- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
Дослід 61.Одержання бензену.
Реактиви: бензоат натрію, натронне вапно.
Обладнання: вигнуті газовідвідні трубки, ступки, скляні палички.
В ступці ретельно розтирають 2-3 г бензоат натрію з 4-5 г натронного вапна. Суміш поміщають в суху пробірку, закривають пробкою з газовідвідною трубкою, вигнутою під прямим кутом. Пробірку горизонтально укріпляють в штативі, нижній кінець трубки опускають в пробірку-приймач, що охолоджується крижаною водою. Пробірку із сумішшю нагрівають полум’ям пальника, прогрівають спочатку всю пробірку, а потім сильно нагрівають її нижню частину до почорніння суміші. Бензол, що утворюється, збирається в пробірці, яка використовується як приймач. Виявляють бензол по характерному запаху і горючості. Він горить коптячим полум’ям.
.
Дослід 62. Алкілування бензену .
Реактиви: бензен (зневоднений), хлорид алюмінію безводний, хлороформ.
Обладнання: зворотні повітряні холодильники до пробірок.
В пробірку наливають 1 мл бензену, додають 0,5 г хлориду алюмінію, потім при струшуванні до суміші приливають 1 мл хлороформу. ( Тяга! ) Пробірку закривають пробкою з зворотним повітряним холодильником і злегка нагрівають. При цьому починається енергійна реакція з виділенням хлороводню. Суміш забарвлюється в червоно-бурий колір. Випадає масло – продукт реакції.
Напишіть рівняння алкілування бензену хлорметаном. Поясніть механізм цієї реакції. Яку роль відіграє хлорид алюмінію при алкілуванні?
Дослід 63.Окислення ароматичних вуглеводнів.
Реактиви: бензен, толуен, 1%-й розчин перманганату калію, 2 н. розчин сульфатної кислоти.
Обладнання: водяні бані, зворотні повітряні холодильники до пробірок.
В дві пробірки наливають по 1 мл розчину перманганату калію і по 1 мл розведеної сульфатної кислоти. Потім в одну пробірку приливають 0,5 мл бензену, а в другу – 0,5 мл толуену. Пробірки закривають пробками з зворотними повітряними холодильниками і нагрівають на водяній бані. В одній з пробірок спостерігається побуріння і випадання осаду, а в другій – ніяких змін не відбувається.
Напишіть рівняння реакції перманганату калію з толуеном. Поясніть причину різного відношення бензену і толуену до перманганату калію.
Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
Дослід 64. Бромування бензену.
Реактиви: бензен, розчин брому в ССl4 (1:5), залізні ошурки, розчин амоніаку, лакмусовий папір (синій).
Обладнання: зворотні повітряні холодильники до пробірок, водяні бані.
Роботу слід проводити в витяжній шафі!
а) В пробірку наливають 1 мл бензену і 1 мл розчину брому в CCl4 (1:5). Пробірку закривають пробкою з зворотним повітряним холодильником і нагрівають на водяній бані. Знебарвлення не відбувається. Пробірку відкривають і підносять до отвору вологий синій лакмусовий папірець.
Чи змінюється при цьому колір індикатору?
б) До реакційної суміші, що використовувалась в досліді 62,а, додають декілька ошурок заліза. Пробірку закривають пробкою з зворотним повітряним холодильником і нагрівають на водяній бані. Через деякий час робиться помітним виділення бромоводню, що легко виявити по зміні кольору вологого синього лакмусового папірця, піднесеного до отвору повітряного холодильника, а також по утворюванню білого диму від піднесеного до отвору повітряного холодильника клаптика фільтрувального паперу, змоченого розчином амоніаку. Через 5-10 хвилин після начала реакції пробірку відкривають і в реакційну суміш занурюють смушку фільтрувального паперу. Потім її висушують на повітрі. На папері залишається бромбензен, що відрізняється по запаху від вихідного бензену.
Напишіть рівняння реакції бромування бензену і розгляньте механізм (SE2) цього процесу. Які з ізомерів дибромбензену можуть утворитися при подальшому бромуванні бромбензену?
Дослід 65. Бромування толуену.
Реактиви: толуен, розчин брому в CCl4, залізні ошурки, лакмусовий папір (синій).
Обладнання: зворотні повітряні холодильники до пробірок, водяні бані.
Роботу слід проводити в витяжній шафі!
а) Пробірку з 1 мл толуену і 1 мл розчину брому в чотирихлористому вуглеці (1:5) закривають пробкою з зворотним повітряним холодильником і нагрівають на киплячій водяній бані 10 хвилин. Галогенування супроводжується виділенням бромоводню, що виявляють по почервонінню синього лакмусового папірця (вологого!), піднесеного до отвору повітряного холодильника. Потім смушку фільтрувального паперу занурюють в реакційну суміш і висушують на повітрі. Бром, бромоводень, чотирихлористий вуглець, толуен випаровуються, а на папері залишається бромистий бензил, який подразнює слизові оболонки носа. (Нюхати обережно!).
