- •Розділ 1. Актуальні питання підвищення якості навчання дисциплін природничо-математичного циклу в школі та вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації
- •Бабенко о.М. Формування та розвиток пізнавального інтересу до хімії учнів старших класів
- •Питання анкети «Визначення особливостей розвитку пізнавальної активності старших школярів у процесі засвоєння хімії»
- •Література
- •Власенко в.Ф., Розуменко а.М., Розуменко а.О. Раціональне та ірраціональне в математиці
- •Ірраціональність у трикутнику та колі.
- •Прямокутний трикутник.
- •Рівнобедрений трикутник.
- •Інші трикутники.
- •Література
- •Головенько к. В., Калашнікова є. І., Рябий о. В. Як вивчити формули комбінаторики?
- •Груба м.О. Міжпредметні зв’язки курсів геометрії та креслення у процесі розв’язування стереометричних задач
- •Література
- •Зенцова и.М. Домашний экспериментальный практикум по физике в основной общеобразовательной школе
- •Цели обучения.
- •Варианты структуры и содержания дэп.
- •Источники информации.
- •Методы обучения
- •Формы учебной деятельности
- •Средства обучения
- •Литература
- •Зіненко к.І. Завдання з геометрії, що сприяють формуванню математичної компетентності школярів
- •Література
- •Ковпак и.О. Вероятностные задачи в курсе математики 5 класса на основе фгос второго поколения
- •Тема 2. Меньше или больше.
- •Тема 3. Сложение натуральных чисел.
- •Тема 4. Вычитание натуральных чисел.
- •Тема 5. Упрощение выражений. Порядок выполнения действий.
- •Литература
- •Кравченко з.І. Особливості методичної системи навчання алгебри і початків аналізу за дворівневим підручником
- •Література
- •Лов’янова і. В., Армаш т. С. Предметно-компетентнісна модель випускника старшої школи – вимога часу
- •Література
- •Марченко о.М. Навчання аналізу структури поняття – перший етап формування логічної культури учнів у процесі вивчення математики
- •Література
- •Мітяшева г.Ю. До питання формування дослідницьких умінь учнів при вивченні теми «функції»
- •Література
- •Симонова м. Г. Активізація навчальної діяльності учнів на уроках математики за допомогою задач
- •Література
- •Скафа о.І. Організація діалогу в системі евристичного навчання математики
- •Діалог математика та гуманітарія
- •Література
- •Собкович р. І., Кульчицька н. В. Застосування властивостей функцій при розв’язуванні задач з параметрами
- •Література
- •Шестакова л.Г. Обучение учащихся осуществлять поиск способа решения математической задачи
- •Литература
- •Сазонова а. В., Шматченко г. О. Педагогічні умови формування основ логічного мислення старших дошкільників у освітньому середовищі днз
- •Література
- •Яценко с.Є. Парадигма особистісно орієнтованої системи навчання математики
- •Література
- •Розділ 2. Спрямованість навчання дисциплін природничо-математичного циклу на розвиток інтелектуальних умінь та творчих здібностей учнів та студентів
- •Бабенко о.М. Організація самостійної роботи студентів з методики навчання хімії
- •Література
- •Каленик м.В. Формування інформаційної компетентності майбутнього учителя фізики
- •Література
- •Тягай і.М. ІНтерактивНі методи навчання першокурСників На лекціях з елементарної математики в педагогічнОму університеТі
- •Література
- •Розділ 3. Проблема удовсконалення підготовки вчителів предметів природничо-математичного циклу
- •Барболіна т.М. Підготовка майбутніх учителів інформатики до роботи за новим державним стандартом
- •Література
- •Безусова т. А. Образовательные возможности некорректных задач
- •Литература
- •Війчук т.І., Задорожня т.М., Хмара т.М. Прикладне спрямування результатів навчання в компетентнісній моделі державного стандарту освітньої галузі «математика»
- •Температура кипіння води у різних місцях привалу, с0
- •Зміст розділу «Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей та статистики» в основній та старшій школі
- •Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з розділу «Елементи комбінаторики, теорії ймовірностей та статистики» в основній та старшій школі
- •Література
- •Глобін о.І. Сучасна система оцінювання навчальних результатів учнів загальноосвітньої школи
- •Література
- •Пліш і. В. Особливості технологій управління якістю освіти в загальноосвітніх навчальних закладах
