- •1 Класифікація та функціональне призначення станцій
- •1.1 Загальні положення про станції
- •1.2 Основні документи, що регламентують роботу станцій
- •1.3 Потрібні комплекси технічних засобів станцій
- •1.4 Вимоги до управління станціями
- •2 Технологія і нормування маневрових пересувань Маневрами – називаються любі пересування рухомого состава в межах станції.
- •2.1 Принципи нормування часу простих маневрових пересувань
- •2.2 Нормування складних маневрів
- •2.3 Гірочна технологія і розрахунок елементів гіркового циклу
- •2.4 Показники роботи гірки
- •3 Технологія роботи станцій
- •3.1 Проміжні станції (пс)
- •3.2 Дільничні станції
- •3.3 Сортувальні станції
- •3.4 Сортувальний парк і процес накопичення в сортувальному парку
- •3.5 Середній простій вагона під накопиченням
- •3.6 Спеціалізація колій сортувального парку
- •3.7 Місцева робота станції
- •3.8 Взаємодія процесів в підсистемах станції
- •3.9 Організація роботи станційного технологічного центру обробки інформації та перевізних документів (стцоід) та складання натурного листа
- •3.10 Інформаційна технологія на станціях
- •3.11 Робота станції в зимових умовах
- •4 Технологія роботи залізничних вузлів
- •5 Організація вагонопотоків
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Вихідні дані та послідовність розробки плану формування поїздів
- •Порядок розробки пфп:
- •Нормативи для розрахунку пфп:
- •6 Організація маршрутизації з місць навантаження
- •Порядок визначення напрямку маршрутів такий:
- •7 Організація вагонопотоків із порожніх вагонів
- •8 Розрахунки плану формування поїздів на напрямку
- •8.1 Методи розрахунків плану формування одногрупних призначень
- •8.2 План формування групових поїздів
- •Рішення:
- •8.3 План формування поїздів із зміною маси (довжини) состава
- •8.4 План формування поїздів із швидкопсувними вантажами
- •8.5 План формування контейнерних поїздів
- •8.6 Розрахунок внутрідорожнього плану формування поїздів
- •8.7 Аналіз виконання плану формування поїздів
- •9 Розробка графіка руху поїздів на дільницях дирекції та визначення його показників
- •9.1 Графік руху
- •9.2 Визначення нормативів технології для розробки графіка руху поїздів
- •9.2.1 Визначення технологічних норм часу на виконання операцій з поїздами і вагонами
- •9.2.2. Визначення елементів графіка руху
- •9.3 Розрахунки пропускної спроможності дільниць
- •10 Розробка графіку руху поїздів на дільницях регіону та визначення його показників
- •10.1 Відображення графіка руху
- •10.2 Прокладання на графіку пасажирських та приміських поїздів
- •10.3 Прокладання графіку спеціалізованих та місцевих поїздів
- •10.4 Прокладання на графіку наскрізних і дільничних поїздів
- •10.5 Розрахунки показників графіка руху вантажних поїздів
- •11 Технічне нормування експлуатаційної роботи залізниці (дирекції залізниці)
- •11.1 Технічне нормування як складова частина процесу управління перевезеннями
- •11.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами вантажного парку
- •11.3 Технічні норми роботи та використання локомотивного парку
- •11.4 Нормування перевізних засобів
- •12 Оперативне керування рухом
- •Контрольні запитання
- •Список літератури:
5 Організація вагонопотоків
5.1 Загальні положення
Організація вагонопотоків являється багатогранною і повинна враховувати технічні можливості станцій відправлення, станцій призначення, технічних станцій по маршруту слідування, неоднорідність в маршруті слідування тощо.
Принцип організації вагонопотоків знаходять відображення в плані формування поїздів (ПФП).
ПФП – це нормативний документ, в якому відображається, які станції повинні формувати поїзди яких призначень, а також поїзні групи, що приймають участь в організації вагонопотоків. ПФП розробляється і затверджується 1 раз в рік, вводиться в дію з графіком руху поїздів (ГРП).
