- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
Розподіл балів, які отримують студенти
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно й вони не входять до структури практичного заняття. Переважно будуть застосовуватися види об’єктивного (стандартизованого) контролю теоретичної та практичної підготовки студентів.
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модуля (залікового кредиту) – 200, у тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.
Оцінювання поточної навчальної діяльності:
При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. Буде застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:
Традиційна оцінка |
Модуль 1 |
“5” |
6 |
“4” |
4 |
“3” |
2 |
“2” |
0 |
Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу. За поточну навчальну діяльність при вивченні першого модуля студент повинен набрати не менше 40 балів (20х2).
Оцінювання індивідуальної роботи студентів:
Кількість балів за індивідуальну роботу студента (ІРС) вираховується як різниця між максимальною кількістю балів за поточну навчальну діяльність (120 балів) і максимальною кількістю балів за поточну успішність студента при засвоєнні тем модуля. Бали за ІРС нараховуються при успішному її захисті.
Модульний підсумковий контроль:
Модульний підсумковий контроль здійснюється після завершення вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.
Форма проведення підсумкового контролю буде стандартизованою і включатиме контроль теоретичної і практичної підготовки.
Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80.
Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.
Оцінювання дисципліни:
Оцінка з фізіології виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.
Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни.
Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).
Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:
Шкала оцінювання: національна та ECTS
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
|
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики |
для заліку |
||
90 – 100 |
А |
відмінно |
зараховано |
82-89 |
В |
добре |
|
74-81 |
С |
||
64-73 |
D |
задовільно |
|
60-63 |
Е |
||
35-59 |
FX |
незадовільно з можливістю повторного складання |
не зараховано з можливістю повторного складання |
0-34 |
F |
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
.
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:
Оцінка ЕСТS |
Оцінка за 4-ри бальною шкалою |
А |
“5” |
В, С |
“4” |
D, E |
“3” |
X, F |
“2” |
Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів під час зимових канікул та впродовж 2-ох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.
Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.
10. Методи навчання
1. Словесні (пояснення, інструктаж, розповідь, бесіда).
2. Наочні методи (ілюстрування, самостійне спостереження).
3. Практичні роботи.
11. Методи контролю
1. Усне опитування.
2. Тестовий контроль знань.
3. Контрольні роботи.
4. Метод самоконтролю.
12. Методичне забезпечення
1. Методичні рекомендації для виконання лабораторних занять.
2. Методичні рекомендації для самостійної роботи і індивідуальних завдань.
3. Електронні підручники.
13. Індивідуальне навчально - дослідне завдання
Найбільш типові патології за данними облздравстатвідділу та клінічних лабораторій. Природні негативні чинники у Миколаївській області. Агроспеціалізація у області. Реферати за темами занять. Фенологічні спостереження. Матеріали магістерської дисертації.
14. Методичне забезпечення
Методичний комплекс: робоча програма, методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи, тексти лекцій, питання для самостійної роботи, контрольні питання.
