Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів

Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів можна розглядати як похідні насичених вуглеводнів, в яких два атоми гідрогену при одному або при двох по-різному розміщених карбонових атомах заміщені двома атомами галогену.

Номенклатура. Назви дигалогеноіюхідних складають з назв галогенів та двовалентних радикалів, які з ними сполучені. Наприклад:

СН3СНС12	СН2С1–СН2С1	СН3СН2СНВr2	СН2Br – CH2 – CH2Br
хлористий етиліден	хлористий етилен	бромистий пропіліден	бромистий триметилетилен

За женевською номенклатурою назви ди- і полігалогенних сполук виводять за тими ж правилами, що й моногалогенних. Наприклад:

СН3СН2СНВr2	СН2Br – CH2 – CH2Br
1,1-дибромпропан	1,3-дибромпропан

Ізомерія. Ізомерія дигалогенопохідних залежить:

а) від ізомерії карбонового ланцюга

б) від положення галогенів

.

Способи добування. 1. Дія галогенів на насичені вуглеводні (див. алкани).

2. Приєднання галогену до алкенів:

.

Цим способом добувають сполуки з атомами галогену в двох суміжних вуглецевих атомах.

3. Дія галогеноводневих кислот або галогенних сполук, на двоатомні спирти:

, .

4. Дія п’ятигалогенних сполук фосфору на альдегіди і кетони:

,

.

Таким способом добувають сполуки з атомами галогену при одному й тому ж атомі карбону.

Фізичні властивості. Дигалогенопохідні являють собою важкі масла або тверді речовини, нерозчинні у воді, але добре розчинні в органічних розчинах (спирті, ефірі та ін.).

Хімічні властивості. Хімічні реакції дигалогенопохідних, які містять атоми галогену при двох різних карбонових атомах, в основному ті ж, що й у моногалогенопохідних вуглеводнів, причому вони можуть заміщувати тільки один або відразу два атоми галогену іншими атомами або групами атомів. Дигалогенопохідні, які містять атоми галогену при одному й тому ж атомі карбону у хімічних реакціях, як правило, обмінюють відразу обидва атоми галогену.

Рухомість галогенів у дигалогенопохідних зростає в такій послідовності: хлориди – броміди – йодити.

Хлористий метил, або дихлорметан, СН₂Сl₂ добувають хлоруванням суміші метану й хлористого метилу при температурі близько 500°С. Він являє собою безбарвну рідину із запахом хлороформу. Застосовується як розчинник у кіно- і фотопромисловості, а також використовується при добуванні фармацевтичних препаратів і при виготовленні аерозолів.

Дихлоретан, або хлористий етилен, СН₂Сl–СН₂Сl – безбарвна легкорухома рідина із запахом, який нагадує хлороформ; отруйний – вдихання його пари викликає кашель і головний біль. У промисловості дихлоретан добувають приєднанням хлору до етилену. Застосовується він у великих кількостях як розчинник і як вихідна сировина для виготовлення тіоколу, хлористого вінілу та інших органічних речовин.

Окремі представники полігалогенопохідних

Серед полігалогенопохідних найбільш вивчені і мають практичне значення галогенопохідні метану (хлороформ СНС1₃ бромоформ СНВr₃ йодоформ СHJ₃ чотирихлористий вуглець ССl₄) і галогенопохідні етану, дихлоретан СН₂Сl–СН₂С1, 1,1,2,2–тетрахлоретан СНСl₂–СНС1₂, гексахлоретан ССl₃–ССl₃.

Хлороформ СНС1₃ добувають у промисловості взаємодією гіпохлориту кальцію з етиловим спиртом або ацетоном. Це – безбарвна важка незаймиста рідина з характерним солодкуватим запахом. Застосовують його як розчинник для жирів, каучуку, різних смол. Хлороформ використовується, як відомо, в добре очищеному вигляді в медицині для наркозу, але в останній час все більше замінюється менш токсичними речовинами.

Чотирихлористий вуглець, або тетрахлорметан, СС1₄ добувають хлоруванням сірководню при температурі 50–70°С у присутності невеликої кількості порошкоподібної металічної сурми. Зараз чотирихлористий вуглець одержують головним чином хлоруванням метану в паровій фазі; ультрафіолетове світло та металеві каталізатори сприяють реакції.

Чотирихлористий вуглець – безбарвна негорюча рідина. Він добре розчинює смоли, жири, бітуми та інші органічні речовини, широко використовується як розчинник, вогнегасний засіб та напівпродукт для синтезу різних органічних речовин, наприклад дихлордифторметану.

1,1,2,2–Тетрахлоретан, або ацетилентетрахлорид, СНС1₂–СНС1₂ добувають приєднанням хлору до ацетилену. Це безбарвна рідина із запахом хлороформу. Широко застосовується як розчинник при екстрагуванні жирів.

Гексахлоретан СС1₃–СС1₃ добувається в промисловості як побічний продукт при хлоруванні ацетилену або 1,1,2,2–тетрахлоретану в присутності хлористого алюмінію. Може бути також добутий дією амальгами алюмінію на чотирихлористий вуглець.

Гексахлоретан – безбарвні кристали, які возганяються при температурі 185°С. Застосовується в сумішах для димових завіс.

Полігалоїдні сполуки застосовуються як розчинники та як засіб для очищення й екстракції жирів, масел, смол, лаків та каучуків.

Фреони. Останнім часом набули великого значення хлор-фторпохідні вуглеводні, або так звані фреони. Вони застосовуються як холодоагенти в холодильних установках і як незамерзаючі рідини для охолодження двигунів. Фреони негорючі, з повітрям не утворюють вибухових сумішей, практично нетоксичні. Найважливішим з них є фреон – 1,2–дифтордихлорметан, який добувається взаємодією чотирихлористого вуглецю з фтористою сурмою в присутності невеликої кількості хлориду сурми. Дифтордихлорметан – безбарвний, без запаху, негорючий і нешкідливий газ, який легко скраплюється в рідину. Застосовується для домашніх холодильників, які випускаються промисловістю.