- •Isbn 966-95870-6-9
- •§ 1. Вода
- •§ 2. Мінеральні речовини
- •§ 4. Жири
- •§ 5. Вуглеводи
- •§ 7. Ферменти
- •§ 8. Інші речовини, що входять до складу продуктів харчування
- •§ 9. Енергетична цінність (калорійність) продуктів харчування
- •§ 10. Якість харчових продуктів і методи її визначення
- •§ 11. Стандартизація
- •§ 12. Зберігання харчових продуктів
- •§ 13. Консервування харчових продуктів
- •§ 14. Зерно
- •§ 15. Борошно. Його властивості при виготовленні різних видів тіста
- •§ 16. Цукор
- •§ 17. Інвертний цукор
- •§ 19. Крохмаль
- •§ 20. Патока
- •§ 21. Молоко і молочні продукти
- •§ 22. Кисломолочні продукти
- •§ 23. Яйця та продукти їхньої переробки
- •§ 24. Харчові жири
- •§ 25. Хлібопекарські дріжджі та хімічні розпушувачі
- •§ 26. Овочі, фрукти, гриби
- •§ 27. Продукти переробки свіжих плодів і ягід
- •§ 28. Горіхоплідні, мак
- •§ 29. Смакові речовини
- •§ 31. Кава, какао-порошок, шоколад
- •§ 32. Желюючі речовини. Харчові барвники
- •§ 33. Обладнання та інвентар кондитерського цеху
- •§ 34. Організація роботи кондитерського цеху
- •§ 35. Характеристика способів теплової обробки
- •§ 36. Процеси, що відбуваються під час теплової обробки продуктів
- •§ 37. Начинки
- •§ 38. Цукристі напівфабрикати
- •§ 39. Масляні креми
- •§ 40. Класифікація тіста
- •§ 41. Процеси, що відбуваються під час замішування тіста
- •§ 42. Способи розпушування тіста
- •§ 43. Процеси, що відбуваються при формуванні й випіканні тіста
- •§ 44. Дріжджове безопарне тісто
- •§ 45. Дріжджове опарне тісто
- •§ 46. Дріжджове шарове тісто
- •§ 47. Розбирання і випікання тіста
- •§ 48. Випечені вироби з дріжджового тіста
- •§ 49. Вироби, смажені у фритюрі
- •§ 50. Вироби з дріжджового шарового тіста
- •§ 51. Тісто на млинчики
- •§ 52. Тісто для вафель
- •§ 53. Пісочне тісто
- •§ 54. Прісне здобне тісто
- •§ 55. Пряничне тісто
- •§ 57. Білково-повітряний напівфабрикат
- •§ 59. Заварний напівфабрикат
- •§ 60. Прісний шаровий напівфабрикат
- •§ 61. Санітарні вимоги
- •§ 62. Масляні креми на яйцях
- •§ 63. Білкові креми
- •§ 64. Заварні креми
- •§ 65. Вершкові й сметанні креми
- •§ 66. Глазурі
- •§ 67. Виготовлення оздоблень з крему і глазурі
- •§ 68. Желе
- •§ 69. Цукрові мастики
- •§ 70. Кандир для цукрових фігурок
- •§ 71. Марципан
- •§ 72. Харчовий лак
- •§ 73. Посипки
- •§ 74. Виготовлення оздоблень з шоколаду
- •§ 75. Бісквітні тістечка
- •§ 76. Бісквітні тістечка «Буше»
- •§ 77. Пісочні тістечка
- •§ 78. Шарові тістечка
- •§ 79. Заварні тістечка
- •§ 80. Повітряні тістечка («меренги»)
- •§ 81. Мигдально-горіхові тістечка
- •§ 82. Крихтові тістечка
- •§ 83. Бісквітні торти
- •§ 84. Бісквітно-кремові торти
- •§ 86. Торти із шарового напівфабрикату
- •§ 87. Мигдальні й білково-горіхові торти
- •§ 88. Вафельні торти
- •§ 89. Зберігання
- •§ 90. Перекладанці
- •§ 91. Сирники
- •§ 92. Печиво
- •§ 93. Вироби пониженої калорійності з дріжджового тіста
- •§ 94. Вироби пониженої калорійності з бісквітного та пісочного тіста
- •§ 95. Методи і завдання лабораторного контролю. Правила проведення органолептичного аналізу
- •§ 95. Методи і завдання лабораторного контролю. Правила проведення органолептичного аналізу
- •§ 96. Прийоми випробувань сировини і готових виробів
- •§ 97. Відбір середніх проб
§ 70. Кандир для цукрових фігурок
Кандир — це напівфабрикат, який готують шляхом уварювання цукрового сиропу.