б) В пробірку наливають 1 мл толуену, 1-2 мл розчину брому в CCl4 і додають невелику кількість залізних ошурок. Пробірку закривають пробкою з зворотним повітряним холодильником і нагрівають на водяній бані до початку реакції, що можна виявити по виділенню бульбашок з реакційної суміші. Через 5-10 хвилин після початку реакції до отвору повітряного холодильника підносять вологий лакмусовий папірець і відмічають зміну забарвлення індикатору. Потім смушку фільтрувального паперу змочують реакційною сумішшю і висушують її на повітрі. На папері залишається речовина, що відрізняється від толуену і не подразнює слизові оболонки носа.
Розгляньте механізми галогенування толуену в ядро (SE2) і в бічний ланцюг (SR). Утворення яких ізомерів можливо при бромуванні толуену в ядро? Поясніть роль каталізатору (FeBr3) при галогенуванні ароматичних вуглеводнів в ядро.
Дослід 66. Нітрування ароматичних вуглеводнів.
Реактиви: бензен, толуен, нітробензен, концентровані нітратна і сульфатна кислоти, нітрат натрію кристалічний.
Обладнання: зворотні повітряні холодильники до пробірок, водяні бані.
а)
Нітрування бензену.
В пробірці змішують 2 мл концентрованої
нітратної кислоти (
= 1,4 ) з 3 мл концентрованої сульфатної
кислоти. Одержану нітруючу суміш
охолоджують і до неї додають невеликими
порціями 2 мл бензену при струшуванні
і охолодженні суміші. Пробірку закривають
пробкою з зворотним повітряним
холодильником і для завершення реакції
нагрівають її на водяній бані (50-55оС)
5-10 хвилин, систематично струшуючи вміст
пробірки. Потім реакційну суміш виливають
в стакан з холодною водою. На дні стакану
виділяється нітробензен у вигляді
жовтих крапель, що мають характерний
запах гіркого міндалю.
Напишіть рівняння нітрування бензену. Яка роль сульфатної кислоти в цій реакції? Поясніть механізм нітрування ароматичних сполук.
б) Нітрування нітробензену. В пробірку з 2 мл концентрованої сульфатної кислоти присипають приблизно 1 г тонко розтертого нітрату натрію. Суміш нагрівають на водяній бані до 60-70оС і поступово при струшуванні додають 1 мл нітробензену. Після 10-хвилинного нагрівання на киплячій водяній бані при струшуванні вміст пробірки виливають в стакан з крижаною водою. При цьому виділяються кристали м-динітробензену жовтого кольору.
Поясніть, чому нітрування нітробензену проводять в більш жорстких умовах порівнюючи з бензеном.
в) Нітрування толуену. В пробірці готують нітруючу суміш, додаючи до 3 мл концентрованої нітратної кислоти 4 мл концентрованої сульфатної кислоти. В пробірку з 2 мл толуену при струшуванні і охолодженні по краплях додають одержану нітруючу суміш. Температура реакційного середовища при цьому не повинна перевищувати 60оС. Потім пробірку для завершення реакції нагрівають на водяній бані, часто струшуючи. Через 10 хвилин вміст пробірки виливають в стакан з холодною водою. На дні стакану виділяються маслянисті краплі суміші ізомерів нітротолуену.
Утворення яких ізомерів можливо при нітруванні толуену?
Дослід 67. Сульфування ароматичних вуглеводнів.
Реактиви: бензен, толуен,ксилен, концентрована сульфатна кислота.
Обладнання: хімічні стакани (50-100 мл), зворотні повітряні холодильники до пробірок, водяні бані.
В три пробірки наливають по 1мл бензену, тулуену і ксилену. В кожну пробірку додають по 4 мл концентрованої сульфатної кислоти. Пробірки закривають пробками з зворотними повітряними холодильниками і нагрівають на киплячій водяній бані, часто струшуючі реакційну суміш. В деяких пробірках спостерігається поступове розчинення вуглеводню. Коли це розчинення завершиться, пробірки охолоджують і їх вміст виливають в стакани, що містять 20 мл води.
Відмітьте вигляд суміші, що утворилася. Чи в усіх стаканах відбулося розчинення реакційної маси? Що виділяється : продукт реакції чи вихідний вуглеводень? Зробіть висновок щодо легкості сульфування різних ароматичних вуглеводнів. Поясніть механізм реакції
