Конспект лекційного заняття

1. Предмет і значення органічної хімії

Органічна хімія – це наука, що вивчає сполуки карбону, їх будову, властивості, способи одержання і закони їх взаємних перетворень, а також шляхи практичного застосування.

Самої науки органічна хімія до ХІХ ст. не існувало. Однак з органічними речовинами і їх перетвореннями люди мали справу ще в давнину. Найпершою реакцією, була мабуть, реакція бродіння – перетворення цукру в спирт.

16 ст. вчений Парацельс створює медичну хімію, або ятрохімію завдяки чому були виділені різні органічні речовини рослинного і тваринного походження.

К початку 19 ст. стало зрозуміло, що між тваринними і рослинними речовинами немає принципової різниці, однак вони сильно відрізняються від мінеральних речовин. Наступний крок зробив Берцеліус.

1827р Берцеліусу, видав підручник, де подав всю відому на той час інформацію про сполуки на основі карбону в окремий розділ, названий „Керування з органічної хімії”. Саме в цьому підручнику і зустрічається перше формулювання предмету органічної хімії як окремої самостійної науки.

Органічна хімія – це частина хімічної науки про речовини рослинного та тваринного походження.

Берцеліус та його прихильники вважали, що органічні сполуки утворюються винятково внаслідок життєдіяльності організмів під впливом так званої «життєвої сили». Однак послідовники берцеліусівської «теорії віталізму» дуже швидко зазнали поразки, коли німецький хімік Велер (1828р.) вперше в історії науки синтезував органічну сполуку сечовину із неорганічної речовини ціанату амонію. Це дало поштовх до бурхливого розвитку органічного синтезу: Зінін одержав анілін (1842 р.), Кольбе – оцтову кислоту (1845 р.), Бертло – сполуки типу жирів (1854 р.), Бутлеров – цукроподібні речовини (1861 р.).

Органічна хімія має велике наукове і практичне значення. Вона сприяє розвитку суміжних галузей науки - біології, медицини, біохімії, агрохімії тощо.

Сучасна хімічна промисловість виробляє важливі для народного господарства продукти - органічні речовини: пластмаси, волокна, каучук, гуму, смоли, бензин, мастила, спирти, розчинники, клеї, фарби тощо. Органічну сировину використовують численні галузі промисловості: нафтохімічна і нафтопереробна, фармацевтична, лісохімічна, харчова.

Велике значення має органічна хімія для сільського господарства. Органічні добрива, засоби боротьби з шкідниками рослин, засоби, що прискорюють або сповільнюють ріст рослин і розвиток плодів, - все це органічні речовини.

Отже, на базі експериментів поступово доводилося, що неправильно вважати органічну хімію наукою тільки про ті сполуки, які є продуктами життєдіяльності живих організмів. І хоча спочатку предметом вивчення органічної хімії були переважно саме природні сполуки, поступово зростало значення органічного синтезу, за допомогою якого одержувалися якісно нові матеріали, що не мали природних аналогів. Стала потрібна теорія, яка пояснила б як побудовані органічні речовини, чому вони набагато складніші і чисельніші за неорганічні.

Була велика кількість спроб узагальнити теорію будови органічних сполук, однак всі вони потерпіли фіаско. Вчені зі світовими ім’ям не могли пояснити як речовини маючи однакову будову можуть бути різними, як відбувається розподіл зв’язків.

В 1835 Велер напишить в своїй доповіді, що органічна хімія, стала для нього дрімучим лісом, чащею з якої не можливо вийти. Однак в 1861 р. вихід було знайдено Бутлеровим.