15.3. Проблеми вільного часу

За даними соціологів, вільний час становить майже третину життя людини. Тому навряд чи є потреба доводити, яке значення має його розумне використання. Саме у сфері вільного часу існує чимало резервів підвищення трудової, умовної, політичної активності особи, зміцнення сім’ї, соціалізації молоді.

Як свідчать дані соціологічних досліджень, 60-80% вільного часу ми проводимо у власних квартирах разом із сім’єю.

Наш позаробочий час, який дорівнює приблизно 75% тижневого часу, досить не однорідний за своїми структурними компонентами. В загальному його обсязі значна частка належить сну, їжі, витратам часу на задоволення інших природних потреб, необхідних для підтримання нормальної життєдіяльності людського організму.

В позаробочий зайнятий час соціологи зараховують витрати часу, пов’язані з безпосередньою підготовкою до виконання виробничих функцій. Сюди також відносять витрати часу на дорогу до місця роботи, домашнє господарство й побутові потреби, на догляд за дітьми, купівлю промислових та продовольчих товарів, самообслуговування. Чим більше часу витрачається сім’єю на домашню працю та організацію побуту, тим менший обсяг її вільного часу.

Таким чином, дозвілля – це лише частина позаробочого часу, вивільнена від виконання безпосередніх сімейних обов’язків, яка використовується нами на власний розсуд: на відпочинок, розваги, освіту, заняття спортом тощо. Звичайно, обсяг вільного часу у людей різного віку, різних професій, сімейного стану буває неоднаковий. Та все ж стверджують соціологи, середня тривалість нашого дозвілля у будні дні становить 3-4 год.: а саме, для селян будні – 2,4 і вихідні 6,3 год. Структура нашого дозвілля досить різноманітна. Вчені налічують від півтораста до п’ятисот занять та способів проведення вільного часу.

Структура дозвілля відображає заняття, пов’язані з творчістю особи, створення духовних цінностей, виховання дітей, а також задоволення потреб фізичного розвитку. Вільний час часто називають дозвіллям. Дозвілля і вільний час як сфери індивідуального буття співвідносяться як частина і ціле. Вільні години можуть зробити життя людини змістовним, а саму її міцнішою, і морально, і фізично, а можуть обернутися пустотою, моральними втратами. Перефразувавши відомий вислів, можна з впевненістю сказати: “Скажи, як ти проводиш свій вільний час, і я скажу, хто ти”.

Ми часто скаржимося на перевтому та брак часу для відпочинку. Проте соціологи і медики доводять, що часу, потрібного для відпочинку, цілком достатньо у кожної людини, що втомлюємося ми не стільки від перевантажень, скільки від невміння правильно розподіляти й спрямовувати час на різні за характером заняття.

Заняття в години дозвілля – це насамперед самооцінка (з погляду свободи волевияву), діяльність, спрямована на реалізацію суттєвих творчих сил людини, як фізичних, так і духовних. Раціональне змістовне використання вільного часу – категорія моральна. Змалку формується почуття часу, і воно супроводжує людину протягом життя. Кожен має право визначати свій власний варіант проведення дозвілля. Багато людей, не маючи вищої освіти, володіють культурою дозвілля, вихованою з дитинства. Вони добре знають, що необхідно, що справді важливо для розвитку і якому заняттю передусім варто присвятити вільний час.

Доведено, що у розвитку інтересу людини до художньої літератури, театру, кінематографу, спорту надзвичайно велика роль у дитинстві належить сім’ї, у юнацькому віці – друзям, у зрілому – друзям, трудовому колективу, засобам масової інформації. Та все ж, ціннісні орієнтації, сформовані у дитинстві, зберігаються у людини протягом всього життя.

Психологи відзначають парадоксальний на перший погляд факт: чим нижчі запити людини у сфері дозвілля, тим вища вдоволеність від проведення вільного часу і, навпаки, чим вищі потреби щодо вільного часу, тим менше задоволена людина реалізованою власною діяльністю та часом на дозвіллі. Таке явище зумовлене самокритичністю людини, бажання зберегти кожну хвилину вільного часу для змістовних і корисних справ, глибоким усвідомленням значення дозвілля для всебічного розвитку.

На даний час у сільських сім’ях спостерігаються великі витрати часу на домашню працю і ведення власного господарства. На ведення власного господарства в літній час витрачається щодня 2,5 год. позаробочого часу. У чоловіків найбільшими виявляються витрати часу на догляд і ремонт побутових і транспортних засобів, у жінок – на приготування їжі, миття посуду, догляд за одягом і білизною, приведенням в порядок приміщення. При цьому чоловіки і жінки у вихідні дні на домашню працю витрачають часу майже в два рази більше, ніж в будні дні.

Відмінність у використанні вільного часу чоловіками і жінками завжди була у центрі уваги. Як відомо, історично склався такий спосіб життя сім’ї, де жінка була закріплена за домашньою працею, побутом. І понині на виконання хатніх обов’язків жінки витрачають у 2,5-3 рази більше часу, ніж чоловіки, у середньому 30,5 год. на тиждень, а загальне трудове навантаження чоловіків у сім’ї становить всього 10,5 год.

Так, приготування їжі займає у жінок 10-12 год. на тиждень, у чоловіків 1-1,5 год. - відповідно; прання – відповідно 6 год. і 15-20 хв.; прибирання приміщення 4 год. і 1 год. і т.д.

Порівнюючи зміни, які відбуваються у обсязі та структурі вільного часу незаміжньої і заміжньої жінки, можна підтримати відомий гумористичний вислів: “ Чоловік - це людина, яка допомагає жінці у труднощах, яких би вона не знала, коли б не вийшла за нього заміж”.

В цілому жінки у вільний час більше уваги приділяють читанню художньої літератури, рукоділлю, спілкуванню з дітьми. Чоловіки віддають перевагу газетам і журналам, політичній літературі, частіше відвідують стадіони та ін.

Вільний час - це не лише особиста власність людини.

Досить багато часу (14% дозвілля у чоловіків, 24% у жінок) витрачають сільські жителі на приймання гостей чи перебування в гостях, зустрічі з друзями, родичами, сусідами. П’яту частину дозвілля сільських жителів складає пасивний відпочинок. В той же час фізіологи стверджують, що швидше і краще відновлює фізичні і духовні сили людини відпочинок активний.

Сільські жителі порівняно з міськими більш обмежені у виборі видів дозвілля. У зв’язку з цим газети, радіо і телевізор на селі є важливим джерелом знань і розваг. Таким чином, змістовне, повноцінне дозвілля виступає умовою виховання нової людини, і одночасно, засобом відновлення її психічних та фізичних сил, підвищення працездатності. Культура дозвілля значною мірою залежить від сімейного відпочинку. У колі рідних і близьких ми проводимо більшу частину вільного часу.

Разом з тим у сфері дозвілля ще чимало проблем. Досить часто люди ховаються за рятівною фразою “немає часу”.

Все багатство вільного часу – у наших руках. Від того, як цікаво, продуктивно, раціонально ми організовуємо своє дозвілля, залежить наше духовне зростання, активність на виробництві, в побуті. Повноцінним є вільний час, використаний в інтересах розвитку людини, на благо сім’ї і суспільства.