2.2.2. Аналіз документів

Важливим джерелом інформації при вивченні соціальних проблем праці є різноманітні документи і матеріали, які знаходяться в трудових колективах. Їх дуже багато: документи адміністрації і спільних організацій, протоколи зборів і засідань, матеріали преси. Всі вони містять інформацію про різні соціальні процеси, що відбуваються в трудовому колективі, відношення робітників до праці, рівень їх активності, взаємовідносини в колективі.

Необхідно пам’ятати, що існує дві групи методів аналізу документів: традиційні і формалізовані. Під традиційним аналізом розуміють всі різновиди розумових операцій, спрямованих на інтерпретацію повідомлень, які знаходяться в документі з певної сторони, що зацікавила дослідника. Такий метод застосовується повсюди і включає ту інформацію, яка необхідна досліднику в тій чи іншій ситуації. Головний недолік цього методу – тенденційність та суб’єктивізм.

Тому в прикладній соціології розроблений і активно використовується такий формалізований метод, як конвент-аналіз документів. Суть його полягає в переведенні текстової інформації в якісні показники, тобто інформації, яка використовується через знаходження в текстах документів таких легко перелічених якостей, властивостей, які б при необхідності відображали істотні аспекти їх змісту. В результаті отримана інформація піддається статистичній обробці, дозволяє звести багато показників, що містяться в різних документах, в об’єднані. Іншими словами, перевести якісний зміст документів у кількісний. В процесі проведення соціологічного дослідження виявляється дуже низький рівень інформованості працівників у колективі з певної проблеми, наприклад: організації матеріального стимулювання. Які тут причини? Тільки проведення конвент-аналізу документів, матеріалів багатотиражних стінгазет дозволяє дізнатися чи в достатній кількості передавалася працівникам інформація і чи її відсутність спричинила низьку інформованість. Звичайно, сфера використання конвент-аналізу текстів у соціологічних дослідженнях у трудових колективах дуже широка.

2.2.3. Включене і невключене спостереження

Включене і невключене спостереження – метод збору інформації в соціологічному дослідженні. Спостереження – важливий метод збору первинної інформації про об’єкт, що вивчається, через прийняття і пряму реєстрацію всіх фактів, що стосуються його, і значних цілей дослідження. В процесі спостереження вивчаються ті аспекти проблем праці, які відображені в поведінці працівників, усній мові. Соціологічні спостереження класифікуються за багатьма ознаками і одна з найважливіших – місце, яке займає спостерігач у процесі спостереження. Залежно від цього виділяються включене і невключене спостереження. Перше з них включає присутність і участь спостерігача в ситуації, що досліджується. В умовах невключеного спостереження дослідник не бере участі в діяльності людей, які знаходяться під спостереженням. Наприклад, спостереження може проводитись на зборах трудового колективу в процесі проведення лекцій.

Розглянемо ситуацію, в якій можливе використання включеного спостереження. Припустимо, адміністрації підприємства необхідно уточнити обсяг витрат робочого часу працівниками підрозділів колективу. Деякі з таких витрат: прогули, відпустки за дозволом адміністрації тощо можна фіксувати без використання соціологічних досліджень. Але є й такі витрати робочого часу, які фіксувати в документах практично неможливо. Мова йде про запізнення, передчасні відлучення на обідню перерву, бездіяльність під час роботи. В цьому випадку проведення включеного спостереження дозволяє виявити реальні витрати робочого часу. Спостереження може використовуватись при визначенні в різних групах працівників причин виникнення конфліктів, поведінки працівників на лекціях, зборах.