- •6.040102 Біологія
- •Витяги з окх, опп спеціальності Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни
- •3. Структура навчальної дисципліни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Предмет і значення органічної хімії
- •2. Теорія хімічної будови органічних сполук.
- •3. Хімічна будова органічних сполук.
- •4. Вивчення будови і властивостей органічних сполук
- •5. Класифікація органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура органічних сполук
- •2. Правила складання назв органічних сполук
- •Ізомерія органічних сполук
- •Просторова будова органічних молекул
- •Конспект лекційного заняття
- •Основні характеристики ковалентного зв’язку в органічній молекулі
- •Поняття про взаємний вплив атомів
- •Індукційний ефект в органічних молекулах
- •4. Мезомерний ефект в органічних молекулах
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд алканів та циклоалканів.
- •2. Номенклатура та ізомерія
- •1. У молекулі вуглеводню вибирають основний – найдовший і найскладніший (який має найбільше число відгалужень) – карбоновий ланцюг:
- •Крім того для насичених вуглеводнів характерна ізомерія положення замісників.
- •3. Хімічні та фізичні властивості.
- •4. Добування алканів та циклоалканів.
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкадієнів
- •Добування та застосування алкадієнів
- •Фізичні та хімічні властивості алкадієнів
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Конспект лекційного заняття
- •Моногалогенопохідні насичених вуглеводнів або галогеналкіли
- •Дигалогенопохідні насичених вуглеводнів
- •Окремі представники полігалогенопохідних
- •Галогенопохідні ненасичених вуглеводнів
- •Лекція №8 Нітросполуки аліфатичного ряду Основні поняття
- •План лекційного заняття
- •Література :
- •Конспект лекційного заняття:
- •Сульфокислоти і сульфохлориди
- •Аміни аліфатичного ряду
- •Моноаміни
- •Конспект лекційного заняття
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів
- •2. Добування та застосування
- •3. Властивості спиртів.
- •Ненасичені спирти
- •Двоатомні спирти, або гліколі
- •Триатомні спирти, або гліцерини
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Конспект лекційного заняття
- •Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
- •2.Хімічний посуд і лабораторне обладнання
- •Лабораторна робота №1 Якісний елементний аналіз органічних сполук
- •Лабораторна робота №2 Одно-, двох- і трьохатомні спирти. Етери.
- •Лабораторна робота №3 нітросполуки і аміни аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №4 Етиленові вуглеводні ( алкени ).
- •Лабораторна робота №5 Ацетиленові вуглеводні ( алкіни )
- •Лабораторна робота №6 Дієнові вуглеводні (алкадієни). Каучуки
- •28.Розпізнавання каучуків.
- •Лабораторна робота №7 Альдегіди і кетони аліфатичного ряду
- •Лабораторна робота №8 Дикарбонові кислоти та їх похідні
- •Лабораторна робота №9 Гідрокси- і амінокислоти
- •Лабораторна робота №10 Кетокислоти.Ацетооцтовий естер
- •Лабораторна робота №11 Терпени
- •Лабораторна робота № 12 Моносахариди
- •Лабораторна робота №13 оліго- і полісахариди
- •Лабораторна робота № 14 Бензен і його гомологи
- •Лабораторна робота № 15 Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензенового ряду
- •Лабораторна робота № 16 феноли і ароматичні спирти
- •Лабораторна робота 17 Ароматичні альдегіди і кетони
- •Лабораторна робота № 18 Ароматичні карбонові кислоти
- •Лабораторна робота №19 Ароматичні аміни
- •Лабораторна робота № 20 Діазо- і азосполуки
- •Лабораторна робота № 21 п’ятичленні гетероцикли з одним гетеро атомом
- •Лабораторна робота№ 22 Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Навчально – методичні матеріали для проведення самостійних робіт
- •Засоби діагностики навчальних досягнень студентів Методи навчання
- •Завдання для мкр
- •4. Написати основні способи добування сульфокислот і сульфохлоридів Завдання для ккр
- •Іі. Алкани, алканоли, та аміни аліфатичного ряду та їх похідні
- •Ііі. Ненасичені вуглеводні
- •VII. Ароматичність. Галогено-, нітро- і сульфопохідні бензолу і його гомологів. Феноли.
