III. Завдання і задачі:

1. У прокуратуру Галицького района поступили матеріали від адміністрації Львівського заводу ЗБВ № 3 про смертельне травмування формувальника Ізятки. Із матеріалів видно, що начальник цеха № 7 цього завода Фруль дав завдання формувальнику Емельянко виготовити понад план декілька залізобетонних балок. Разом з тим технологічної карти на ці вироби не було складено. Емельянко під час виготовлення балок, працюючи понад встановленого графіка (надурочно), забув вмонтувати у бетонний моноліт балок – монтажні петлі. Заступник начальника цеху Сологуб, знаючи про допущений брак, погодився з пропозицією Емельянко виправити його шляхом прикріплення петель до балок з допомогою зварювального апарата, що і було зроблено останнім. Однак під час звільнення (виїмки) балок із форми одна із приварених петель обірвалась і знову була приварена.

Не дивлячись на те, що ці балки через наявні дефекти були забраковані, зі згоди начальника ВТК заводу контролер Гриб поставив на них штамп придатності (ВТК) і дав дозвіл на відвантаження замовнику.

Під час завантаження балок на панелевоз замовника з допомогою мостового крана в однієї із піднятих на висоту балок обірвались обидві петлі і вона впала, смертельно травмувавши перебуваючого у небезпечній зоні переміщення вантажу формувальника Ізятка.

Керувати навантаженням зобов’язаний був майстер Андрійців. Однак, він виконував іншу роботу і не слідкував за навантаженням, не з’ясував, чи були видалені із небезпечної зони руху вантажу люди. Машиніст мостового крана, що переміщав балки, знаючи про їх бракованість, також не вжив заходів щодо видалення людей із цієї зони.

Комісія, що проводила розслідування нещасного випадку, дійшла висновку, що основною його причиною стало порушення посадової інструкції, допущене контролером ВТК Грибом, котрий поставив штамп придатності залізобетонних балках, виготовлених із грубими відхиленнями від ТУ (ГОСТа).

Держінспектор у своєму висновку, крім цієї причини, назвав і порушення, допущені майстром Андрійцівим, котрий у відповідності з правилами техніки безпеки зобов’язаний був слідкувати за навантажувальними роботами і забезпечити видалення людей із зони переміщення балок.

• Визначте, чи можна на основі цих матеріалів порушити кримінальну справу про злочинне недотримання правил безпеки праці?

• Вкажіть, які відомості, що містяться у первинних матеріалах, мають криміналістичне значення?

• Оцініть наявну ситуацію і продумайте план дій слідчого, котрий отримає ці матеріали.

2. 17 лютого 2000 p. штукатур Медведчук проводила роботи з зовнішнього боку будинку, який будувався, на висоті дев’ятого поверху. Працювала вона на підвісному помості, що не мав огорожі. На жінці був монтажний пасок, карабін якого був примкнутий до металевого тросу на помості.

Як було з’ясовано, перед 16-ю годиною Медведчук, не відчіпаючи монтажного паску від тросу, гойднула поміст, відштовхнувшись руками від стіни, щоб наблизитися до огорожі балкону, а потім зайти на нього. У цю ж мить вона зірвалась з помосту. Коли робітники підбігли до Медведчук, вона вже була мертва.

• Участь яких спеціалістів необхідна у огляді такого місця події?

• Які обставини повинні бути з’ясовані під час проведення цієї слідчої дії?

• Які документи потрібно оглянути і вилучити?

Як було встановлено проведенням первинних слідчих дій, безпосередньою причиною загибелі Медведчук була несправність монтажного паска, карабін якого самостійно розмикався.

• Складіть письмовий план наступного та завершального етапів розслідування у цій справі.

• Які дії слідчого щодо попередження аналогічних подій?

3. 21 лютого 2000 р. у ході монтажу телевізійної трансляційної вежі стався нещасний випадок з монтажником Сокальським, який отримав тілесні ушкодження, про що начальник виробничо-монтажної контори негайно телефоном повідомив у прокуратуру і технічному інспектору.

• Чи є належна підстава для порушення кримінальної справи за вказаним фактом?

• Які дії слідчого після одержання вказаного повідомлення?

• Складіть план перевірки обставин, що підлягають доказуванню у цій справі.

4. У процесі розслідування кримінальної справи про подію із стажистом Мартинюком було встановлено, що на хімічному заводі під час чистки цистерн від залишків бензолу (пари якого можуть утворювати в цистерні вибухонебезпечну суміш) з допомогою поліетиленового шлангу мав місце легкий вибух (хлопок), внаслідок якого спалахнули пари бензола. Апаратник Мартинюк, що виконував цю операцію, отримав небезпечні для життя опіки тіла, від яких помер у лікарні. Допитати потерпілого не встигли.

Згідно висновку державного інспектора праці, причинами описаної події стали наступні обставини:

• використання для миття цистерн не гумового, а поліетиленового, небезпечного для цієї роботи, шланга;

• неефективність заземлення поліетиленового шланга;

• проведення небезпечної роботи з очистки цистерн одним працівником без дублера і без відповідного контроля з боку відповідальних за техніку безпеки осіб.

Окрім цього особливо підкреслювалось, що поліетиленовий шланг легко накопичує статичну електроенергію і сприяє утворенню іскри, що у цьому конкретному випадку у жодному разі не можна було допустити через накопичення в цистерні вибухонебезпечної суміші.

Гумовий шланг, як з’ясувалось, було замінено на поліетиленовий за вказівкою майстра дільниці Петруня. Майстер оспорюючи висновки техінспектора, стверджував, що з точки зору техніки безпеки між гумовим і поліетиленовим шлангом різниці немає, останній є навіть більш безпечним. Йо ж стосується заземлення шлангу, то й воно було цілком ефективним. Основною причиною події, на думку Петруня, є недосконалість існуючої технології очистки цистерн.

Згодом у прокуратуру також поступили матеріали спеціального розслідування цього випадку, виконаного заводською комісією. Комісія дійшла висновку, що вибухонебезпечна концентрація парів бензолу в цистерні біля люка утворилась внаслідок недосконалої технології очистки резервуару. За безпечної технології очистка таких об’єктів повинна здійснюватись робітником, котрий повинен перебувати на безпечній відстані від люка цистерни, котру очищують.

Іскра, що призвела до вибуху, на думку комісії, могла виникнути не від поліетиленового шланга, а від удару його металічного кінця об цистерну або від удару металічною підковою на чоботі потерпілого об ту ж цистерну, коли той знаходився біля її горловини.

Особи, визнані державним інспектором винними у цій події, були згідними із висновками заводської комісії і заявили слідчому клопотання про призначення експертизи.

• Визначте, яку судову експертизу і для вирішення яких питань потрібно призначити у цьому випадку.

• Вкажіть, які матеріали потрібно скерувати на експертизу.

• Складіть постанову про призначення відповідної судової експертизи.

ІV. Підведення підсумків заняття.