Гарячий кандир розливають у підготовлені форми, де він швидко охолоджується і утворює шкірочку за рахунок кристаликів цукру, що випадають в осад.
З кандиру можна відлити об'ємні (з порожниною в середині) фігурки тварин, пташок, казкових персонажів тощо. Найкращі фігурки виготовляють з кандиру, звареного з міцного кускового цукру, гірші — з цукру-піску.
КАНДИР
Цукор-рафінад міцний 745 г, цукор-пудра 74 г, вода 224 г. Вихід 1000 г. Вологість при розливанні 18,5 %.
Цукор розчиняють у воді, доводять до кипіння, ретельно знімають піну і уварюють до температури 110°С (проба на товсту нитку). Сироп охолоджують до 80°С, поступово додають просіяну цукрову пудру, розтирають лопаткою до помутніння і утворення маси з консистенцією рідкої сметани. Масу одразу розливають у підготовлені гіпсові форми.
Половинки гіпсових форм промивають, зв'язують і замочують у холодній воді протягом 2—3 год. Під час замочування половинки форми ледь набрякають, щільніше прилягають одна до одної. Крім того, у зволоженій формі сироп не прилипає до стінок. Форму перевертають догори (знизу форми знаходиться отвір) і через отвір поступово заливають гарячий сироп. Сироп необхідно заливати так, щоб у ньому не залишалося бульбашок повітря. Форму заповнюють сиропом до верху і кладуть отвором догори.
При контакті з холодними стінками форми сироп швидко охолоджується, з нього інтенсивно випаровується волога і вже через 3—5 хв. біля стінок утворюється тверда шкірочка, що формує фігурку. Якщо фігурки повинні мати тонкі стінки, то через 10 хв. сироп, який ще не встиг застигнути, зливають, а форму витримують ще протягом 25—30 хв. Форму розв'язують, цукрову фігурку обережно виймають, висушують у теплому сухому приміщенні протягом доби, зачищають. Фігурки можна розмальовувати глазурними фарбами, покривати харчовим лаком.
§ 71. Марципан
Марципан — це напівфабрикат білого кольору і пластичної консистенції, що нагадує пластилін. Використовують марципан для виготовлення різноманітного оздоблення: фігурок тварин, птахів, імітації овочів, фруктів, грибів, а також при виготовленні тортів у вигляді кошиків, інших форм. Оздоблення з марципану виготовляють за допомогою спеціальних форм або виліплюють фігурки руками, чи розкачують масу і штампують з неї заготовки спеціальними виїмками. Сформовані фігурки розфарбовують харчовими барвниками, лакують, що надає їм художнього і натурального вигляду.
Після застигання фігурки можна зберігати досить тривалий час. При цьому вони залишаються їстівними.
Марципан можна готувати двома способами: сирцевим і заварним. За консистенцією марципан може бути густим і рідким. Рідкий марципан має підвищену вологість і використовується для склеювання випечених коржів, тортів і тістечок.
Основною сировиною для приготування марципану є мигдальний горіх, який перед використанням бланшують і, після набрякання, зачищають від плівочки. Зачищені ядра горіхів підсушують
у жаровій шафі при температурі 40—50°С до вологості приблизно 4 %. При підсушуванні необхідно, щоб ядра не почервоніли, оскільки марципан, виготовлений з такого горіха матиме не білий, а сірий колір. Для отримання 1 кг підсушеного мигдалю необхідно брати 1,2 кг сирого. Відповідно до цього для виготовлення 1 кг марципану необхідно взяти 421 г сирого мигдалю. Мигдальний горіх можна замінити на індійський горіх кешью чи арахіс, але в цьому випадку в марципанову масу для покращення запаху і смаку додають мигдальну есенцію з розрахунку 0,5 г на 1 кг марципану.
МАРЦИПАН ГУСТИЙ (СИРЦЕВИЙ)
Мигдаль підсушений очищений 351 г, цукор-пудра 586 г, патока 23 г, коньяк чи десертне вино 93 г, харчовий барвник 4,5 г. Вихід 1000 г. Вологість 7 % ± 2 %.
Підготовлений мигдаль подрібнюють у млинку до утворення крупки. Мигдальну крупку перемішують разом з цукровою пудрою і патокою, суміш 2—3 раз-и пропускають через млинок до утворення однорідної тістоподібної маси (вдруге і втретє кладуть решітку з меншими отворами). Масу перекладають у діжу тістомісильної машини і вимішують з коньяком чи міцним десертним вином.
Вимоги до якості: в'язка, пластична, біла маса.
Якщо марципан надто густий, то до нього можна додати патоку або холодну кип'ячену воду, якщо надто м'який — цукрову пудру, і знову добре вимішати. Марципан можна готувати без патоки, але у цьому випадку він буде швидко засихати.
