Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає різниця точок зору споживача і підприємства на поняття ціни?

2. Що являють собою центри витрат та центри відповідальності, які їх види виділяють?

3. Яким умовам повинні відповідати внутрішні ціни?

4. Охарактеризуйте методи встановлення ціни передачі.

5. У чому полягає різниця методів встановлення ціни передачі на основі “кошторисна собівартість плюс надбавка на прибуток” і “фактична собівартість плюс надбавка на прибуток”?

6. Коли має рацію використання ціноутворення на базі собівартості?

7. Який метод ціноутворення є найбільш поширеним у вітчизняній і зарубіжній практиці господарювання?

8. За якими напрямками здійснюється облік витрат структурного підрозділу підприємства?

9. Що передбачає контроль витрат за місцем їх виникнення, центрами витрат, центрами відповідальності?

10. Які можуть бути об’єкти калькулювання ціни залежно від технології виробництва і особливостей продукції?

Основні терміни і поняття теми 4:

ціна, границі реального проявлення ціни, собівартість, кошторис витрат, центр витрат, місце виникнення витрат, центр відповідальності, ціна передачі, методи встановлення внутрішніх цін.

Тема 5. Розробка виробничої програми та її ресурсне забезпечення

(6 годин)

Лекція 8.

Мета лекції: ознайомлення з поняттям виробничої програми підприємства та його підрозділів, її взаємозв’язком з виробничою потужністю, економічним обґрунтуванням виробничої програми та особливостями формування в мовах ринку.

Основні питання лекції:

Поняття виробничої програми, її показники.

Виробнича потужність підприємства, характеристика її видів. Узгодженість виробничої програми та виробничої потужності підприємства.

Рекомендована література:6, с. 76-87, 7, с. 8, 8, с. 292-310, 10, с. 19-21

15, с. 478-480, 17, с. 45-58

8.1. Поняття виробничої програми, її види

Основою для розробки виробничої програми діяльності підприємства та його структурних підрозділів є визначення внутрішнього й зовнішнього попиту споживачів товарів і послуг.

Виробнича програма підрозділів основного виробництва – це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів.

Головні принципи маркетингових досліджень

Визначення попиту споживачів за номенклатурою та якісними характеристиками товарів

Визначення реальних меж ціни відповідно до якості продукції

Планування та організація виробництва з урахуванням результатів маркетингових досліджень

Виробнича програма являє собою конкретну сукупність завдань з обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури й асортименту відповідної якості на певний календарний період (рік, квартал, місяць).

Оскільки виробництво продукції завжди відновлюється в натуральному й вартісному вираженні, то виробнича програма має дві складові частини:

• об’єм виробництва у натуральному вираженні;

• вартісна оцінка виробництва продукції.

У зв’язку з цим виробнича програма підприємства планується за рис. 2.19, порядок формування поданий на рис. 2.20.

Рис. 2.19 - Формування виробничої програми підприємства

Рис. 2.20 - Порядок формування виробничої програми підприємства

Виходячи з цього положення, існують три варіанти виробничої програми (рис. 2.21).

варіант

варіант

варіант

Рис. 2.21 - Взаємозв’язок виробничої програми з попитом та виробничою потужністю