- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
Дослід 88. Утворення солей ароматичних амінів.
Реактиви: анілін, дифеніламін, N,N-диметиланілін, концентрована хлоридна кислота, розведена сульфатна кислота, етиловий спирт, розчин гідроксиду натрію, лакмусовий папір (червоний).
а) Утворення і розклад солей аніліну. До 5-6 крапель аніліну додають 2-3 мл води і суміш сильно струшують. В одержану емульсію опускають смушку червоного лакмусового папірця. Забарвлення індикатору не змінюється.
Емульсію аніліну поділяють на дві частини. До однієї частини додають по краплям при струшуванні концентровану хлоридну кислоту. Поступово емульсія перетворюється в однорідну рідину. При додаванні до неї розчину гідроксиду натрію рідина мутніє. До другої частини емульсії аніліну додають по краплям при струшуванні розведену сульфатну кислоту. Випадає білий осад гідросульфату анілінію. При додаванні розчину гідроксиду натрію осад розчиняється і рідина мутніє.
Аналогічні досліди проробляють з N,N-диметиланіліном.
б) Утворення і розклад солей дифеніламіну. В пробірці розчиняють 0,1 г дифеніламіну в 2 мл спирту. До розчину додають воду до появи білої муті від виділення дифеніламіну. При додаванні по краплям концентрованої хлоридної кислоти білий осад розчиняється, але при розведенні розчину водою знову з’являється.
Поясніть всі процеси, що відбуваються. Порівняйте основні властивості ароматичних і аліфатичних амінів. Напишіть рівняння реакцій утворення солей аніліну, N,N-диметиланіліну і дифеніламіну.
Дослід 89. Бромування аніліну.
Реактиви: анілін, бромна вода.
До 5 мл води приливають 2-3 краплі аніліну і суміш сильно струшують. До одержаної емульсії по краплям додають бромну воду. Суміш знебарвлюється, випадає осад 2,4,6-триброманіліну білого кольору.
Поясніть легкість утворення трибромпохідного аніліну і місце атаки електрофільного агенту в молекулі аніліну.
Напишіть рівняння реакції бромування аніліну. Розгляньте її механізм.
Дослід 90. Окислення аніліну.
Реактиви: анілін, хлорид анілінію, дихромат калію, концентрована сульфатна кислота.
Матеріали: білий або фільтрувальний папір, вата.
а) В пробірці струшують 0,5 мл аніліну з 5 мл води. До 1 мл одержаної емульсії додають 4 мл хромової суміші (2 г дихромату калію розчиняють в 5 мл води і обережно додають 3 мл концентрованої сульфатної кислоти). Суміш нагрівають, колір змінюється. При подальшому нагріванні випадає осад – «аніліновий чорний» (барвник).
б) Емульсією, одержаною в досліді 90,а, або водним розчином хлориду анілінію на папері роблять надпис або малюнок. Папір просушують на повітрі. Надпис майже не видно. Потім ватою, змоченою в хромову суміш обережно протирають папір на місці надпису. З’являється чіткий надпис чорного кольору.
Аніліновий чорний має складну будову. Він належить до поліазинових барвників:
Аніліновий чорний
Цей барвник дуже стійкий до дії лугів, кислот і відрізняється дуже глибоким чорним кольором.
Дослід 91. Нітрозування дифеніламіну.
Реактиви: дифеніламін, етиловий спирт, хлоридна кислота, нітрит натрію.
Обладнання: хімічні лійки, фільтри, лід, кристалізатори.
В пробірці розчиняють 1 г дифеніламіну в 5-10 мл спирту і охолоджують до 0оС в суміші води з льодом; додають 1 мл концентрованої хлоридної кислоти і 0,6 г нітриту натрію, розчиненого в мінімальній кількості води. Суміш поступово забарвлюється в зелений колір, а потім виділяється масло. При охолодженні масло поступово кристалізується. Дифеніл-N-нітрозамін плавиться при 66оС. Осад продукту реакції відфільтровують.
Напишіть рівняння реакції утворення дифеніл-N-нітрозаміну. Поясніть, чому електрофільне заміщення відбувається біля атому нітрогену.