Основним недоліком сирцевого марципану вважають схильність до закисання, а перевагою — швидке приготування.
МАРЦИПАН ГУСТИЙ ЗАВАРНИЙ
Мигдаль підсушений очищений 351 г, иукор-пісок 228 г, цукор-пудра 358 г, патока 23 г, коньяк чи міцне десертне вино 93 г, вода 57 г, барвник харчовий 4,5 г. Вихід 1000 г. Вологість 9 % ± 2 %.
Підготовлений мигдаль пропускають через млинок 2—3 рази (вдруге і втретє змінюють решітки на більш густі) до утворення тонкого порошку. Цукор, воду і патоку змішують, доводять до кипіння, знімають піну і уварюють до температури 12ГС (проба на середню кульку). Киплячий сироп вливають тонкою цівкою у мигдальний порошок і розтирають до утворення однорідної маси.
Заварену масу викладають у лотки і охолоджують протягом 1 години. У процесі охолодження маса кристалізується. Після цього її знову пропускають через млинок 2—3 рази, перемішуючи з цукровою пудрою і коньяком.
Вимоги до якості: такі самі, як і до марципану густого сирцевого.
Заварний марципан можна готувати про запас, при зберіганні його накривають вологим рушником. Перед використанням марципан переминають.
РІДКИЙ МАРЦИПАН
Густий заварний марципан 850 г, цукровий сироп 130 г, коньяк 22 г. Вихід 1000 г. Вологість 17 %.
Рідкий марципан готують на основі густого заварного марципану, який перемішують разом з цукровим сиропом і коньяком.
Фігурки з густого марципану вручну ліпити дуже важко, тому їх формують за допомогою металевих, пластмасових чи гіпсових форм. Металеві й пластмасові форми з середини посипають рисовим крохмалем, а гіпсові змащують рідким харчовим жиром.
Виготовлення суцільних фігурок. Шматки марципану закладають у дві половинки форми і ретельно пресують, щоб заповнити всі вигини форми. Зайву масу марципану зрізають ножем на одному рівні з краями форми. Дві половинки форми складають до купи і щільно притискають одну до одної, щоб марципан склеївся. Потім форми розкривають, а фігурку, що залишилася в одній з половинок, виймають за допомогою виделки. Сформовану фгурку викладають у цукрову пудру і залишають для підсушування протягом однієї доби. Шов, що утворюється по лінії склеювання двох половинок фігурки, знімають гострим ножем, а фігурки знову залишають для підсихання. Загальна тривалість висушування фігурок масою 100 г до повного затвердіння — від 3 до 5 діб.
Виготовлення порожнистих фігурок. Порожнистими виготовляють тільки великі марципанові фігурки. Для цього марципан розкачують шаром завтовшки 2—5 мм, накривають ним половинку форми і вдавлюють його по всім заглибленням. Надлишок маси по краях зрізають ножем. Дві половинки форми з'єднують і залишають на 1 добу для підсушування. Потім форму розкривають, фігурку акуратно виймають і знову підсушують (виклавши в цукрову пудру) протягом 4—5 діб. Після підсушування шов на фігурці зачищають і загладжують ножем.
Висушені фігурки розмальовують глазурними фарбами за допомогою звичайних пензликів. Щоб покращити зовнішній вигляд і краще зберегти фігурку, на неї наносять тонкий шар розтопленого масла какао, кокосового масла чи харчового парафіну. Перед використанням парафін розігрівають до 90°С, оскільки охолоджений парафін лягає товстим шаром. Вироби з марципану можна також лакувати.
Виготовлення плодів, квітів. Плоди з марципану виліплюють вручну або формують у спеціальних формах. Зовнішній вигляд і колір марципанових плодів повинні наближатися до натуральних. Плоди лакують, закріплюють плодоніжки, виготовлені також з марципану. Щоб отримати нерівну, бугристу поверхню полуниці, сформовані ягоди обсипають підфарбованим в жовтий колір цукром—піском; апельсини прокачують по рівному шару крупнозер-нистої манної крупи; абрикоси і персики обсипають дуже тонко натертими і просіяними бісквітними крихтами.
Троянди з марципану формують так само, як з мастики.
Імітація їстівних продуктів. З рожевого марципану можна виготовити сосиски, сардельки і ковбасу з салом. Для цього марципан розкачують в неширокий довгий пласт, на нього викладають у різних місцях кусочки білого марципану різної форми і довжини. Потім пласт скручують у щільний рулет, а підсушену верхню шкоринку запудрюють під колір копченої ковбаси. Якщо таку «ковбасу» нарізати упоперек, можна отримати скибочки з кусочками сала-шпиг. Таке оздоблення використовують при приготуванні тістечок «Бутербродики».