Якщо ПФП враховує рух вагонопотоків всередині однієї залізниці, він називається внутрідорожним, якщо беруть участь дві і більше залізниці – міжзалізничний або сітьовий. При цьому в ПФП вказуються не тільки пункти призначення і відправлення, але й станції на яких проводиться обмін – стикові пункти.
ПФП і ГРП розробляються в головному інформаційно – обчислювальному центрі.
За умовами зародження вагонопотоків, всі завантажені поїзди можна поділити на дві групи:
маршрути, що формуються за участю вантажовідправників;
маршрути, що формуються без участі вантажовідправників.
Відправницький маршрут – це група вагонів завантажених відправником одному одержувачу не менше норми числа вагонів у поїзді, що проходить без переробки одну технічну станцію або більше.
Ступеневий маршрут – це групи вагонів, завантажених двома і більше різними відправниками на адресу одного одержувача; він формується на дільниці або у вузлі за нормою числа вагонів як і відправницький.
Прямі маршрути – це маршрути, що слідують на адресу одного одержувача.
Маршрути, що слідують в розпилення – це маршрути на адресу декількох одержувачів.
Всі поїзди, що формуються на станціях можна класифікувати таким чином.
За умовою прямування:
наскрізні – прямують без переробки хоча б через одну технічну станцію (сортувальну або дільничну). Вони мають нумерацію 2001-2998;
дільничні – прямують через дільницю без роботи до першої технічної станції (3001-3398);
збірні – призначені для обслуговування проміжних станцій дільниць. Збірні поїзди можуть обслуговувати лише деяку зону дільниці. В такому випадку вони мають назву збірно – зонні (3401-3498). Приклад роботи збірно - зонних поїздів наведений на рисунку 5.1.
Рисунок 5.1 – Приклад прокладки збірного та збірно – зонного поїзду
До складу збірних поїздів можуть бути включені збірно – роздавальні вагони. Такі поїзди нумеруються 3451-3498.
вивізні – призначені для обслуговування крупних вантажних станцій, розташованих на дільниці (3501-3698);
передаточні – формуються у вузлах та призначені для передачі вагонів з однієї станції на іншу (3701-3798).
Різновидом поїздів можуть служити подовжені збірні, що прямують на суміжні дільниці, та збірно – дільничні.
За поїзди, що обслуговують місцеву роботу можуть розглядатися диспетчерські локомотиви, які здійснюють розвіз вагонів з однієї станції на іншу в межах однієї дільниці (3801-3998) та локомотиви, що прямують резервом або із составом до 40 осей (4301-4398).
За швидкістю руху:
звичайні – прямують зі звичайною швидкістю;
швидкі вантажні поїзди – що вводяться для перевезення швидкопсувних вантажів, контейнерів з цінним вантажем та прямують з підвищеною маршрутною швидкістю та, частіше всього зі зменшеною ваговою нормою;
прискорені вантажні поїзди – для перевезення швидкопсувних вантажів, живності. Прямують з підвищеною швидкістю та мають зупинки лише на технічних станціях. Різновидом швидких вантажних поїздів є молочні поїзди, що формуються із вагонів – термосів.
За станом вагонів, що включаються в поїзди:
навантажені – формуються із вагонів тільки навантажених;
порожні – відповідно сформовані із порожніх вагонів;
комбіновані – до складу входять як вагони першої, так і вагони другої групи.
Вантажні поїзди у відповідності із ПФП відправляються зі станцій визначеної ваги (довжини). Планом формування може передбачатися перелом ваги состава та відповідним чином оговорюються станції та кількість вагонів, що мають бути причеплені (відчеплені). На осінньо – зимовий період ПФП корегується /3,4/.
За виконанням ПФП здійснюється постійний контроль з метою недопущення порушень ПФП, шляхом включення в состави вагонів більш ближніх призначень, порушень норм ваги, складу, відсутності підбирання за групами, порушень роду вагонів, включення до составу вагонів протилежних напрямків.