- •VIII. Поліциклічні ароматичні вуглеводні. Ароматичні аміни та оксосполуки. Карбонові кислоти ароматичного ряду
- •IX. Гетероциклічні сполуки
Конспект лекційного заняття
1. Предмет і значення органічної хімії
Органічна хімія – це наука, що вивчає сполуки карбону, їх будову, властивості, способи одержання і закони їх взаємних перетворень, а також шляхи практичного застосування.
Самої науки органічна хімія до ХІХ ст. не існувало. Однак з органічними речовинами і їх перетвореннями люди мали справу ще в давнину. Найпершою реакцією, була мабуть, реакція бродіння – перетворення цукру в спирт.
16 ст. вчений Парацельс створює медичну хімію, або ятрохімію завдяки чому були виділені різні органічні речовини рослинного і тваринного походження.
К початку 19 ст. стало зрозуміло, що між тваринними і рослинними речовинами немає принципової різниці, однак вони сильно відрізняються від мінеральних речовин. Наступний крок зробив Берцеліус.
1827р Берцеліусу, видав підручник, де подав всю відому на той час інформацію про сполуки на основі карбону в окремий розділ, названий „Керування з органічної хімії”. Саме в цьому підручнику і зустрічається перше формулювання предмету органічної хімії як окремої самостійної науки.
Органічна хімія – це частина хімічної науки про речовини рослинного та тваринного походження.
Берцеліус та його прихильники вважали, що органічні сполуки утворюються винятково внаслідок життєдіяльності організмів під впливом так званої «життєвої сили». Однак послідовники берцеліусівської «теорії віталізму» дуже швидко зазнали поразки, коли німецький хімік Велер (1828р.) вперше в історії науки синтезував органічну сполуку сечовину із неорганічної речовини ціанату амонію. Це дало поштовх до бурхливого розвитку органічного синтезу: Зінін одержав анілін (1842 р.), Кольбе – оцтову кислоту (1845 р.), Бертло – сполуки типу жирів (1854 р.), Бутлеров – цукроподібні речовини (1861 р.).
Органічна хімія має велике наукове і практичне значення. Вона сприяє розвитку суміжних галузей науки - біології, медицини, біохімії, агрохімії тощо.
Сучасна хімічна промисловість виробляє важливі для народного господарства продукти - органічні речовини: пластмаси, волокна, каучук, гуму, смоли, бензин, мастила, спирти, розчинники, клеї, фарби тощо. Органічну сировину використовують численні галузі промисловості: нафтохімічна і нафтопереробна, фармацевтична, лісохімічна, харчова.
Велике значення має органічна хімія для сільського господарства. Органічні добрива, засоби боротьби з шкідниками рослин, засоби, що прискорюють або сповільнюють ріст рослин і розвиток плодів, - все це органічні речовини.
Отже, на базі експериментів поступово доводилося, що неправильно вважати органічну хімію наукою тільки про ті сполуки, які є продуктами життєдіяльності живих організмів. І хоча спочатку предметом вивчення органічної хімії були переважно саме природні сполуки, поступово зростало значення органічного синтезу, за допомогою якого одержувалися якісно нові матеріали, що не мали природних аналогів. Стала потрібна теорія, яка пояснила б як побудовані органічні речовини, чому вони набагато складніші і чисельніші за неорганічні.
Була велика кількість спроб узагальнити теорію будови органічних сполук, однак всі вони потерпіли фіаско. Вчені зі світовими ім’ям не могли пояснити як речовини маючи однакову будову можуть бути різними, як відбувається розподіл зв’язків.
В 1835 Велер напишить в своїй доповіді, що органічна хімія, стала для нього дрімучим лісом, чащею з якої не можливо вийти. Однак в 1861 р. вихід було знайдено Бутлеровим.
