6.2. Витрати виробництва і практика їх обліку на рівні підрозділів

Облік витрат структурними підрозділами підприємства включає три основні напрямки (рис. 2.12, 2.13).

Рис. 2.12 - Напрямки обліку витрат структурними підрозділами

Рис. 2.13 - Види витрат

Цей розподіл легко застосовується до будь-якої індивідуальної виробничої операції, яка здійснюється в кожному структурному підрозділі, оскільки кожна з них пов’язана з використанням сировини або матеріалів, потребує витрат робочого часу, який повинен бути оплачений, і тягне за собою появу накладних видатків, що пов'язані з використанням енергії, інструментів, обробкою виробів і контролем.

Прямі витрати – це витрати, величина яких залежить від обсягу виробництва або від часу, що витрачений на виготовлення продукції.

Непрямі витрати - мають більш загальний характер.

Такий розподіл витрат дозволяє визначити не тільки виробничу (за прямими витратами), але й повну собівартість одиниці продукції даного виду.

Вважається, що витрати виробництва (собівартість) краще за все контролювати за місцем виникнення, центрами витрат та центрами відповідальності.

Місця виникнення – це структурні підрозділи підприємства, що здійснюють виробничий процес або його обслуговують.

Лекція 7.

Мета лекції: ознайомити з особливостями формування внутрішніх цін на продукцію основних та допоміжних підрозділів і методами їх встановлення.

Основні питання лекції:

7.1. Поняття внутрішньої ціни. Особливості їх формування в підрозділах основного й допоміжного виробництва.

7.2. Методи встановлення внутрішніх цін, їх характеристика та особливості використання.

Рекомендована література: 6, с. 45-58,.7, с. 7, 8, с. 403-412, 9, с. 120-121, 20, с. 45-50, 17, с.53-59

7.1. Поняття внутрішньої ціни. Особливості їх формування в підрозділах основного й допоміжного виробництва.

Внутрішня ціна в умовах децентралізованої організації виробництва формується тоді, коли різноманітні підрозділи часто обмінюються між собою товарами та послугами, тобто відносно автономні центри відповідальності здійснюють взаємні закупки й продажі.

Склад витрат, що плануються підрозділу, залежить від специфіки його діяльності і місця у структурі підприємства.

План витрат у складі показників кошторису (собівартості продукції) і планових калькуляціях виробів розробляється на основі виробничої програми підрозділу і норм використання ресурсів. Загальна схема цієї процедури показана на рис. 2.13, 2.14.

Рис. 2.13 - Загальна схема складання плану витрат підрозділу підприємства (цеху)

Рис. 2.14 - Метод формування внутрішніх витрат

Вартість продукції і послуг допоміжних і обслуговуючих підрозділів завжди входить до собівартості продукції основних підрозділів

Планування витрат, як і їх фактичне формування, розпочинається знизу вверх – з місць витрат і центрів відповідальності

Цей процес закінчується складанням загального кошторису підприємства і визначенням собівартості продукції, що показано на рис. 2.15.

Рис. 2.15 - Спрощена схема формування витрат підприємства (підрозділів)