- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів можна розглядати як похідні насичених вуглеводнів, в яких два атоми гідрогену при одному або при двох по-різному розміщених карбонових атомах заміщені двома атомами галогену.
Номенклатура. Назви дигалогеноіюхідних складають з назв галогенів та двовалентних радикалів, які з ними сполучені. Наприклад:
СН3СНС12 |
СН2С1–СН2С1 |
СН3СН2СНВr2 |
СН2Br – CH2 – CH2Br |
хлористий етиліден |
хлористий етилен |
бромистий пропіліден |
бромистий триметилетилен |
За женевською номенклатурою назви ди- і полігалогенних сполук виводять за тими ж правилами, що й моногалогенних. Наприклад:
СН3СН2СНВr2 |
СН2Br – CH2 – CH2Br |
1,1-дибромпропан |
1,3-дибромпропан |
Ізомерія. Ізомерія дигалогенопохідних залежить:
а) від ізомерії карбонового ланцюга
б) від положення галогенів
.
Способи добування. 1. Дія галогенів на насичені вуглеводні (див. алкани).
2. Приєднання галогену до алкенів:
.
Цим способом добувають сполуки з атомами галогену в двох суміжних вуглецевих атомах.
3. Дія галогеноводневих кислот або галогенних сполук, на двоатомні спирти:
,
.
4. Дія п’ятигалогенних сполук фосфору на альдегіди і кетони:
,
.
Таким способом добувають сполуки з атомами галогену при одному й тому ж атомі карбону.
Фізичні властивості. Дигалогенопохідні являють собою важкі масла або тверді речовини, нерозчинні у воді, але добре розчинні в органічних розчинах (спирті, ефірі та ін.).
Хімічні властивості. Хімічні реакції дигалогенопохідних, які містять атоми галогену при двох різних карбонових атомах, в основному ті ж, що й у моногалогенопохідних вуглеводнів, причому вони можуть заміщувати тільки один або відразу два атоми галогену іншими атомами або групами атомів. Дигалогенопохідні, які містять атоми галогену при одному й тому ж атомі карбону у хімічних реакціях, як правило, обмінюють відразу обидва атоми галогену.
Рухомість галогенів у дигалогенопохідних зростає в такій послідовності: хлориди – броміди – йодити.
Хлористий метил, або дихлорметан, СН2Сl2 добувають хлоруванням суміші метану й хлористого метилу при температурі близько 500°С. Він являє собою безбарвну рідину із запахом хлороформу. Застосовується як розчинник у кіно- і фотопромисловості, а також використовується при добуванні фармацевтичних препаратів і при виготовленні аерозолів.
Дихлоретан, або хлористий етилен, СН2Сl–СН2Сl – безбарвна легкорухома рідина із запахом, який нагадує хлороформ; отруйний – вдихання його пари викликає кашель і головний біль. У промисловості дихлоретан добувають приєднанням хлору до етилену. Застосовується він у великих кількостях як розчинник і як вихідна сировина для виготовлення тіоколу, хлористого вінілу та інших органічних речовин.
Окремі представники полігалогенопохідних
Серед полігалогенопохідних найбільш вивчені і мають практичне значення галогенопохідні метану (хлороформ СНС13 бромоформ СНВr3 йодоформ СHJ3 чотирихлористий вуглець ССl4) і галогенопохідні етану, дихлоретан СН2Сl–СН2С1, 1,1,2,2–тетрахлоретан СНСl2–СНС12, гексахлоретан ССl3–ССl3.
Хлороформ СНС13 добувають у промисловості взаємодією гіпохлориту кальцію з етиловим спиртом або ацетоном. Це – безбарвна важка незаймиста рідина з характерним солодкуватим запахом. Застосовують його як розчинник для жирів, каучуку, різних смол. Хлороформ використовується, як відомо, в добре очищеному вигляді в медицині для наркозу, але в останній час все більше замінюється менш токсичними речовинами.
Чотирихлористий вуглець, або тетрахлорметан, СС14 добувають хлоруванням сірководню при температурі 50–70°С у присутності невеликої кількості порошкоподібної металічної сурми. Зараз чотирихлористий вуглець одержують головним чином хлоруванням метану в паровій фазі; ультрафіолетове світло та металеві каталізатори сприяють реакції.
Чотирихлористий вуглець – безбарвна негорюча рідина. Він добре розчинює смоли, жири, бітуми та інші органічні речовини, широко використовується як розчинник, вогнегасний засіб та напівпродукт для синтезу різних органічних речовин, наприклад дихлордифторметану.
1,1,2,2–Тетрахлоретан, або ацетилентетрахлорид, СНС12–СНС12 добувають приєднанням хлору до ацетилену. Це безбарвна рідина із запахом хлороформу. Широко застосовується як розчинник при екстрагуванні жирів.
Гексахлоретан СС13–СС13 добувається в промисловості як побічний продукт при хлоруванні ацетилену або 1,1,2,2–тетрахлоретану в присутності хлористого алюмінію. Може бути також добутий дією амальгами алюмінію на чотирихлористий вуглець.
Гексахлоретан – безбарвні кристали, які возганяються при температурі 185°С. Застосовується в сумішах для димових завіс.
Полігалоїдні сполуки застосовуються як розчинники та як засіб для очищення й екстракції жирів, масел, смол, лаків та каучуків.
Фреони. Останнім часом набули великого значення хлор-фторпохідні вуглеводні, або так звані фреони. Вони застосовуються як холодоагенти в холодильних установках і як незамерзаючі рідини для охолодження двигунів. Фреони негорючі, з повітрям не утворюють вибухових сумішей, практично нетоксичні. Найважливішим з них є фреон – 1,2–дифтордихлорметан, який добувається взаємодією чотирихлористого вуглецю з фтористою сурмою в присутності невеликої кількості хлориду сурми. Дифтордихлорметан – безбарвний, без запаху, негорючий і нешкідливий газ, який легко скраплюється в рідину. Застосовується для домашніх холодильників, які випускаються промисловістю.
