- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
Дослід 21. Властивості нітрометану.
Реактиви: нітрометан, 3%-й розчин хлориду феруму (ІІІ), 5%-й розчин гідроксиду натрію, концентрований розчин гідроксиду натрію, діетиловий етер, цинк ( пил ), 1%-й спиртовий розчин фенолфталеїну (в крапельниці), лакмусовий папір (червоний і синій).
а) Таутомерія нітрометану. В пробірку наливають 2-3 краплі нітрометану і при енергійному струшуванні по краплях додають воду до повного розчинення нітрометану. Краплю одержаного розчину наносять на синій лакмусовий папірець. Чи змінюється забарвлення індикатору? Потім додають 1-2 краплі 1%-го спиртового розчину фенолфталеїну і при струшуванні по краплях приливають 5%-й розчин NaOH до появи стійкого малинового забарвлення. Таутомерні перетворення відбуваються за схемою:
Нітрометан Ациформа Натрієва сіль ациформи
Поясніть високу рухливість гідрогену в СН3- групі нітрометану.
До одержаного розчину додають 2-3 краплі 3%-го розчину FeCl3 і 1-2 мл діетилового етеру. Суміш струшують. З’являється інтенсивне забарвлення, що переходить до шару етеру. Забарвлення обумовлює комплексна сіль феруму (ІІІ) і ациформи нітрометану. Ця сіль розчинна в етері.
б) Відновлення нітрометану. Розчиняють в пробірці (при струшуванні) декілька крапель нітрометану в 1-2 мл концентрованого розчину гідроксиду натрію. Потім вносять в розчин трошки цинкового пилу і нагрівають реакційну суміш полум’ям пальника. До отвору пробірки підносять вологий червоний лакмусовий папірець. Чи змінюється його забарвлення? Обережно нюхають пари, що виділяються з пробірки.
Напишіть рівняння відновлення нітрометану металевим цинком в лужному середовищі.
Дослід 22. Властивості амінів.
Реактиви: 0,2 н. розчини (в крапельницях): амоніаку, первинного, вторинного і третинного амінів, універсальний індикаторний папір, концентрований розчин NaOH, хлорид метиламонія, 1%-й спиртовий розчин фенолфталеїну, натронне вапно, концентрована хлоридна кислота, оцтова кислота, 15%-й спиртовий розчин KOH, 3%-й розчин FeCl3, 5%-й розчин сульфату купруму, хлороформ, 10%-й розчин нітриту натрію, пікринова кислота (насичений розчин), червоний лакмусовий папір.
Обладнання: фарфорові чашки, водяні бані, вигнуті газовідвідні трубки, газовідвідні трубки з відтягнутим кінцем, кип’ятильники, хімічні лійки, стакани (100 мл), фільтрувальний папір, лід.
а) Горіння амінів і взаємодія їх з водою. В суху пробірку поміщають приблизно 0,5 г хлориду метиламонію і 1 г натронного вапна. Суміш ретельно перемішують скляною паличкою. Пробірку закривають пробкою з прямою газовідвідною трубкою, що має відтягнутий кінець, і нагрівають реакційну суміш полум’ям пальника. Метиламін, що виділяється підпалюють біля кінця газовідвідної трубки. На відміну від амоніаку аміни горять на повітрі. Потім підносять до отвору газовідвідної трубки вологий червоний лакмусовий папірець; він синіє, так як при розчиненні метиламіну у воді утворюються гідроксид-іони.
Напишіть рівняння реакцій: утворення метиламіну з хлориду метиламонію і гідроксиду натрію, горіння метиламіну, взаємодії метиламіну з водою.
б) Порівняння основних властивостей первинних, вторинних, третинних амінів і амоніаку. На смушку універсального паперу наносять краплі розчинів амоніаку, і первинного, вторинного, третинного амінів. Порівнюють забарвлення плям зі шкалою рН,визначають значення рН досліджуваних
амінів і амоніаку.
в) Утворення солей амінів. Метиламін одержують нагріванням хлориду метиламонію з натронним вапном.(див.дослід 22,а). До отвору пробірки, з якої виділяється газоподібний метиламін, підносять скляну паличку, змочену концентрованою хлоридною кислотою. Паличка обкутується туманом.
Поясніть дослід. Напишіть рівняння реакції.
В дві пробірки наливають по 1-2 мл : в одну – 3%-й розчин FeCl3, в другу – 5%-й розчин CuSO4. В кожну пробірку пропускають газоподібний метиламін. В пробірці з розчином хлориду феруму (ІІІ) випадає бурий осад, а в пробірці з розчином сульфату купруму осад блакитного кольору, що спочатку утворився, розчиняється з утворенням комплексної солі яскраво-синього забарвлення.
Напишіть рівняння реакцій ( з FeCl3 в іонному вигляді ).
г) Ізонітрильна реакція. ( Тяга! ) Ця реакція специфічна для первинних амінів. В пробірку вносять декілька кристалів хлориду метиламонію, додають 2-3 краплі хлороформу і 1 мл 15%-го спиртового розчину KOH. Суміш обережно нагрівають. З’являється характерний дуже неприємний запах ізонітрилу. ( Нюхати обережно! ). Ізонітрил отруйний, тому після досліду його гідролізують. Для цього в охолоджену пробірку, що містить ізонітрил, додають 3-4 мл концентрованої хлоридної кислоти. Реакції відбуваються за схемами:
д) Реакція первинних амінів з нітритною кислотою. Цю реакцію використовують як якісну реакцію на первинні аміни аліфатичного ряду. В пробірці розчиняють в 1 мл води 0,2 г хлориду метиламонію, потім приливають 1 мл 10%-го розчину нітриту натрію. При додаванні до реакційної суміші декількох крапель оцтової кислоти виділяється азот у вигляді дрібних бульбашок.
Напишіть рівняння реакції.
е) Реакція амінів з пікриновою кислотою. Більшість амінів утворює з пікриновою кислотою сполуки, що добре кристалізуються. (т.пл.150-220оС). Амоніак і солі амонію таких сполук не утворюють.
В пробірку наливають 1,5 мл насиченого водного розчину пікринової кислоти і пропускають в розчин метиламін (див.дослід 22, а). Суміш перемішують, потім пробірку поміщають в стакан з крижаною водою. Через деякий час виділяються кристали пікрату метиламіну.
