- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
Двоатомні спирти, або гліколі
Двоатомні спирти інакше називаються гліколями внаслідок солодкого смаку багатьох представників цього класу (глікос по-грецькому – солодкий).
У залежності від положення гідроксильних груп розрізняють -гліколі, якщо обидва гідроксили знаходяться біля двох суміжних атомів карбону; -гліколі, якщо гідроксили розміщені через один атом карбону; -гліколі, якщо гідроксили розміщені через два атоми карбону, і т.д.
Способи добування. Гліколі можна добувати тами ж способами, що й одноатомні спирти.
1. З дигалогенопохідних вуглеводнів, у яких атоми галогену знаходяться біля різних атомів карбону, дією розчином соди:
.
Сода зв’язує гідроген хлорид, який при цьому утворюється.
2. Гідролізом галогенгідринів (галогенопохідних спиртів):
.
3. Гідролізом оксидів:
.
4. Відновленням карбонільних сполук. При відновленні ацетону за допомогою амальгами натрію або магнію в присутності води утворюється пінакон (2,3-диметилбутандіол-2,3):
.
5. Приєднанням перекису гідрогену до алкенів:
СН3–СН=СН2 + Н2О2 = СН3СНОНСН2ОН.
Фізичні властивості. Нижчі гліколі являють собою в’язкі, добре розчинні у воді рідини, вищі – тверді, важкорозчинні у воді речовини. Питома маса, температури кипіння та плавлення у гліколей значно вищі, ніж у відповідних одноатомних спиртів.
Хімічні властивості. Хімічні властивості гліколей аналогічні властивостям одноатомних спиртів, причому в реакції можуть брати участь одна або обидві гідроксильні групи. Тому гліколі утворюють два ряди похідних – повні та неповні. Однак хімічні властивості гліколей мають деякі особливості, які зв’язані з наявністю двох гідроксилів.
1. Окислення. При дії окислювачів гліколі можуть утворювати значно більше продуктів окислення з тією ж кількістю атомів Карбону, ніж одноатомні спирти. Наприклад, при окисленні етиленгліколю можуть утворитися такі продукти окислення:
|
|
|
|
|
Гліколевий альдегід |
Гліколева кислота |
Гліоксаль |
Гліоксилова кислота |
Щавлева кислота |
2. Внутрішньомолекулярне виділення води. - і -гліколі легко втрачають молекули води, перетворюючись на циклічні прості ефіри. Наприклад:
|
|
Пентадіол–1,5 |
Оксид пентаметилену |
3. Міжмолекулярне виділення води. Як встановив О.Є. Фаворський, при нагріванні етиленгліколю з невеликою кількістю концентрованої сульфатної кислоти з двох молекул етиленгліколю виділяються дві молекули води і утворюється діоксан:
.
4. Утворення гліколятів. На відміну від одноатомних спиртів гліколі легко вступають в реакції не тільки з лужними металами, але й з лугами і гідроксидами важких металів. З лужними металами, лугами гліколіз утворюють повні і неповні алкоголяти (гліколяти):
З гідроксидами важких металів, наприклад з гідратом оксиду міді, гліколіз утворюють комплексні гліколяти. При цьому нерозчинний у воді міді (ІІ) гідроксид у гліколіз легко розчиняється:
.
Мідь у цьому комплексі утворює з атомами Оксигену два ковалентних зв’язки і два – координаційних. Реакція є якісною на двохатомні спирти.
Етиленгліколь (етандіол-1,2) CH2OH–СН2ОН – в’язка безбарвна рідина зі слабким запахом і солодким смаком; температура кипіння 197°С. Змішується у всіх відношеннях з водою, ацетоном і спиртом.
Одержують етиленгліколь у промисловості, головним чином, гідратацією оксиду етилену в рідкій фазі в присутності каталізаторів сульфатної або фосфорної кислот при 50 – 100°С або без каталізаторів під тиском 22 ат. При 190 – 200°С.
Етиленгліколь в останній час набув великого технічного значення. Він використовується для виготовлення антифризів – незамерзаючих рідин, які замінюють воду в радіаторах автомобільних і авіаційних моторів узимку. 60%-ний водний розчин етиленгліколю замерзає тільки при –49°С. Етиленгліколь застосовується у виробництві вибухових речовин, штемпельних фарб, косметичних препаратів і т.д.
Пінакони – двотретинні спирти, у яких обидві гідроксильні групи знаходяться біля суміжних атомів Карбону. Найпростішим пінаконом є 2,3-диметилбутандіол-2,3 пінакон. Добувають його відновленням ацетону. При нагріванні з сульфатною кислотою пінакон втрачає молекули води, і в результаті внутрішньомолекулярного перегрупування утворюється несиметричний кетон – пінаколін:
.
Такий вид зміни будови карбонового скелета молекул, який полягає в утворенні кетонів з переміщенням одного з радикалів до суміжного атома Карбону при дегідратації -гліколей, дістав назву пінаколінового перегрупування.
Бутандіол-1,4 СН2ОНСН2СН2СН2ОН – добувають гідруванням бутин-2-діолу-1,4, який одержують за методом Реппе пропусканням ацетилену під тиском 5 ат. Крізь нагрітий водний розчин формальдегіду в присутності мідного каталізатора. Бутандіол-1,4 застосовується для добування пластифікаторів, пластмас, тетрагідрофурану і як замісник гліцерину.
