споживачів, конкурентів, банків, страхових компаній та інше;

2.4. фактори, що характеризують особливості державного регулювання фінансової діяльності підприємства і функціонування окремих сегментів фінансового ринку.

3...Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства. Цей етап повинен характеризуватися тим, що головна мета фінансової діяльності – підвищення рівня добробуту власників підприємства та максимізація його ринкової вартості.

Система стратегічних цілей має забезпечувати: формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів і високорентабельне використання власного капіталу; оптимізацію структури активів і капіталу; прийнятність рівня фінансових ризиків у процесі майбутньої господарської діяльності.

Стратегічні цілі фінансового розвитку потрібно формулювати конкретно та стисло, відображаючи кожну з них у кількісних показниках ― цільових стратегічних нормативах. Як нормативи фінансової діяльності підприємства, встановлюють такі показники:

3.1..середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел;

3.2. мінімальна частка власного капіталу в загальному обсязі капіталу підприємства;

3.3. коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;

3.4. співвідношення оборотних та позаоборотних активів підприємства;

3.5. мінімальний обсяг грошових активів, який забезпечує поточну платоспроможність підприємства;

3.6. мінімальний рівень самофінансування інвестицій;

3.7. граничний рівень фінансування ризиків за основними напрямками господарської діяльності підприємства.

4. Синхронізація цільових показників фінансової стратегії за періодами її реалізації. Завдання цього етапу розробки фінансової стратегії – забезпечити зовнішню та внутрішню синхронізацію нормативів фінансової діяльності в часі. Зовнішня синхронізація – це часове узгодження реалізації розроблених показників фінансової стратегії з показниками загальної стратегії розвитку підприємства, а також зі змінами кон’юнктури фінансового ринку. Внутрішня синхронізація полягає в узгодженні в часі стратегічних нормативів фінансової діяльності між собою.

5. Розробка операційних фінансових стратегій. На відміну від загальної фінансової стратегії, операційні стратегії формують лише за конкретними напрямками фінансової діяльності підприємства. Розробка операційних стратегій може бути багаторівневою. Наприклад, у межах стратегії управління капіталом підприємства розробляють стратегії управління власним і запозиченим капіталом. У свою чергу, у межах стратегії управління власним капіталом можна формувати дивідендну й емісійну стратегії (для акціонерних товариств).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]