- •Література
- •Чашечникова о.С., Колесник є.А. Спрямованість фахової підготовки майбутнього вчителя математики на формування готовності до розвитку творчого мислення учнів
- •В умовах диференційованого навчання математики
- •Література
- •Розділ 4. Оптимізація навчання дисциплін природничо-математичного циклу засобами інформаційних технологій
- •Калашніков і.В., Калашнікова є.І. Підвищення ефективності навчання математики шляхами відеовізуалізації
- •Карташова л. А. Спрямованість на формування іт-готовності як інноваційний підхід у системі навчання інформаційних технологій студентів – майбутніх вчителів іноземних мов
- •Література
- •Кунцев с.В. Підвищення рівня інформаційно-комунікаційної компетентності студентів-економістів з використанням міжнародного проекту ecdl
- •Література
- •Рихтер т.В. Дистанционные технологии как средство развития познавательной самостоятельности студентов педагогических вузов в процессе обучения информатике
- •Литература
- •Семеніхіна о.В. Сучасні підходи до означення електронного підручника: результати самостійних досліджень студентів
- •Література
- •Содержание
- •Алфавітний покажчик
Цели обучения.
При организации ДЭП обеспечивается достижение комплекса целей и задач обучения.
Цели ДЭП:
1) развитие представлений об экспериментальном методе познания природы и его взаимосвязи с другими методами научного познания, формирование умений и навыков выполнения экспериментальных исследований явлений природы, в том числе с применением средств ИКТ;
2) формирование интереса к изучению физики, содействие самоопределению учащегося в выборе физико-математического профиля обучения.
Задачи ДЭП:
1) расширение и углубление системы знаний по физике;
2) формирование умений: в выполнении физического эксперимента (определение цели эксперимента, выбор оборудования, конструирование установки, планирование хода эксперимента, снятие показаний и фиксация результатов, анализ и интерпретация результатов, формулировка выводов), начальных исследовательских умений (экспериментальных, в систематизации и обобщении данных опыта, объяснении и предсказании на основе экспериментальных законов и положения теории); в применении средств ИКТ в экспериментальном исследовании и работе с учебной информацией.
Цели обучения определяют варианты структуры и содержания ДЭП.
В соответствии с примерной программой основного общего образования [3, с. 9-16] и кодификатором элементов содержания и требований к уровню подготовки обучающихся [5] в ДЭП выделены следующие разделы: механические явления; тепловые явления; электромагнитные явления; квантовые явления.
Программа ДЭП может охватывать все темы курса физики или включать отдельные темы (тематические модули), а также их различные комбинации (2-3 тематических модуля) (см. рис 1, столбец слева).
Рис. 1. Дидактическая модель домашнего экспериментального практикума (ДЭП)
Каждый из вариантов практикума может, как включать все разнообразие видов домашних экспериментальных заданий, так и базироваться на заданиях определенных видов или их комбинаций. Например, возможна организация ДЭП на базе исследовательских экспериментальных заданий, самостоятельном проектировании и создании учащимися различных технических объектов для домашнего эксперимента и др. (см. рис. 1, столбец справа и систему видов экспериментальных заданий [1, с. 59-62]).
Варианты структуры и содержания дэп.
Предложенный в нашем исследовании комплекс видов домашних заданий ориентирован на формирование у учащихся достаточно широкого перечня экспериментальных умений и создает условия для реализации вариативного подхода к формированию содержания ДЭП.
Выбор учебных тем для организации ДЭП и видового разнообразия экспериментальных заданий для конкретного ДЭП определяется рядом факторов: уровнем подготовки учащихся к выполнению заданий ДЭП; степенью их заинтересованности в изучении физики; оборудованием, имеющимся у учащихся в домашних условиях; временем, отводимым на практикум в учебном плане школы; реализуемыми в старших классах конкретной средней общеобразовательной школы профилями обучения, а в ряде случаев профилем школы и др.
